Економічні цикли

Ми діємо тільки тоді, коли сталася криза.

Щоб отримати кошти на сейсмічні

дослідження, необхідно влаштувати землетрус.

Том Зиммі

План лекції

1. Типи економічного зростання.

2. Норма нагромадження.

3. Моделі економічного зростання.

4. Показники економічного зростання.

5. Економічні цикли.

Домашнє завдання: В.Д . Базилевич/ Економічна теорія /Політекономія с. 376 - 396,

1. Підготуватись до опитування за питаннями на с.393,

2. Дати письмово визначення термінам навчального тренінга на с. 393.

І. Основні категорій і поняття

Діловий або економічний цикл — коливання завантаженням виробничого потенціалу навколо свого довгострокового тренда. Період економічного циклу тягнеться від однієї кризи до іншої.

Фази циклу — криза, депресія, пожвавлення і підйом. Сучасна економічна теорія виділяє дві фази економічного циклу: рецесію – рецесію та депресію; та піднесення – пожвавлення і бум.

Рецесія – фаза економічного циклу між найвищою і найнижчою його точками, якій властивий спад виробництва.

Піднесення (розширення виробництва) – фаза економічного циклу між найнижчою і найвищою його точкою.

Закономірності циклу:

• виробництво інвестиційних благ коливається сильніше, ніж виробництво споживчих благ;

• обсяг інвестицій запаси коливаються сильніше, ніж будівництво і обладнання;

• виробництво споживчих благ довгострокового користування коливається сильніше, ніж виробництво благ повсякденного користування;

• процентні ставки і курси акцій змінюються паралельно ходу кон’юнктури;

• мають коливання в доходах населення але найбільше коливаються прибутки;

• має місце діловий клімат для різних секторів економіки.

Внутрішні фактори циклу:

• ціни на енергоносії;

• нерівномірність капіталовкладень;

• наявність корисних копалин, врахування їх потенціалу;

• сильна або плаваюча валюта;

• рівень впровадження досягнень НТП у виробництво;

• нові технології;

• перехід від стадії до стадії економічного розвитку.

Зовнішні фактори циклу:

• співвідношення між експортом і імпортом;

• економічна і політична стабільність в країні;

• політична стабільність світу;

• революції, страйки в країнах;

• плями на сонці, магнітні коливання, затемнення сонця і місяця;

• повені, землетруси, стихійні лиха;

• економічна ситуація у світі;

• вирішення глобальних проблем.

Сезонні цикли залежать від наявності сировинних ресурсів.

Середні цикли (3-5 років) Кітчина визначаються динамікою величини запасів товарно-матеріальних цінностей.

Промислові цикли Джанглера (7-11 років) діють під впливом багатьох грошово-кредитних факторів.

Цикли Кузнеца (25 років) залежать від зрушень у відтворювальній структурі виробництва.

Приватні господарські цикли (1-20 років) характеризуються коливаннями інвестиційної активності.

Цикли «довгих хвиль» М. Кондратьєва (40-60 років) залежать від змін у технологічних способах виробництва.

Причини циклічності пояснюються:

• диспропорційним розвитком економіки (Ж.Б.Сей, М.І. Туган-Барановський);

• недоспоживанням народних мас (Ш. Сисмонді);

• нерівномірністю розподілу національного доходу (І. Родбертус);

• розбалансованістю грошово-кредитної системи (Р.Гільфердінг);

• зміною оптимістичних і песимістичних настроїв у капіталізмі (Дж. М. Кейнс);

• основною суперечністю капіталізму (К.Маркс);

• нерівномірністю запровадження у виробництво досягнень НТП; нерівномірність розвитку енергетичних і сировинних галузей; виробництво олова, свинцю, кольорових металів (М.Кондратьєв).

Економічне зростання — це регулярне, стійке розширення масштабів діяльності певної господарської системи, яке виявляється у збільшенні розмірів використаної праці і виробленого продукту — товарів і послуг.

Економічний розвиток – це процес переходу країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого, тобто якісно нового на основі відповідних структурних та інституціональних зрушень.

Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва і практично за збереження незмінними їх попередніх техніко-технологічних параметрів.

Інтенсивний тип економічного зростання характеризується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу.

Основною рушійною силою економічного зростання є суперечлива взаємодія виробництва зі споживанням.

Норма нагромадження характеризує відношення частки чистого доходу, яку господарюючий суб’єкт спрямовує на розвиток виробництва, до загальної суми отриманого ним прибутку.

Інвестиції – це сукупність витрат, що реалізовуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки. Головною метою є отримання в перспективі більшого підприємницького доходу, процента, ренти.

Нагромадження капіталу - це процес перетворення додаткової вартості на капітал, у т.ч. на різні форми і види капіталу (капіталістичної власності). Цей процес також називають капіталізацією.

Процес нагромадження капіталу відбувається у двох основних формах:

1) концентрації капіталу;

2) централізації капіталу

Показники економічного зростання.

1. Продуктивність суспільної праці.

2. Трудомісткість праці.

3. Інтенсивність праці.

4. Капіталовіддача.

5. Капіталомісткість.

6. Матеріаломісткість.

Продуктивність праці на макрорівні визначають як відношення національного доходу до середньої чисельності працівників, зайнятих у його створенні.

Трудомісткість — це показник, зворотний продуктивності праці, який відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.

Фондовіддача — це показник, який характеризує ефективність використання засобів праці, тобто кількість продукції, виробленої з одиниці основних виробничих фондів. Він розраховується як відношення вартості виробленої продукції до вартості основних виробничих фондів.

Фондомісткість — це зворотний показник фондовіддачі, який показує вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції.

Матеріаловіддача характеризує ефективність використаних предметів праці, тобто показує, скільки вироблено продукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.). Розраховується як

відношення вартості виробленої продукції до вартості витрачених матеріальних ресурсів.

Матеріаломісткість є зворотним показником матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції.

Капіталомісткість — це показник, близький до показника фондомісткості продукції. Він визначається як відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції:

Екологоефективність. Сучасна економічна наука вважає, що поряд з показниками економічної ефективності слід визначати й ефективність природокористування суб'єкта господарювання за допомогою показника еколого-економічної ефективності (Е) за такою формулою:

Економічний цикл (цикл ділової активності, або бізнес-цикл) — це регулярні коливання рівня ділової активності (як правило, представленого коливаннями національного доходу), за яких після зростання активності настає її зниження, що знову змінюється зростанням.

Цикл – це період, протягом якого розвивається економіка від кризи до кризи. Виокремлюють декілька типів економічних циклів: короткі (2-3 роки), середні (7-11), довгі (40-60 років).

Економічний цикл включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке знаходить остаточне відображення у повній кризі.

Криза – це різке порушення існуючої економічної рівноваги внаслідок диспропорцій у процесі відтворення, що різко зростають.

Депресія – фаза циклу, що виявляється в застої виробництва.

Пожвавлення – це фаза відновлення, яка розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва і помітного скорочення безробіття.

Піднесення – це така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає високими темпами.

ІІ. Структурно – логічні схеми.

Рис. 7.1.. Схема класичного ділового циклу

Рис. 7.2. Схема сучасного ділового циклу

ІІІ. Питання для перевірки виконання домашнього завдання

1. Що таке економічна рівновага та циклічність?

2. Які ви знаєте теорії циклічного розвитку економіки?

3. У чому проявляється циклічність руху ринкової економіки, які є види циклів?

4. Які особливості сучасних економічних криз?

5. Яке значення має теорія „довгих хвиль" для економічної практики?

6. Коли і в якій країні відбулася перша економічна криза?

7. В чому полягає сутність інфляції? Які соціально-економічні наслідки інфляції?