Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цп.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
122 Кб
Скачать
☆

Умови виникнення і припинення права приватної власності фізичних осіб.

Для виникнення у громадян права приватної власності на те чи інше майно потрібні певні юридичні факти, тобто юридичні підста­ви. Такі юридичні підстави необхідні для виникнення права власно­сті і в інших суб'єктів, але повного збігу їх може не бути. Наприк­лад, державна власність може виникнути внаслідок конфіскації майна за вчинений особою злочин. На такій підставі не набувають. права власності громадяни або юридичні особи. І такі випадки не поодинокі. Тому зберігає свою практичну значимість поділ підстав на універсальні (загальні) і спеціальні.

У новому ЦК України немає норми, яка спеціально визначала б перелік підстав виникнення у фізичних осіб права власності. У гла­ві 24 “Набуття права власності” встановлюються лише загальні за­сади набуття права власності усіма суб'єктами цивільних правовід­носин, якими і потрібно керуватися. Дане питання ми розглянули на попередній лекції, а специфіку окремих підстав набуття права розглянемо детальніше.

Виникнення у фізичних осіб права власності на доходи від участі в суспільному виробництві. Юридичною підставою виникнення права власності на такі доходи є факт одержання працівником матеріальних благ (у грошовому вираженні або іншим майном у натурі) у формі заробітної плати чи іншої форми оплати праці за виконану ро­боту відповідно до умов трудового договору (контракту) або у вигляді поділеної між працівниками підприємства частини прибутку. Трудо­ві відносини регулюються Кодексом законів про працю України та іншими законодавчими актами. Законодавство про працю не поши­рюється на осіб, які здійснюють індивідуальну трудову чи підприєм­ницьку діяльність. Отже, за зазначеною підставою право власності виникає у того працівника, який уклав трудовий дого­вір (контракт) з власником підприємства або уповноваженим ним ор­ганом відповідно до вимог трудового законодавства.

Законодавство про працю формально не обмежує максимальних розмірів оплати праці, а лише зумовлює встановлення мінімального розміру заробітної плати працівника. Винагорода працівників за ви­конану роботу здійснюється з додержанням умов існуючої системи оплати праці. Важливо зазначити, що не отримана заробітна плата не є об'єктом права власності (в юридичному розумінні), а належить йо­му за зобов'язальними правовідносинами і стає об'єктом права влас­ності працівника з моменту фактичної передачі останньому.

Саме момент видачі-одержання заробітної плати є юридичною підставою поширення на неї режиму права приватної власності. За домовленістю з адміністрацією організації заробітна плата може та­кож перераховуватися на депозитний рахунок працівника у кредит­ній установі.

Виникнення права власності на доходи фізичних осіб від інди­відуальної праці та підприємницької діяльності. Чинне зако­нодавство не зобов'язує фізичних осіб працювати в суспільному секторі економіки за трудовим договором. Вони мають право на свій роз­суд обрати ті чи інші не заборонені законом форми індивідуальної праці або підприємницької діяльності відповідно до Господарського кодексу. Дані положення дають мож­ливість визначити види діяльності, які можна здійснювати вільно, а які — лише за наявності спеціального дозволу, одержавши ста­тус підприємця.

Процес виникнення у фізичних осіб права приватної власності на доходи, одержувані від підприємницької діяльності створених ними підприємств з правами юридичної особи, регулюються положеннями ст.116 ЦК. А саме, вони мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, бра­ти участь у розподілі прибутку товариства й одержувати його части­ну (дивіденди).

Одержання майна громадянами може здійснюватися і в результа­ті приватизації державного житлового фонду. Відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” привати­зація державного житлового фонду — це відчуження квартир (бу­динків) та належних до них господарських споруд і приміщень (під­валів, сараїв тощо) державного житлового фонду на користь грома­дян Україна. Здійснюється вона шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та до­датково 10 кв. м на сім'ю і продажу надлишків загальної площі квар­тир (будинків) громадянам, які мешкають у них або перебувають у черзі на поліпшення житлових умов. Усі громадяни України мають право одержати житлові чеки і використати Їх при приватизації дер­жавного житлового фонду. Важливо те, що громадяни, які мають житло на праві власності, мають право використати такі чеки для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду.