- •Тема. Класифікація та номенклатура комплексних (координаційних) сполук.
- •Завдання для самостійної підготовки.
- •Контрольні запитання та вправи.
- •Тема: Правила та алгоритми утворення назв органічних сполук за систематичною номенклатурою.
- •Теоретична частина.
- •Класифікація вуглеводнів та їх функціональних похідних.
- •Основні положення систематичної номенклатури органічних сполук.
- •Правила і приклади назв органічних сполук за правилами номенклатури iupac
- •Контрольні запитання
- •Тема. Номенклатура алканів, циклоалканів, алкенів, алкадієнів та алкінів
- •Теоретична частина.
- •1.4. Традиційні назви органічних сполук дозволені iupac (1993р).
- •Контрольні запитання і вправи
- •Тема. Номенклатура аренів, гомологів бензену, нітроаренів та амінів.
- •Теоретична частина.
- •Нітросполуки ароматичного ряду (нітроарени)
- •Контрольні запитання
- •Тема: Класифікація та номенклатура спиртів, фенолів,їх солей та етерів
- •Теоретична частина
- •Спирти r-(oh)n
- •1.2 Феноли
- •1.3 Солі спиртів і фенолів
- •1.4 Етери (r1-o-r2)
- •Контрольні запитання
- •Тема. Класифікація і номенклатура карбонільних сполук.
- •Теоритична частина.
- •Класифікація карбонільних сполук
- •Правила номенклатури альдегідів
- •Правила номенклатури кетонів
- •Класифікація карбонових кислот.
- •1.5 Правила номенклатури карбонових кислот.
- •Класифікація амінокислот (амк)
- •1.7 Номенклатура моноаміномонокарбонових амінокислот
- •Контрольні запитання
- •Література.
1.4. Традиційні назви органічних сполук дозволені iupac (1993р).
А) Алкани: метан, етан, пропан, бутан, ізобутан, ізопентан, неопентан:
Б) Ненасичені ациклічні:
ален ізопрен ацетилен.
В) Арени: бензен, толуен
ксилен – орто-ізомер кумен стирен нафтален
( ще мета-, пара-)
Г) Спирти, феноли, етери: Етиленгліколь, гліцерол, фенол.
анізол пара-крезол (ще орто- і мета) пірокатехол
резорцинол гідрохінон пікратна кислота
Кетони:
Ацетон,
ацетофенон бензофенон
Карбонові кислоти: форміатна, ацетатна, пропіонатна, бутиратна, ізобутиратна, пальмітатна, стеаратна, ізобутиратна, акрилатна, метакрилатна, олеатна, оксалатна, малонатна (малонова), сукцинатна (бурштинова), малеатна (малеїнова), фумаратна (фумарова), лактатна (молочна), цитратна (лимонна), піруватна (піровиноградна), бензоатна, фталатна, ізофталатна, терефталатна.
Аміни та сульфокислоти: анілін, сульфанілатна (сульфанілова, три ізомери).
Складіть формули вказаних кислот, амінів та сульфокислот і запам’ятайте їх,враховуючи те, що в дужках вказані українські традиційні назви.
Контрольні запитання
Складіть схему класифікації органічних сполук у конкретно-формульному вигляді.
За якими ознаками класифікують вуглеводні?
Що є головним принципом систематичного назво утворення і в чому його зміст?
Який синонім номенклатури IUPAC і що він відображає?
Що таке характеристична (функціональна) група і що вона обумовлює?
Що називають локантами в систематичній номенклатурі і в чому полягає принцип найменших локантів у назвах органічних сполук?
Складіть український алфавіт, за допомогою якого в номенклатурі органічних сполук називають замісники.
Тема. Номенклатура алканів, циклоалканів, алкенів, алкадієнів та алкінів
Мета: засвоїти правила систематичної номенклатури насичених ациклічних і циклічних, а також ненасичених вуглеводнів.
Теоретична частина.
Алкани (СnH2n+2)
а) алкани нерозгалуженої будови.
Перші чотири члени гомологічного ряду мають традиційні назви – метан, етан, пропан, бутан; наступні члени ряду називають з використанням грецьких або латинських числівників, що вказують на кількість атомів Карбону в ланцюзі (корінь) з додаванням суфікса -ан: С5Н12 – пентан, С6Н14 – гексан, С9Н20 – нонан, С13Н28 – тридекан, С20Н42 – ейкозан.
б) алкани розгалуженої будови
Їх молекули мають так звані алкільні замісники (СnН2n+1), тобто фрагмент молекули алкану, утворений відщепленням від неї атома Гідрогену. Їх назви походять від назви алкану заміною суфікса -ан на -ил(-іл).
СН4 → СН3 ; С2Н6 → С2Н5
метан метил етан етил
Крім вказаних замісників найчастіше використовуються ще й такі:
ізопропіл втор-бутил ізобутил
трет-бутил неопентил
З рекомендаціями ІUPAC для номенклатури алканів необхідно дотримуватись таких правил:
не ототожнювати поняття «алкільний замісник» і «радикал»;
нумерацію атомів Карбону головного ланцюга проводити за принципом найменших локантів;
проводити перелік алкільних замісників в алфавітному порядку, не враховуючи складність їх будови;
не враховувати множинні префікси: ди-(ді), три-, тетра-, пента- тощо та структурні префікси втор-, трет- при визначенні алфавітного порядку;
головний ланцюг отримує назву нерозгалуженого алкану.
Приклад:
3-етил-4-метилгексан
4-трет-бутил-5-ізопропілоктан
При визначенні алфавітного порядку префікси втор-, трет- не враховують на відміну від ізо- та нео-.
Самостійно:
Циклоалкани (СnH2n, n≥3)
Правила номенклатури:
родоночальною структурою завжди вибирають цикл;
нумерацію атомів Карбону циклу проводять за принципом найменших локантів;
за наявності в циклі двох і більше замісників початок і напрям нумерації проводять також за принципом найменших локантів;
перелік алкільних замісників здійснюють в алфавітному порядку, не враховуючи складність їх будови.
Приклади:
1-етил-3-метилциклогексан 1-етил-3-ізопропіл-5-метилциклогексан
Самостійно:
Алкени (СnH2n, n≥2)
Правила номенклатури:
вибір головного ланцюга розгалужених алкенів визначає не його довжина, а наявність в ньому подвійного зв’язку;
нумерацію атомів Карбону головного ланцюга проводять за принципом найменших локантів, тобто положення подвійного зв’язку і замісників позначають найменшими цифрами, але перевагу у виборі початку нумерації віддають подвійному зв’язку;
локант, що вказує положення подвійного зв’язку, відповідає атома Карбону головного ланцюга, після якого розташований цей зв'язок.
локант, що вказує положення подвійного зв’язку у назві сполуки позначають перед суфіксом – ен.
Приклади:
3-етил-4-метил-гекс-3-ен 3-етил-2-метил-пент-1-ен
3,4-диметил-гекс-2-ен
Самостійно:
Алкадієни (СnH2n-2, n≥3)
Правила номенклатури:
вибір головного ланцюга у розгалужених алкадієнів визначається не його довжиною, а наявністю двох подвійних зв’язків у карбоновому ланцюзі;
нумерацію атомів Карбону ланцюга проводять за принципом найменших локантів, тобто позначати положення подвійних зв’язків і замісників найменшими цифрами, але перевагу у початку нумерації надавати подвійним зв’язкам.
локанти, що вказують положення подвійних зв’язків, відповідають атомам Карбону ланцюга, після яких розташовані ці зв’язки;
локанти, що вказують положення подвійних зв’язків у назві позначають перед суфіксом –дієн.
Приклади:
3,4- диметил-пента-1,2-дієн 3-етил-2,4-диметил-пента-1,3-дієн
Самостійно:
Алкіни (СnH2n-2, n≥2)
Правила номенклатури:
вибирають головний ланцюг розгалужених алкінів не за довжиною, а за наявністю потрійного зв’язку в ланцюзі.
нумерують атоми Карбону ланцюга за принципом найменших локантів, тобто положення потрійного зв’язку і замісників позначають найменшими цифрами, але перевагу віддають потрійному зв’язку;
локант, що вказує положення цього зв’язку відповідає атому Карбону, після якого розташований зв'язок в ланцюзі;
локант, що показує місце потрійного зв’язку у назві позначається перед суфіксом –ин(ін);
положення кратних зв’язків за одночасної їх присутності позначають найменшими локантами, але спочатку локант подвійного зв’язку перед суфіксом –ен, а потім локант потрійного перед суфіксом –ін.
Приклади:
бут-1-ен-3-ін гекс-3-ен-1-ін
2-метил-гекс-3-ін 3-етил-6-метил-окт-4-ин
Самостійно:
