2.2. Попереднє ознайомлення з джерелами, визначення предмету та меж дослідження, складання плану роботи

Таке ознайомлення включає опрацювання відповідних розділів підручників та навчальних посібників, роботу з бібліографічними довідниками, бібліотечними каталогами, збірниками судової та іншої правозастосовної практики тощо. При цьому слід звертати увагу і на роботи, написанні у суміжних галузях, це дозволить провести у подальшому порівняльний аналіз відповідних положень, а також використати додаткові методи дослідження.

Бажано в ході такої попередньої роботи виписувати дані щодо авторів і назв тих наукових праць, що зацікавили, рік і місце їх опублікування, загальну кількість сторінок, їхні шифри. Це збереже ваш час при написанні роботи та оформленні остаточного списку використаних джерел.

Для добору матеріалу доцільно використовувати ресурси таких наукових бібліотек, як ЦНБ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, інших вищих навчальних закладів, Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (м. Київ) тощо.

Слід урахувати, що деякі бібліотеки допускають до користування своїми фондами лише осіб, які подають відповідне клопотання з місця навчання або мають оформлений єдиний читацький квиток встановленого зразка, що дає можливість користуватися фондами бібліотек усіх вищих навчальних закладів м. Харкова.

Водночас із ознайомленням з літературою повинна проводитись її систематизація, а це неможливо без створення картотеки. До широкого розповсюдження комп’ютерної техніки найпоширенішими були паперові бібліографічні картки. Для людини, яка не має навичок роботи з електронними базами даних і повсякденного доступу до комп’ютера – це найзручніший варіант. Бібліографічна картка може бути довільного розміру, залежно від гостроти зору використовують картки розмірами 105 х 74 мм (1/8 від аркуша формату А4), 74 х 52 мм (1/16 від аркуша А4) або стандартні картки розмірами 100 х 60 мм чи 120 х 80 мм. На картці повинні бути записані усі вихідні дані публікації. На звороті можна написати короткий реферат або окремі цікаві для дослідження факти, що містяться у роботі. У верхньому правому та лівому кутах картки залишають вільне місце для нанесення шифрованих позначок при подальшому систематизуванні картотеки за темами та алфавітом. При опрацюванні будь-яких джерел, що містять посилання на іншу літературу, треба завести картки на ті з них, які стосуються дослідженої теми. Картка, джерело якої не опрацьовано студентом особисто, у верхньому лівому куті повинна містити позначку «–», а у нижньому лівому – скорочене посилання на роботу з якої її переписано: «(Мережко, 2002)». При подальшому ознайомленні з відповіднимджерелом позначку виправляють на «+». Кількість бібліографічних посилань буде зростати у геометричній прогресії (звісно, до певної межі). Це у жодному разі не повинно викликати занепокоєність. Широта джерельної бази – один з показників якості роботи.

Значно полегшує пошук останніх відомостей із дослідженої теми Наявність у загальному доступі у мережі Internet наукових публікацій у міжнародних наукових журналах (як вітчизняних, так і іноземних).

Результатом проведеної роботи має стати складання систематизованого списку бібліографії з теми бакалаврської роботи, який у подальшому повинен постійно уточнюватися та доповнюватися студентом.

Визначення предмету, об’єкту, хронологічних та територіальних меж дослідження має на меті з’ясування та встановлення кола питань, які мають бути розглянуті. Зміст роботи не має виходити за межі теми, разом з тим, сукупність питань, які будуть досліджуватися, має у повній мірі цю тему розкрити.

Результатом даного етапу має бути складений у встановленій формі та погоджений з керівником план бакалаврської роботи, розбитий на розділи та підрозділи. План роботи має відображати її структуру, під якою розуміється порядок компонування та взаємозв’язок окремих її частин.

Назви розділів (підрозділів) роботи не можуть дослівно повторювати назву бакалаврської роботи.

З метою оптимізації організації роботи рекомендується скласти також робочий, більш розгорнутий план дослідження з посторінковою розбивкою майбутнього тексту.

Разом з планом студент узгоджує з науковим керівником календарний графік виконання бакалаврської роботи, в якому визначаються терміни подачі на перевірку окремих структурних частин роботи та / або роботи в цілому.

Бакалаврська робота має виконуватися студентом у повній відповідності із затвердженим планом та календарним графіком. У випадках відставання від наміченого графіку студент зобов’язаний подати письмове пояснення своєму науковому керівникові або завідувачу кафедри.