Задачі для розв’язку на повторення
Визначте кількість грошей, необхідних для обігу, коли відомі такі дані: сума цін товарів, які потрібно реалізувати, – 200 млрд. грн.; сума цін товарів, проданих у кредит, – 20 млрд. грн.; платежі, за які настав строк оплати, – 10 млрд. грн.; сума платежів, які взаємно зараховані, – 30 млрд. грн.; число обігу однойменної грошової одиниці – 10.
Визначте швидкість обігу грошей, якщо кількість грошей в обігу становить 5млн. грн.; рівень середньої ціни - 1,5; сукупний випуск продукції — 8 млн. фізичних одиниць. Як зміниться швидкість обігу грошей, якщо кількість грошей зменшиться у 2 рази?
Підрахуйте суму цін товарів, якщо сума цін товарів, проданих у кредит – 9600 млн. грн.; сума платежів по боргових зобов’язаннях – 800 млн. грн.; сума платежів, що взаємно погашаються – 5000 млн. грн.; середнє число оборотів грошей – 6; для обігу необхідно грошей на суму 3500 млн. грн.
Для розв’язання використовуйте формули:
,
де М — кількість грошей або їх
пропонування; Q —
фізичний обсяг товарів і послуг; Р
— середня ціна, за якою продається кожен
товар; V — швидкість
обігу грошей протягом року.
Тема: підприємство в аграрній сфері
Немає поганої землі, є погані господарі.
Українська народна приказка
План лекції
Зміст і особливості аграрних відносин.
Зміст господарювання в аграрному секторі.
Рентні відносини та особливості розподілу і використання рентного доходу.
Ціна на сільськогосподарську продукцію. Ціновий паритет.
Домашнє завдання: В.Д . Базилевич/ Економічна теорія /Політекономія с. 297 – 318.
1. Підготуватись до опитування за питаннями на с.318.,
2. дати письмово визначення термінам навчального тренінга на
с. 318.
3. СРС на теми:
« Витрати виробництва і прибуток»;
«Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин»
І. Основні категорій і поняття
Сільське господарство – одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, в якій створюються матеріальні блага рослинного і тваринного походження для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості – сировиною.
Особливості сільського господарства
У сільському господарстві економічний процес відтворення завжди тісно переплітається із природним (наслідки господарювання в цій галузі залежать як від працівника, його технічної озброєності, так і від природних умов).
Надзвичайна роль землі як фактора виробництва.
Розбіжність робочого періоду з часом виробництва.
Аграрні відносини — це економічні відносини у сільському господарстві між державою і сільськогосподарськими підприємствами, між сільськогосподарськими підприємствами, між сільськогосподарськими працівниками і підприємствами, між державою і сільськогосподарськими працівниками з приводу:
виробництва, транспортування, зберігання, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції;
землеволодіння і землекористування (земельні або поземельні відносини);
виробництва, розподілу і привласнення додаткового надлишкового продукту (рентні відносини);
виробництва, розподілу і привласнення доходів у сільському господарстві.
Отже, аграрні відносини – це сукупність економічних відносин, які виникають між власником засобів виробництва і суспільством в цілому, колективами, державними підприємствами, окремими працівниками й іншими землекористувачами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання створеного в галузях АПК продукту.
Рента (нім. Rente – повертаю, сплачую) — доход із капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю.
Суб’єктами аграрних відносин є наймані робітник, селяни, фермери, територіальні громади, держава, партнери, посередники, фізичні і юридичні особи України та інших держав.
Об’єктами аграрних відносин є земля, сільськогосподарська продукція, наукові відкриття, ноу-хау, технології, цінні папери, робоча сила, засоби виробництва індустріального походження.
Земельні відносини — це економічні відносини у сільському господарстві з приводу землеволодіння, землерозпорядження і землекористування.
Землеволодіння передбачає встановлення певних форм власності на землю. Основними формами власності є державна, приватна та власність територіальних громад на землю.
Землерозпорядження означає використання землі як власником, так і іншим суб’єктом господарювання за його розпорядженням, право власника земельної ділянки її продавати, здавати в оренду або суборенду, закладати під заставу, дарувати, використовувати в певних технологіях.
Землекористування передбачає створення на землі сільськогосподарських підприємств: акціонерних товариств, фермерських господарств, орендних підприємств, товариств з додатковою та обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств, державних підприємств, кооперативних (колективних) товариств, використання землі як сільськими дворами, так і працівниками соціально-культурної сфери.
Диференціальна рента — це дохід з земельної ділянки внаслідок існування монополії на землю як об’єкта господарювання з кращих земель за їх родючістю, місцерозташуванням або є результатом більш високої продуктивності праці при додаткових вкладеннях капіталу в одні і ті ж земельні ділянки. Надлишок над середнім прибутком складає диференційну земельну ренту.
Абсолютна рента є платою за користування земельною ділянкою через наявність монополії приватної власності на землю. Абсолютна рента виступає як різниця між ринковою вартістю продукції і ціною виробництва.
Монопольна рента утворюється на землях особливої якості чи особливих кліматичних умовах. Це дохід, який виникає внаслідок виробництва рідкісних сортів сільськогосподарської продукції. Він створюється в різних галузях економіки. Монопольна рента – різниця між монопольною ціною, верхня межа якої визначається лише платоспроможним попитом, і вартістю рідкісного землеробного продукту у вигляді надприбутку.
Оренда(лат. arendo – здаю в найми, наймаю) — договірне строкове платне володіння і користування землею, підприємством, основними виробничими фондами, іншим майном, переданим орендавцем орендареві для самостійної господарської діяльності.
Орендна плата — це платіж, який орендар вносить власнику землі за користування земельною ділянкою.
Дисконтування — це метод визначення поточної вартості(ціни) будь якого капітального ресурсу(в тому числі і землі) з урахуванням надання ним майбутнього прибутку при існуючий ставці банківського відсотка.
Ціна землі — це одержана від продажу сума грошей, яка, будучи покладена в банк, приносила б власнику земельної ділянки у вигляді процента дохід не менший, ніж отримувана з цієї землі рента, отже це капіталізована земельна рента. Вона прямо пропорційна величині ренти і обернено пропорційна ставці позичкового відсотка. Визначається за формулою
,
Земельний кадастр — сукупність даних про кількісний та якісний стан будь-яких природних ресурсів, їх економічна, екологічна та інша оцінка.
Агропромисловий комплекс — представляє сукупність сфер, галузей, підприємств у взаємозв’язку та взаємодії, що займаються виробництвом, транспортуванням, зберіганням, переробкою, реалізацією сільськогосподарської продукції та забезпеченням сільського господарства індустріальними засобами виробництва. АПК має такі сфери:
І — ресурсна: галузі, які забезпечують АПК засобами виробництва і виробничими послугами;
ІІ — аграрно-сировинна: власне сільське та лісове господарство;
ІІІ — переробна: галузі, що займаються заготівлею, зберіганням, переробкою, транспортуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції.
ІV — виробнича і соціальна інфраструктура: галузі, які забезпечують соціально-економічний розвиток села, — шляхотранспортне господарство, зв'язок, складське і тарне господарство, наука, наукове обслуговування, підготовка кадрів, житлові, культурно-побутові об’єкти.
Агробізнес — підприємництво у сільському господарстві.
Оренда(лат. arendo – здаю в найми, наймаю) — договірне строкове платне володіння і користування землею, підприємством, основними виробничими фондами, іншим майном, переданим фондодавцем орендареві для самостійної господарської діяльності.
Орендна плата — це платіж, який орендар вносить власнику землі за користування земельною ділянкою.
Квотування — встановлення частки кожного учасника виробництва у загальному виробництві чи збуті продукції.
Субсидування (лат. subsidium – допомога, підтримка) — грошова або натуральна підтримка виробника.
Кредитування — надання у борг матеріальних цінностей, грошей продуценту.
Дотація (лат. dotaze – постачати, споряджати) — додаткові асигнування з державного бюджету підприємства.
Фермерське господарство — приватне сільськогосподарське підприємство на власній або орендованій землі.
Кооперація — особлива форма організації праці, за якої багато людей разом беруть участь у тому самому процесі або різних, але зв’язаних між собою процесах праці.
Агропромислова інтеграція — це встановлення сталих прямих зв’язків з селянських господарств із підприємствами й організаціями суміжних галузей (сфери заготівлі, зберігання, переробки і реалізації продукції, а також обслуговування сільського господарства).
Пропозиція землі на ринку нееластична, тому що кількість землі, придатної для обробки, є фіксованою величиною.
Попит на землю еластичний і має тенденцію зростати, що зумовлює підвищення ціни на землю.
Ціновий паритет – відношення цін на сільськогосподарську продукцію і засобів виробництва виробничо-технічного призначення для сільського господарства, при яких купівельна спроможність сільхозвиробників і купівельна спроможність виробників засобів виробництва виробничо-технічного призначення для сільського господарства зберігаються на рівні їх купівельної спроможності базового періоду. Ціновий паритет характеризує співвідношення між фермерськими цінами та цінами на промислові товари для фермера. Ціновий паритет за тривалий час повинен дорівнювати одиниці(або 100 відсотків), що означає нормальний розвиток сільського господарства.
Порушення цінового паритету – зміна більш ніж на 15% співвідношення цін на сільськогосподарську продукцію і засоби виробництва виробничо-технічного призначення для сільського господарства порівняно зі співвідношенням відповідних цін базового року.
Ринкова (фермерська) ціна — ціна, по якій фермер передає свою продукцію на ринку.
Підтримуючі ціни встановлюються на продукцію тваринництва з метою ліквідації його збитковості.
Гарантовані ціни — ціни на продукцію рослинництва, що гарантують певний рівень рентабельності.
Цільова ціна гарантує певний рівень прибутковості фермерам. Вона діє в розрахунку, а не на ринку.
Закладна ціна — специфічна форма кредиту, який отримує фермер в наслідок закладання зерна закладні компанії на строк до 9 місяців для пошуку покупця.
Закупівельна ціна — монопольна низька ціна на сільськогосподарську продукцію, що встановлюється державою. Вона є різновидом оптових цін.
Державна підтримка системи агробізнесу означає управління агро- бізнесом з боку держави на основі певної Програми підприємницької діяльності, яка включає:
правове забезпечення її (прийняття низки законів про функціонування агро бізнесу);
матеріально-технічне забезпечення: повну комерціалізацію сфери торгівлі, корпоратизацію великих і середніх підприємств; продаж селянам техніки;
продаж на аукціонах незавершеного виробництва; створення в регіонах технопарків;
грошово-кредитна, фінансова і податкова підтримка агробізнесу;
організаційно-методичне забезпечення і підготовка кадрів для підприємницької діяльності.
Реальне реформування КСП на засадах приватної власності.
Перехід на земельно-орендні відносини між власниками землі та суб’єктами господарювання.
Розвиток особистих підсобних господарств і перетворення найбільших з них у товарні господарства селян.
Усебічний розвиток інфраструктури ринку с/г продукції.
Удосконалення економічних і фінансово-кредитних відносин на селі.
Удосконалення АПК та регулювання економічних відносин на ринкових засадах.
Суттєве вдосконалення правового забезпечення проведення аграрної реформи
ІІ. Структурно – логічні схеми.
Рис.5.1. Суб’єкти аграрних відносин
Рис. 5.2. Фактори аграрних відносин
Рис. 5.3. Форми власності на землю
Рис. 5.4 . Закони функціонування аграрного сектора
Рис. 5.5. Види земельної ренти
Рис. 5.6. Умови створення диференційної ренти І та ІІ
Рис. 5.7. Складові орендної плати
Рис. 5.8.. Головні важелі державного регулювання АПК