Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lek1_K_P.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
417 Кб
Скачать
☆

Інші джерела конституційного права, які не застосовуються

 судові прецеденти;

 наукові доктрини – думка авторитетних науковців, існує за прецедентного права;

 релігійні джерела

За механізмом нормотворення:

 формалізовані – ті, в створенні яких приймають участь певні державні органи та за спеціальною процедурою (нормативно-правові акти, судові прецеденти)

 неформалізовані – утворення яких не завжди відбувається за участю державних органів та за спеціальною процедурою (конституційні угоди, звичаї)

Конституція України - основне джерело конституційного права України. Конституція України - єдиний, наділений юридичною силою нормативно-правовий акт, через який український народ і українська держава виражають свою суверенну волю, утверджують основні принципи устрою суспільства і держави, основи правового статусу особи і громадянина, визначають систему і функції органів державної влади. й органи місцевого самоврядування, механізм реалізації державно-владних повноважень і територіальний устрій держави.

Конституція України - є парламентським, формалізованим кодифікованим, загальнодержавним, єдиним нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили, який є Основним Законом суспільства і держави, має постійний характер, регулює найважливіші суспільні відносини, містить норми прямої дії, має особливий порядок прийняття, внесення до нього змін і доповнень та його захисту, гарантування, відіграє важливу роль щодо розвитку і вдосконалення вітчизняної науки та освіти у сфері конституційного права.

Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року.

Історію розробки, прийняття, реалізації Конституції та внесення до неї змін можна поділити на 3 періоди:

перший(1991-1996),

другий(1996-2004),

третій(2004-2011).

Четвертий (2011- донині) У матеріальному значенні – Конституція України – окремий писаний юридичний документ.

У формальному значенні – найвищий юридичний документ.

У юридичному значенні – завжди система правових норм.

У фактичному значенні – відображає реально існуючі суспільні відносини в країні, та закладені перспективи розвитку, тому абсолютної реальності не існує. Конституція України – „устрій”, „установлення” – це єдиний правовий акт або система актів, за допомогою яких народ чи орган державної влади від імені народу встановлює основні принципи устрою суспільства, форми демократії, визначає статус державної влади і місцевого самоврядування, встановлює права і свободи людини і громадянина та механізм здійснення влади. Функції Конституції України - цілеспрямовані напрямки та види впливу Основного Закону на суспільні відносини.

Функції:

політична - закріплює засади конституційного ладу, політичного режиму,

юридична - норми права мають найвищу юр. силу,

установча - встановлює основні політ-правові інститути держави і суспільства,

ідеологічна - містить важливі ідеї політичної еліти,

гуманістична - Конституція проявляються в тому, що в ній закріплені права і свободи особи, норми міжнародних договорів,

організаційна - Конституція стимулює подальший розвиток суспільних відносин,

стабілізуюча - визначає стратегію розвитку політико-правової системи держави і суспільства,

консолідуюча - Конституція є результатом суспільної .злагоди,

обмежувальна - Конституція створює основу і визначає межі діяльності державного органу

зовнішньополітична - проявляється в тому, що інші держави за змістом Конституції можуть робити висновок про рівень демократизму держави.

Загальна характеристика і основні риси Конституції України. Конституція України – „устрій”, „установлення” – це єдиний правовий акт або система актів, за допомогою яких народ чи орган державної влади від імені народу встановлює основні принципи устрою суспільства, форми демократії, визначає статус державної влади і місцевого самоврядування, встановлює права і свободи людини і громадянина та механізм здійснення влади.

Конституції України, як основному джерелу конституційного права, властиві такі основні риси:

У матеріальному значенні – Конституція України – окремий писаний юридичний документ.

У формальному значенні – найвищий юридичний документ.

У юридичному значенні – завжди система правових норм.

У фактичному значенні – відображає реально існуючі суспільні відносини в країні, та закладені перспективи розвитку, тому абсолютної реальності не існує.

Конституція України 1996 р. є надзвичайно важливим політико-правовим документом, адже в ній містяться норми не лише юри­дичного, а й політичного характеру, які не тільки зафіксували відповідний стан розвитку нашої держави і суспільства, правової системи, а й створюють основу, необхідну для регулювання най­більш важливих суспільних відносин, забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, подальшого розвитку України як суверенної і незалежної демократичної, правової держави.

Саме в цьому полягає соціальна цінність Основного Закону, що дає мож­ливість розглядати його значення і роль як у політичному, так і в юридичному аспекті, знаходячи підтвердження практикою нашо­го життя.

Функції Конституції України –цілеспрямованінапрямки та види впливу Основного Закону на суспільні відносини

політична - закріплює засади конституційного ладу, політичного режиму

юридична - норми права мають найвищу юр. силу

установча - встановлює основні політ-правові інститути держави і суспільства

ідеологічна - містить важливі ідеї політичної еліти

гуманістична - проявляються в тому, що в ній закріплені права і свободи особи, норми міжнародних договорів

організаційна - стимулює подальший розвиток суспільних відносин

стабілізуюча - визначає стратегію розвитку політико-правової системи держави і суспільства, завдяки розподілу влади - неможливість її узурпації

консолідуюча - є результатом суспільної .злагоди, дає можливість і засади до об`єднання суспільства навколо національної ідеї

обмежувальна - створює основу і визначає межі діяльності державного органу, унеможливлює узурпацію влади

зовнішньополітична - проявляється в тому, що інші держави за змістом Конституції можуть робити висновок про рівень демократизму держави

Конституція вносить системність у право, є ефективним системоутворюючим фактором правової системи, закріплює вихідні засади формування і дії національного права, наповнює його своїм змістом, пронизує єдиними принципами і ідеями.

Роль Конституції полягає в тому, що вона забезпечує збалансованість публічних і приватних засад у праві насамперед тим, що закріплює багатоманітність власності, її статус і співвідношення між її видами, соціальну спрямованість (функцію) держави тощо. Цим самим Конституція закладає основи цивільного права.

Іншими словами: нормуючи відносини між суб’єктами влади і підпорядкованими цій владі, Конституція утверджує себе як головне джерело публічного права, а конституційне право є його основною галуззю.

Юридичні властивостіКонституціїУкраїни

Вища юридична сила

Основоположний характер (визначає основні засади ...)

Народний характер

Реальний характер

Стабільний характер

Підвищений ступінь охорони з боку держави

Особлива юридична природа (пряма дія)

Програмний характер

Правонаступність (держава не перестає існувати)

Особливий порядок прийняття і внесення змін

Механізм реалізації (через спеціальне законодавство)

Принципи Конституції України:

1. Народний та державний суверенітет.

2. Пріоритет прав і свобод людини та громадянина.

3. Рівноправність громадян.

4. Унітаризм.

5. Поділ влади та оптимальне поєднання форм прямої і представницької демократії.

6. Визначення природи держави як соціальної, демократичної та правової.

7. Верховенство права.

8. Політичний та економічний плюралізм.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]