- •Конституційне право україни
- •Поняття і предмет конституційного права України.
- •Види конституційно-правових норм.
- •Політична спрямованість таких норм очевидна.
- •Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •Інші джерела конституційного права, які не застосовуються
- •Конституція складається з Преамбули та 15 розділів, які об’єднують 161 статтю, в тому числі 2 статті Прикінцевих положень, та 14 пунктів Перехідних положень.
- •Поняття, види і роль закону в системі джерел конституційного права України. Закони України є одним із джерел конституційного права в Україні.
- •Розгляд законопроектів вр.
- •Вимоги до оформлення законопроектів
- •Перше читання
- •Друге читання
- •За результатами розгляду законопроекту в другому читанні вр
- •Третє читання
- •Направлення законопроекту на підпис Президент, опублікування та введення в дію законів та інших актів вр
- •Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (ч. 5 ст. 94 Конституції).
- •Конституцією, розділом XIII
- •Порядок зміни конституції в значній мрі залежить від форми політико-територіального устрою держави. Він складніший у федеративних державах і, як правило, простіший в унітарних.
- •Конституція України про внесення змін до неї та порядок вирішення перехідних питань. Конституцією, розділом XIII
Конституцією, розділом XIII
„Внесення змін до Конституції” передбачено наступне.
1. Внесення змін до Конституції, окрім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" передбачає:
1.1) Право подання законопроекту мають: Президент чи 1/3 (150) від конституційного складу ВР народних депутатів.
1.2) Законопроект про внесення змін розглядається ВР за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статті 157 (не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України) і статті 158 (законопроект, який не був прийнятий, може бути поданий до ВР не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. ВР протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції) цієї Конституції.
1.3) Законопроект, схвалюється більшістю (226) від конституційного складу ВР,
1.4) Законопроект вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії ВР за нього проголосувало не менш як 2/3 від конституційного складу ВР.
2. Внесення змін до Конституції, зокрема до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" передбачає:
2.1) Право подання законопроекту мають: Президент чи 2/3 (300) від конституційного складу ВР народних депутатів
2.2) Законопроект про внесення змін розглядається ВР за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статті 157 (не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України) і статті 158 (законопроект, який не був прийнятий, може бути поданий до ВР не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. ВР протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції) цієї Конституції.
2.3) Законопроект, приймається не менш як 2/3 (300) від конституційного складу ВР,
2.4) Законопроект про внесення змін до Конституції, зокрема до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом. Порядок внесення змін та доповнень до конституцій. Конституція має поєднувати в собі дві, інколи протилежні, якості – стабільність та динамізм.
Стабільність надає конституції таких рис, як добротність, надійність, сталість. З іншого боку, вона може не реагувати на зміни, що постійно відбуваються в суспільстві. Тому, до будь-якої конституції рано чи пізно вносяться зміни, при чому існують різні способи такого внесення.
Види конституцій За порядком внесення змін поправок і доповнень |
Гнучкі –змінюються в такому ж порядку, як і звичайні закони |
Жорсткі – змінюються і доповнюються в особливому порядку, з дотриманням ускладненої (порівняно із звичайною законодавчою) процедури |
|
Змішані (напівжорсткі) – містять статті, що змінюються та доповнюються як звичайні закони, а також статті, зміна й доповнення котрих ускладнені. |
Останнім часом така класифікація втрачає сенс, оскільки всі формальні конституції (ті, які являють собою закон чи декілька законів) є жорсткими, а гнучкою може бути конституція тільки в її матеріальному розумінні .
При цьому, набуває поширення класифікація конституцій залежно від ступеня ускладнення їх зміни на:
дуже жорсткі (конституція США) – які передбачають обмеження установчої влади колом конституційних обмежень, що можуть змінюватись („обмеження за предметом перегляду”), чи обставинами, за яких забороняється вносити будь-які зміни до конституції;
менш жорсткі (конституції Пакистану 1973 року, Іспанії 1978 року, Казахстану 1995 року), які передбачають суттєво ускладнену процедуру зміни лише „укріплених” статей.
За таким критерієм Конституцію України можна віднести до конституцій типу дуже жорстких, що випливає із змісту ст. 157 („Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.”).
В жорстких конституціях порядок внесення змін вимагає кваліфікаційну більшість в представницьких органах, повторне голосування, затвердження поправок на референдумі тощо. Так, в Італії для зміни конституції потрібно провести два послідовні обговорення в парламенті з інтервалом не менше трьох місяців і схвалення при другому голосуванні абсолютною більшістю голосів у кожній із палат. Однак, якщо більшість не склала 2/3 в кожній із палат, то 1/ членів будь-якої із палат, 500 тисяч виборців чи 5 обласних рад можуть вимагати проведення референдуму по зміні конституції, на якому потрібне схвалення більшістю дійсних голосів.
Як і в Україні, у деяких конституціях вказівки на те, що перегляд окремих положень (а інколи і всього Основного Закону) неможливий взагалі, або можливий на конкретний період, наприклад, на період надзвичайного стану, війни (Бельгія).
