Поняття і предмет конституційного права України.

Предмет галузі конституційного права складають такі групи суспільних відносин

які

складають

основу народовладдя

і

суверенітету народу

Встановлення принципів суверенітету (верховенства і незалежності влади) як:

- народного суверенітету – народ в Україні є єдиним джерелом влади;

- державного суверенітету – властивість держави незалежно від влади інших держав здійснювати свої функції всередині держави і у відносинах з іншими державами;

- національний суверенітет – повновладдя нації щодо самовизначення, її політичну свободу, ... аж до утворення самостійної держави

Встановлення принципів суверенітету як:

 потенційного, - для будь-якого народу;

 реального – тобто прописане нормами права право впливу кожного громадянина на державу.

Закріплення основних засад принципу народовладдя:

- організаційно-політичні (розподіл влад, наявність багатопартійності ..);

- економічні(різні форми власності, свобода підприємницької діяльності);

- ідеологічні;

- морально-етичні (вимога інтелектуальності влади);

- соціально-психологічні (правова свідомість культури кожного)

Які розкривають побудову, устрій держави як організації влади народу і для народу

Поняття влади;

Відносини, які пов`язані з формою правління (Україна –республіка);

Відносини, які пов`язані з формою устрою (Україна – унітарна. З особливостями – у складі є АРК);Відносини, які пов`язані з політичним режимом (Україна – демократична);

Відносини, які пов`язані з впровадженням та використанням державної символіки;

Відносини, які пов`язані з територіальною організацією держави

які визначають основоположні засади функціонування держави (діяльний, „робочий” аспект держави

Принципи, на яких будується держава в Україні:

 демократизм. Гуманізм (вирізняють призначуваність а не успадкування влади чи посад);

 поділ влад (започатковано в Конституції Пилипа Орлика)

 взаємоконтроль гілок влад (стримання і противаг – означає вплив одного органу на інший в законодавчому полі з метою недопущення узурпації влади)

що визначають характер зв`язків між державою і конкретною особою

Відносини гарантій реалізації прав

Відносини громадянства;

Відносини прав і свобод;

Специфіка

відносин

які

складають

предмет

конституційногоправа

вони складаються в усіх найважливіших сферах життєдіяльності суспільства

виступають як базові в політичній, економічній, соціальній та духовній сферах, визначають загальні засади і принципи політичного, економічного та соціального устрою, цілісність і єдність суспільства

Структуру

предмета

галузі

конституційного

права

України

складають

відносини політичного характеру, що характеризують якісні риси держави - державний суверенітет, форму правління, форму державного устрою, державний режим, належність і суб'єкти державної влади, форми та механізм її здійснення, загальні засади організації та функціонування політичної системи

найважливіші економічні відносини, що є основою економіч­ної системи держави (економічною передумовою владарювання) і характеризують наявні в суспільстві форми власності, ступінь гарантованості захисту прав власника, способи господарської діяльності, систему забезпечення соціальних потреб членів суспільства в галузях освіти, культури, охорони здоров'я тощо;

відносини, що характеризують принципові взаємозв'язки держави з особою і становлять основи правового статусу (правового становища) людини і громадянина. Зокрема, це відносини, що визначають: а) належність особи до громадянства України;

б) характер становища особи в суспільстві та принципи її взаємо зв'язків із державою;

в) основні права, свободи та обов'язки особи і ступінь їх гарантованості з боку держави .....

відносини з приводу організації і діяльності органів державної влади України, взаємодії найголовніших ланок державного апарату

відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення і пов'язані з територіальним та адміністративно-територіальним устроєм України

відносини, що визначають основи місцевого самоврядування в Україні, систему місцевого самоврядування, принципи організації та діяльності органів місцевого самоврядування, їхніх взаємовідносин з органами державної влади тощо

Чинники

які

обумовлюють

особливе

місце

конституційногоправа

у

системі

національного

права

України

специфічним предметом правового регулювання - конституційне право регулює базові, визначальні суспільні відносини, що виникають з організацією і здійсненням публічної влади в усіх найважливіших сферах суспільного життя: економіки, політики, ідеології, соціальних відносин.

джерелом галузі конституційного права є Конституція України - Основний Закон держави, положення якого - вихідні для всіх інших галузей права України. Конституція – від латинського - „встановлення”, „устрій”.

конституційне право закріплює засади конституційного ладу України - принципи, що мають визначальне значення для всіх галузей права України

конституційне право закріплює невід'ємні права і свободи людини і громадянина, що визначають зміст прав і свобод, встановлених нормами інших галузей права України

конституційно-правові норми встановлюють систему, основи організації та діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування, визначаючи цим вихідні положення для адміністративного, муніципального та інших галузей права, норми яких регулюють окремі питання діяльності відповідних органів державної влади й місцевого самоврядування

закріплюючи багатоманітність форм власності, свободу економічної діяльності, рівний захист суб'єктів права власності, визначаючи коло суб'єктів права власності на землю, конституційне право тим самим установлює основи цивільного, земельного, господарського та інших галузей права України

конституційне право встановлює ієрархію нормативно-правових актів, регулює сам процес нормотворення

Конституційне право, базуючись на Конституції України, закріплює принцип верховенства права, який означає: Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії

Принципи

Конституційного

права

Загальні, - ті, які декларуються безпосередньо в Конституції України, в них втілені її основні ідеї, призначення, соціальна роль народний суверенітет, розподіл влад, рівність прав тощо)

Спеціальні - ті, які наповнюють реальним змістом конкретні конституційно-правові відносини (принцип гласності в роботі державних органів, верховенство права та ін)

Система

конституційногоправа

це

сукупність

принципів конституційного права – засади, в яких втілюється призначення галузі конституційного права і Конституції України

норм конституційного права – встановлених чи санкціонованих державою правила, які визначають поведінку учасників конституційно-правових відносин

інститутів конституційного права – сукупність норм, які регулюють окреме коло однорідних відносин і утворюють однорідну групу

Конституційно-правові

інститути

Загальні – мають комплексний характер і складають значні масиви правових норм, які регулюють великі сфери (або кілька сфер) суспільних відносин.

Інститути:

- основ правового статусу людини і громадянина;

- загальних засад конституційного ладу України;

- прямого волевиявлення (вибори, референдум);

- конституційної системи органів державної влади;

- територіального устрою України;

- конституційно-правових основ місцевого самоврядування

Головні – об`єднують правові норми, що регулюють певні групи однорідних суспільних відносин, виступають структурними підрозділами загальних інститутів, характеризуються вужчою предметною і функціональною спеціалізацією

Наприклад,

до загального інституту основ правового статусу людини і громадянина входять такі головні інститути: - громадянства України,

- принципів правового статусу людини і громадянина,

- основних прав, свобод і обов`язків людини і громадянина;

- гарантій основних прав і свобод;

- правового статусу іноземців в Україні;

- політичного притулку

Початкові – які в межах головних інститутів об`єднують кілька правових норм, що регулюють окрему групу суспільних відносин

Наприклад,

до головного інституту громадянства України входить початковий інститут втрати громадянства України

Риси

Притаманні

Конституційно-правовим

нормам

Загальні

притаманні

всім

видам

правових

норм

Як важливий засіб соціальної орієнтації особи вони встановлюються чи санкціонуються державою

мають державно-владний характер

є формально визначеними загальнообов’язковими правилами поведінки

закріплюються в правових актах, що видаються компетентними державними органами

мають двосторонній характер, тобто встановлюють не тільки права, але й обов’язки учасників правовідносин

передбачають наявність особливого механізму реалізації, елементами якого є матеріальні, ідеологічні, соціально-психологічні та правові чинники

визначають можливість багатоваріантної поведінки

мають ситуаційний характер

є цілеспрямованими і гарантованими.

Особливі

які

характеризуються

Особливим змістом – регулюють особливе коло відносин

Установчим характером приписів – визначають основи побудови правової системи та державного механізму

Основоположним джерелом є Конституція України

Особливостями структури – їх переважна більшість не містить санкцій

Особливим колом суб`єктів – народ, держава тощо

Загально регулятивним характером – це: норми-приписи, норми-дефініції, норми-програми тощо

Структура

Конституційно-правової

норми

Гіпотеза – та частина норми, яка вказує на фактичні умови, правила вольової поведінки та діяльності, які виражаються в мірі дозволеної та належної поведінки суб`єктів конституційного права, або умови перебування цих суб`єктів у певному стані чи статусі (режимі) незалежно від їх волі.

Може бути абсолютно вираженою, або відносно визначеною

Містяться в ст. 29, 80, 82, 87, 111 Конституції.

Диспозиція – визначає саму модель правил вольової поведінки або суб`єктів конституційного права, незалежно від їх волі, і містить правовий припис про їх діяльність в умовах, передбаченою гіпотезою.

Зокрема, ч. 2 ст. 117 Конституції визначає „Акти КМ підписує Прем`єр-міністр”

Санкція – містить правовий припис про міру конституційно-правової відповідальності суб`єктів конституційно-правових відносин.

Містяться в ст. 56, 60, 62, 81, 111 та ін. Конституції

Три модифікації поєднання елементів структури конституційно-правової

норми

Гіпотеза – диспозиція - санкція

Гіпотеза - диспозиція

Диспозиція