Специфічні види порушень здатності до навчання

Означення

Порушення здатності до навчання - це розлади в одному або кількох базових психоло­гічних процесах, що ускладнюють розуміння чи використання розмовної і писемної мови. Вони можуть виявлятися в поганій або недосконалій здатності слухати, мис­лити, говорити, читати чи виконувати математичні розрахунки.

Порушення здатності до навчання бувають викликані розладами перцепції, травмами мозку, незначними дисфункціями мозку, дислексією чи афазією розвитку. Ці порушення не слід сплутувати з навчальними проблемами, що спостерігаються у випадках вад зору, слуху і моторики або при затримці психічного розвитку. Взагалі, порушення здатності до навчання - це досить широкий термін. Науковці й досі продовжують сперечатися, скільки є видів вад і з чим вони пов'язані. Це скоріше загальна назва синдрому, категорії захворювань, а не термін для позначення осіб з конкретними проблемами.

Означення і діагнози допомагають педагогам класифікувати дітей, але не навчати їх. Батьки і вчителі повинні насамперед звертати увагу на індивідуальність дитини, оціню­вати, як вона діє в різних обставинах, визначати її сильні й слабкі якості, а потім на основі цієї інформації розробляти методи відповідної допомоги. Слід пам'ятати, що всі сфери розвитку значною мірою взаємозв'язані, тому в дітей з порушеною здатністю до навчання можуть спостерігатися комбіновані проблеми різної інтенсивності.

Характеристика

Для дітей з порушеною здатністю до навчання характерний значний розрив між досягненнями в певних сферах і загальним рівнем інтелекту. В них можуть спосте­рігатися проблеми з мовою, читанням і писанням, а також труднощі з аргументацією. Часто вони гіперактивні й неуважні.

Іншими симптомами такого виду порушень є непослідовні показники тестів, розлади перцепції і моторики, проблеми із щоденними соціальними контактами, а також такі особливості поведінки, як імпульсивність та низька терпимість до розчарувань і порушення планів.

У дітей з порушеною спроможністю до навчання можуть спостерігатися:

- проблеми з розмовною мовою (розлади мовних навичок),

- проблеми з писемною мовою (труднощі з читанням і писанням),

- проблеми з математикою (труднощі у виконанні арифметичних розрахунків і проблеми з розумінням головних математичних понять),

- проблеми з аргументацією (труднощі з формулюванням і класифікацією думок),

- проблеми з організацією роботи (труднощі в організації всіх етапів навчального процесу).

Освітні аспекти

Оскільки при розладах здатності до навчання спостерігаються досить різноманітні види поведінки, слід приділяти значну увагу розробці індивідуалізованого нав­чального плану (ІНП).

У роботі з такими дітьми необхідний колек­тивний підхід і ефективна співпраця батьків, учителів та різних фахівців.

Ось деякі зі стратегій, що їх можуть використовувати вчителі:

- Побудова навчального процесу з орієнтацією на сильні якості дітей.

- Структурування навчального середовища, чітке пояснення вимог і сподівань.

- Використання коротких речень і простої лексики.

- Надання можливостей для успішної роботи у сприятливій, доброзичливій атмос­фері з метою розвитку самоповаги.

- Гнучкі підходи до навчального процесу (наприклад, дитині, у якої спостерігаються труднощі з писанням, можна дозволити записувати відповіді на диктофон тощо).

- Використання навчальних посібників і матеріалів із самокорекцією, які дають змогу забезпечити негайний зворотний зв'язок з учнем і запобігти розчаруванням.

- Розвиток мови за допомогою ігор зі словами на комп'ютері.

- Надання позитивних підкріплень з метою розвитку відповідних соціальних умінь.

- Розуміння того, що діти з порушеною спроможністю до навчання із часом стають набагато більше зрілими і розвинутими.