4.1. Заходи оптимізації організаційної структури

Пропозицією щодо вдосконалення організаційної структури підприємства є впровадження системи мінімізації рівнів управління або системи мінімізації адміністративних зв’язків. Така система може бути впровадження за рахунок створення єдиної внутрішньої інформаційної мережі, яка в подальшому дозволить створити єдиний інформаційний простір підприємства, який буде мати лише певні точки входу та виходу інформації із зовнішнього середовища та буде захищенням від стороннього впливу. Така єдина інформаційна мережа дозволить вдосконалити та оптимізувати процеси обміну інформації всередині підприємства, а також запобігти втручанню в інформаційну мережу ззовні. Від впровадження такої мережі швидкість обміну інформацією між підрозділами та швидкість руху інформації взагалі підвищиться в декілька разів, що значне повисить економічну ефективність організаційної структури, оскільки при виникненні ситуацій, коли певне управлінське рішення може прийняти декілька підрозділів, вони між собою зможуть швидко в режимі on-line вирішити це питання, і лише у разі необхідності звернутися до адміністрації вищого рівня за для того щоб вона вирішила це питання. Таким чином, кількість функціональних зв’язків зменшиться, що в подальшому сформує певне підґрунтя до переходу від лінійно-функціональної організаційної структури до більш прийнятної в умовах аналізуємого підприємства структури.

Отже, як бачимо, вдосконалення організаційної структури управління підприємством повинно виходити не тільки з аналізу проведеного експертами та фахівцями, а також базуватися на конкретному аналізі економічної ефективності організаційної структури, оскільки такий аналіз дасть змогу більш чітко зрозуміти економічне підґрунтя функціонування організаційної структури та її економічний зв'язок з різними процесами, що відбуваються на виробництві. Ефективність системи управління підприємством є і залишається одним із основних чинників, на максимізацію якого тим чи іншим чином спрямовані майже всі процеси вдосконалення, що відбуваються в організації. Оскільки система адміністрування підприємством не має чітко вираженого показника, а розраховується більше як інтегральний показник, то саме на пошук найбільш оптимальної моделі його розрахунку і буде спрямована діяльність топ-менеджерів будь-яких підприємств, які н даному етапі розвитку потребують саме жаркого адміністративного втручання, як наприклад, ІЕК«ЕКОТЕХ» в сучасних умовах реструктуризації.

4.2. Обґрунтування розширення видів діяльності суб’єкта господарювання

Розширюючи обсяги виробництва для виготовлення більшої кількості продукції, виробники залучають все більшу і більшу кількість необхідних ресурсів, підприємство таким чином змінює масштаб виробництва. При цьому можливий різний ефект від масштабу виробництва.

Якщо обсяг виробництва збільшується швидше за обсяги використання ресурсів, то ми маємо зростаючий ефект від масштабу виробництва.

Якщо приріст обсягів виробництва відповідає темпам зростання витрат ресурсів, то це –постійний масштаб виробництва. Якщо темпи зростання випуску продукції менші за темпи зростання витрат виробництва, то це спостерігається ефект спадної віддачі від масштабу виробництва. На характер віддачі від масштабу виробництва впливає ряд факторів:

1) Появі і використання нових високопродуктивних технологій та техніки,

2) Розвиток спеціалізації та кооперація виробництва.

3) Можливість спрямування більших ресурсів на пошук нових форм та методів організації праці.

4) Економічна негнучкість, часто неефективність великих виробничих комплексів.

5) Організаційні проблеми великих підприємств пов’язані із збільшенням кількості рівнів управління, це в свою чергу веде до зниження капіталовіддачі та трудовіддачі внаслідок втрати безпосереднього контакту між робітниками і керівництвом.

6) Ризик переслідування індивідуальних а не корпоративних цілей [5].

Ефект масштабу грає важливу роль для всіх підприємств в усіх галузях. За інших рівних умов чим більше віддача від збільшення масштабу виробництва, тим більш великі фірми діють в тій чи іншій галузі. Зазвичай виробничі галузі мають більший масштаб виробництва, ніж галузі сфери послуг.

Через це підприємствам сфери матеріального виробництва потрібні значні капіталовкладення, щоб ці фірми змогли діяти достатньо ефективно. Галузі виробництва послуг в переважній більшості є трудомісткими, і звичайно забезпечують ефективну економічну віддачу як при великих так і малих масштабах виробництва.