Ортопедичні вади

Означення

До ортопедичних вад належать тяжкі порушення опорно-рухового апарата. Вони негативно відбиваються на навчальних успіхах дітей.

Характеристика

До ортопедичних вад належать уроджені аномалії, наприклад, клишоногість або відсутність однієї з кінцівок. їх можуть викликати також порушення розвитку кісток чи такі захворювання, як поліомієліт і остеоартрит. Причиною ортопедичних вад буває церебральний параліч, ампутації, переломи або тяжкі запалення, що викликають контрактури (вкорочення м'язів і сухожиль) і деформації суглобів.

Освітні аспекти

Важливо, щоб педагоги розуміли природу ортопедичних вад дітей. їм необхідно знайомитися з історіями хвороб учнів, їхнім станом, причинами і тривалістю зах­ворювань, а також вправами і заняттями, рекомендованими медиками.

Педагогам важливо також знати, наскільки діти адаптувалися до свого середовище або як цей процес відбувається. Чим більша кількість суглобів відсутня чи вражена, тим важче йде процес пристосування. Крім того, він залежить від віку, в якому з'явилися вади. Що раніше це трапилося, то більша ймовірність успішної адаптації дитини до свого стану.

Люди з ортопедичними проблемами часто користуються протезами. Треба звертати увагу на те, наскільки протези відповідають потребам дітей, чи є вони

функціональними, як до них ставляться малята, чи можуть вони ними легко користу­ватися тощо.

За наявності у класі дітей з ортопедичними проблемами можуть виявитися необхідними:

- Розробка занять, зорієнтованих на розвиток уміння самообслуговування.

- Оптимізація розташування іграшок, збільшення або зменшення висоти столів і мольбертів, зміна місць кріплення водопровідних кранів і гачків для одягу, інші модернізації у класі, щоб дати дітям з вадами можливість користуватися всіма згаданими речами.

- Розробка колективних ігор і занять для дітей з вадами і звичайних малят, щоб уникнути соціальної ізоляції дітей-інвалідів.

- Усунення бар'єрів, які можуть заважати дітям вільно пересуватись у межах школи та на дитячому ігровому майданчику

- Використання під час занять широкого спектра матеріалів з метою стимулювання розвитку сенсорних систем дітей.

- Дуже важливо обрати для дитини з ортопедичними проблемами оптимальне місце і правильно поводитися з нею. Щоб бути здатним до концентрації уваги, учень має почуватися зручно і впевнено. Він може лежати на подушках на животі, що дає йому змогу добре бачити навколишнє оточення, або на боці, що полегшує дії руками і ногами. Діти з ортопедичними проблемами мають змінювати положення тіла кожні двадцять-тридцять хвилин.

- Учителі повинні добре знати допоміжне обладнання, яким змушені користуватися учні: інвалідні крісла, милиці, ортопедичні апарати, протези та інші механічні прис­трої. Не слід недооцінювати можливостей дітей з ортопедичними проблемами, але й не можна вимагати від них неможливого. Будьте в цих питаннях реалістами.

Інші види порушення здоров'я

Означення

До інших видів порушень здоров'я належать різноманітні гострі і хронічні зах­ворювання, що негативно впливають на життєдіяльність дітей, а також їхні навчальні успіхи (наприклад, захворювання серця, туберкульоз, ревматизм, артрит, астма, серповиднокліткова (меніскоцитарна) анемія, гемофілія, епілепсія, отруєння свинцем, лейкемія, розлади уваги в поєднанні з гіперактивністю, діабет тощо).

Характеристика

Діти з гострими і хронічними захворюваннями постійно або час від часу можуть відчувати біль, у них можуть припухати і погано рухатися суглоби, спостерігатися проблеми з диханням тощо. Все це негативно відбивається на розвиткові дітей і змінює їхню поведінку. Вчителям належить ураховувати специфічні потреби малят, викликані станом їхнього здоров'я. Так, у декого буває надмірна спрага або апетит, інші періодично можуть ставати апатичними або легко втомлюватися, комусь треба часто спорожнювати сечовий міхур, у когось може паморочитись голова, ще інші можуть засинати тощо.

Навчальні аспекти

Учителі повинні добре знати стан здоров'я хворих учнів. Для цього необхідно зустрі­чатися з батьками і лікарями дітей, знайомитися з їхніми історіями хвороб, дізна­ватися про рекомендації медиків та інших фахівців.

Якщо комусь із дітей необхідно приймати лікарські засоби, для кожного з них треба розробити відповідний графік і процедури. Доцільно, щоб серйозно хворі діти носили спеціальні браслети із зазначенням їхніх захворювань та інших медичних відомостей.

Діти з різними видами порушення здоров'я схильні до респіраторних захворювань, нежиті, інфекцій вуха і діареї. Малята з хронічними захворюваннями звичайно пропускають більше шкільних занять, довше перебувають удома і частіше лікуються у стаціонарах, ніж діти з будь-якими іншими видами вад. Багаторазові зміни оточення і травми через розлучення з батьками можуть викликати в таких дітей фізичний і емоційний стрес.

На плечах батьків, які змушені безперервно стежити за здоров'ям своїх дітей і забезпечувати їм необхідну медичну допомогу, лежить велика відповідальність. Крім того, деякі види хронічних захворювань потенційно загрожують життю малят, що тримає батьків у постійному напруженні. Педагоги повинні чуйно ставитися до таких сімей і підтримувати їх, але водночас і підкреслювати, що для хворих дітей важливо отримати добру освіту.