3. Ігрові методики для діагностики власт темпераменту

4. Розкр особл психодіагностики самосвідомості особистості

Самосвідомість - динамічна система уявлень людини про себе, усвідомлення нею своїх фізичних, інтелектуальних та інших якостей, їх самооцінка, а також суб'єктивне сприйняття факторів, які на неї впливають.

Психологічний "механізм" самосвідомості має інтеграційну природу. До кожного акту самосвідомості залучаються не тільки психічні процеси в різних комбінаціях, а й вся особистість - система її психологічних властивостей, особливості мотивації, набутий досвід на різних рівнях узагальнення, емоційний стан особистості в певний момент тощо. У психічному житті особистості, в її структурі самосвідомість разом зі свідомістю є центральною складовою, необхідною умовою цілісності і спадкоємності формування внутрішнього світу особистості.

Онтогенетично самосвідомість виникає дещо пізніше від свідомості. Це дало підставу деяким дослідникам стверджувати, що самосвідомість є вищим рівнем свідомості. Однак, навіть беручи до уваги спільність генетичної природи і нерозривний взаємозв'язок у процесі становлення, свідомість і самосвідомість мають різні "рівні", по-різному спрямовані "лінії" розвитку.

Самосвідомість не є самостійним явищем психіки, фактично це свідомість, тільки з іншою спрямованістю. Людина не тільки усвідомлює дії об'єктів реального світу, виражає ставлення до них, але, виокремивши і протиставивши себе цьому світу, усвідомлює себе як особистість, що має свої особливості, своєрідність, виробляє певне ставлення до себе. Якщо свідомість орієнтована на весь об'єктивний світ, то об'єктом самосвідомості є сама особистість. У самосвідомості вона постає як суб'єкт і об'єкт пізнання.

У психологічному аналізі самосвідомість є складним психічним процесом, сутність якого полягає у сприйнятті особистістю численних "образів" себе в різних ситуаціях діяльності і поведінки, у всіх формах взаємодії з іншими людьми, у поєднанні цих образів у єдине цілісне утворення - уявлення, а потім у розуміння свого Я як суб'єкта, відмінного від інших. У структурному аспекті самосвідомість становить єдність трьох складових - пізнавальної (самопізнання), емоційно-ціннісної (самоставлення) і дієво-вольової, регулятивної (саморегуляція). Тому діагностування компонентів самосвідомості здійснюється саме у цих напрямах.

5. Розкр специфіку використання психодіагностичного інструментарію в умовах соц. Служб

6. Особливості планування психодіагност обстеження

Психодіагностичне обстеження. Психодіагностичний процес Основним змістом діяльності психодіагноста є реалізація психодіагностичного процесу. Перед його початком слід ознайомитися із об’єктивними і суб’єктивними показниками (бесіда, історія хвороби, висновки інших фахівців тощо) про обстежуваного, що дають змогу сформулювати дослідницьке завдання. Особливу увагу приділяють попередньому вивченню досліджуваного, його минулого і теперішнього станів. На цій підставі планують дослідження, окреслюють основні етапи роботи, необхідної для діагнозу і прогнозу. Діагностичний процес передбачає збір даних відповідно до завдання дослідження, їх перероблення та інтерпретацію, прийняття рішення (діагноз і прогноз) (Л. Бурлачук).

ЕТАПИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Дослідження в психології, як і в будь-яких інших науках, проводиться у кілька етапів. Частина з них обов’язкова, частина, в деяких випадках, може бути відсутнім, але послідовність кроків необхідно запам’ятати, щоб не робити елементарних помилок.

Наведемо основні три етапи психологічного дослідження та коротко розглянемо їх зміст:

1) підготовчий,

2) основний;

3) заключний. Наведені етапи можна розукрупнити, і тоді отримаємо більш детальну схему.

I. Підготовчий етап Постановка проблеми. Висування гіпотези. Планування дослідження.

II. Основний етап Збір даних.

III. Заключний етап Обробка даних. Інтерпретація результатів. Висновки і включення результатів у систему знань.

Треба сказати, що наведена послідовність етапів не повинна розглядатися як жорстка і обов’язково приймається до неухильного виконання схема. Це скоріше загальний принцип алгоритмізації дослідницьких дій. У деяких умовах порядок проходження етапів може змінюватися, дослідник може повертатися до пройдених етапів, не завершивши або навіть не приступивши до виконання наступних, окремі етапи можуть виконуватися частково, а деякі навіть випадати. Така свобода виконання етапів і операцій передбачається при гнучкому плануванні.