Тема: ринок: суть, функції та умови формування

...Економічна свобода набагато ілюзорні-

ша, ніж це видається на перший погляд.

Кожен має право чинити на ринку так,

як йому заманеться. Однак якщо хто-не-

будь визнає за краще робити те, що ринок

не схвалює, ціною індивідуальної свободи

виявляється економічне розорення.

Р. Хейлбронер

.

План лекції

1. Інституціональні основи ринкової економіки. Домінування приватних інтересів. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Визначення ринку: альтернативні теорії. Сутність ринку.

2. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.

3. Функції ринку. Умови його формування і розвитку.

4. Конкуренція, її суть, функції та форми.

5. Конкуренція і моделі ринків.

Домашнє завдання: В.Д . Базилевич/ Економічна теорія /Політекономія с. 189 – 211,

1. Підготуватись до опитування за питаннями на с.211.,

2. дати письмово визначення термінам навчального тренінга на

с. 211.

3. СРС на теми:

• « Класифікація ринків»;

• «Підприємство і підприємництво»

І. Основні категорій і поняття

Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем з приводу купівлі–продажу товарів. Ринок – це обмін, сукупність купівлі–продажу, яка відбиває збалансування попиту і пропозиції, що здійснюється у відповідності з економічними законами товарного виробництва і обігу. Він є складним утворенням, що являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі–продажу, які здійснюють збалансування попиту і пропозиції за рахунок цін, а з іншого боку забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення його цілісності.

Ринок – суспільна форма організації і функціонування економіки, за якою забезпечується взаємодія виробництва і споживання через посередницькі інститути, що регулюють більшість виробників і споживачів, їх прямий і зворотній вплив. Те, що ринок включає не тільки відносини з купівлі–продажу, але й соціально-економічні (власність, виробництво, розподіл, споживання тощо), а також організаційно-економічні відносини (конкретні форми організації ринку), дає підстави розглядати ринок у економічні системі як підсистему.

Ринкові відносини – це відносини між його учасниками (суб’єкти ринкових відносин) з приводу купівлі–продажу товарів і послуг (об’єкти ринкових відносин).

Суб’єкти ринку – всі учасники ринку.

Об’єкти – товари і послуги, цінності, багатство, земля, робоча сила.

Попит – це форма вираження потреби, платоспроможна потреба придбати той чи інший товар.

Пропозиція – сукупність товарів і послуг, які є чи можуть бути доставлені на ринок.

Закон попиту регулює величину ринкової ціни. Зростання ціни за інших незмінних умов приводить до зменшення обсягу попиту і навпаки.

Закон пропозиції регулює пропозицію залежно від рівня цін. Чим вища ціна товару за інших незмінних умов, тим більше стимулюється виробництво і продаж саме цього товару чи послуги.

Ціна – грошовий вираз вартості

Ціна попиту – це гранично-максимальна ціна, яку покупці згідні платити за товар.

Ціна пропозиції – це гранично-мінімальна ціна, за яку продавці згідні продати свій товар.

Ринкова рівновага – це ситуація, за якої наміри покупців і продавців повністю збігаються так, що за певної ціни товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.

Ринкова ціна – це ціна, при якій рішення виробників (продавців) та покупців про купівлю–продаж взаємно узгоджуються. Ціна ринкова – це ціна, яка встановлюється у відповідності до попиту і пропозиції товарів і послуг.

Ціна рівноваги – це ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту і пропозиції.

Ринкова кон’юнктура – це сукупність умов, ознак, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції.

Конкуренція – економічна боротьба між відособленими виробниками продукції, робіт, послуг за задоволення своїх інтересів, що пов’язані з продажем, виконанням робіт, послуг одним і тим самим споживачам.

Еластичність – здатність попиту чи пропозиції реагувати на ціну товару.

Коефіцієнт еластичності – міра реагування попиту, пропозиції на ціну.

Взаємозамінні товари – товари, які здатні задовольнити одну і ту ж потребу незалежно один від одного (субститути).

Взаємодоповнюючі товари – товари, споживання одного з яких вимагає споживання іншого (комплементи).

Монополія – велике підприємство, яке посідає панівне місце на ринку, концентрує в своїх руках значну частину виробництва і збуту певного виду продукту з метою отримання монопольного прибутку.

ІІ. Структурно – логічні схеми.

Рис. 4.1. Крива попиту

Рис. 4.2. Крива пропозиції

Рис. 4.3. Ціна ринкової рівноваги