- •Конституційне право україни
- •Поняття і предмет конституційного права України.
- •Види конституційно-правових норм.
- •Політична спрямованість таких норм очевидна.
- •Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •Інші джерела конституційного права, які не застосовуються
- •Конституція складається з Преамбули та 15 розділів, які об’єднують 161 статтю, в тому числі 2 статті Прикінцевих положень, та 14 пунктів Перехідних положень.
- •Поняття, види і роль закону в системі джерел конституційного права України. Закони України є одним із джерел конституційного права в Україні.
- •Розгляд законопроектів вр.
- •Вимоги до оформлення законопроектів
- •Перше читання
- •Друге читання
- •За результатами розгляду законопроекту в другому читанні вр
- •Третє читання
- •Направлення законопроекту на підпис Президент, опублікування та введення в дію законів та інших актів вр
- •Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (ч. 5 ст. 94 Конституції).
- •Конституцією, розділом XIII
- •Порядок зміни конституції в значній мрі залежить від форми політико-територіального устрою держави. Він складніший у федеративних державах і, як правило, простіший в унітарних.
- •Конституція України про внесення змін до неї та порядок вирішення перехідних питань. Конституцією, розділом XIII
Інші джерела конституційного права, які не застосовуються
судові прецеденти;
наукові доктрини – думка авторитетних науковців, існує за прецедентного права;
релігійні джерела
За механізмом нормотворення:
формалізовані – ті, в створенні яких приймають участь певні державні органи та за спеціальною процедурою (нормативно-правові акти, судові прецеденти)
неформалізовані – утворення яких не завжди відбувається за участю державних органів та за спеціальною процедурою (конституційні угоди, звичаї)
Конституція України - основне джерело конституційного права України. Конституція України - єдиний, наділений юридичною силою нормативно-правовий акт, через який український народ і українська держава виражають свою суверенну волю, утверджують основні принципи устрою суспільства і держави, основи правового статусу особи і громадянина, визначають систему і функції органів державної влади. й органи місцевого самоврядування, механізм реалізації державно-владних повноважень і територіальний устрій держави.
Конституція України - є парламентським, формалізованим кодифікованим, загальнодержавним, єдиним нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили, який є Основним Законом суспільства і держави, має постійний характер, регулює найважливіші суспільні відносини, містить норми прямої дії, має особливий порядок прийняття, внесення до нього змін і доповнень та його захисту, гарантування, відіграє важливу роль щодо розвитку і вдосконалення вітчизняної науки та освіти у сфері конституційного права.
Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року.
Історію розробки, прийняття, реалізації Конституції та внесення до неї змін можна поділити на 3 періоди:
перший(1991-1996),
другий(1996-2004),
третій(2004-2011).
Четвертий (2011- донині) У матеріальному значенні – Конституція України – окремий писаний юридичний документ.
У формальному значенні – найвищий юридичний документ.
У юридичному значенні – завжди система правових норм.
У фактичному значенні – відображає реально існуючі суспільні відносини в країні, та закладені перспективи розвитку, тому абсолютної реальності не існує. Конституція України – „устрій”, „установлення” – це єдиний правовий акт або система актів, за допомогою яких народ чи орган державної влади від імені народу встановлює основні принципи устрою суспільства, форми демократії, визначає статус державної влади і місцевого самоврядування, встановлює права і свободи людини і громадянина та механізм здійснення влади. Функції Конституції України - цілеспрямовані напрямки та види впливу Основного Закону на суспільні відносини.
Функції:
політична - закріплює засади конституційного ладу, політичного режиму,
юридична - норми права мають найвищу юр. силу,
установча - встановлює основні політ-правові інститути держави і суспільства,
ідеологічна - містить важливі ідеї політичної еліти,
гуманістична - Конституція проявляються в тому, що в ній закріплені права і свободи особи, норми міжнародних договорів,
організаційна - Конституція стимулює подальший розвиток суспільних відносин,
стабілізуюча - визначає стратегію розвитку політико-правової системи держави і суспільства,
консолідуюча - Конституція є результатом суспільної .злагоди,
обмежувальна - Конституція створює основу і визначає межі діяльності державного органу
зовнішньополітична - проявляється в тому, що інші держави за змістом Конституції можуть робити висновок про рівень демократизму держави.
Загальна характеристика і основні риси Конституції України. Конституція України – „устрій”, „установлення” – це єдиний правовий акт або система актів, за допомогою яких народ чи орган державної влади від імені народу встановлює основні принципи устрою суспільства, форми демократії, визначає статус державної влади і місцевого самоврядування, встановлює права і свободи людини і громадянина та механізм здійснення влади.
Конституції України, як основному джерелу конституційного права, властиві такі основні риси:
У матеріальному значенні – Конституція України – окремий писаний юридичний документ.
У формальному значенні – найвищий юридичний документ.
У юридичному значенні – завжди система правових норм.
У фактичному значенні – відображає реально існуючі суспільні відносини в країні, та закладені перспективи розвитку, тому абсолютної реальності не існує.
Конституція України 1996 р. є надзвичайно важливим політико-правовим документом, адже в ній містяться норми не лише юридичного, а й політичного характеру, які не тільки зафіксували відповідний стан розвитку нашої держави і суспільства, правової системи, а й створюють основу, необхідну для регулювання найбільш важливих суспільних відносин, забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, подальшого розвитку України як суверенної і незалежної демократичної, правової держави.
Саме в цьому полягає соціальна цінність Основного Закону, що дає можливість розглядати його значення і роль як у політичному, так і в юридичному аспекті, знаходячи підтвердження практикою нашого життя.
Функції Конституції України –цілеспрямованінапрямки та види впливу Основного Закону на суспільні відносини |
політична - закріплює засади конституційного ладу, політичного режиму |
юридична - норми права мають найвищу юр. силу |
|
установча - встановлює основні політ-правові інститути держави і суспільства |
|
ідеологічна - містить важливі ідеї політичної еліти |
|
гуманістична - проявляються в тому, що в ній закріплені права і свободи особи, норми міжнародних договорів |
|
організаційна - стимулює подальший розвиток суспільних відносин |
|
стабілізуюча - визначає стратегію розвитку політико-правової системи держави і суспільства, завдяки розподілу влади - неможливість її узурпації |
|
консолідуюча - є результатом суспільної .злагоди, дає можливість і засади до об`єднання суспільства навколо національної ідеї |
|
обмежувальна - створює основу і визначає межі діяльності державного органу, унеможливлює узурпацію влади |
|
зовнішньополітична - проявляється в тому, що інші держави за змістом Конституції можуть робити висновок про рівень демократизму держави |
Конституція вносить системність у право, є ефективним системоутворюючим фактором правової системи, закріплює вихідні засади формування і дії національного права, наповнює його своїм змістом, пронизує єдиними принципами і ідеями.
Роль Конституції полягає в тому, що вона забезпечує збалансованість публічних і приватних засад у праві насамперед тим, що закріплює багатоманітність власності, її статус і співвідношення між її видами, соціальну спрямованість (функцію) держави тощо. Цим самим Конституція закладає основи цивільного права.
Іншими словами: нормуючи відносини між суб’єктами влади і підпорядкованими цій владі, Конституція утверджує себе як головне джерело публічного права, а конституційне право є його основною галуззю.
Юридичні властивостіКонституціїУкраїни |
Вища юридична сила |
Основоположний характер (визначає основні засади ...) |
|
Народний характер |
|
Реальний характер |
|
Стабільний характер |
|
Підвищений ступінь охорони з боку держави |
|
Особлива юридична природа (пряма дія) |
|
Програмний характер |
|
Правонаступність (держава не перестає існувати) |
|
Особливий порядок прийняття і внесення змін |
|
Механізм реалізації (через спеціальне законодавство) |
Принципи Конституції України:
1. Народний та державний суверенітет.
2. Пріоритет прав і свобод людини та громадянина.
3. Рівноправність громадян.
4. Унітаризм.
5. Поділ влади та оптимальне поєднання форм прямої і представницької демократії.
6. Визначення природи держави як соціальної, демократичної та правової.
7. Верховенство права.
8. Політичний та економічний плюралізм.
