Розділ 3. Аналіз результатів фінансової діяльності підприємства

3.1. Аналіз витрат на виробництво, собівартість і реалізацію продукції

Виробництво та реалізація продукції потребують трудових, матеріальних і грошових витрат. Витрати підприємства на спожиті засоби виробництва, предмети праці й оплату праці працівників, виражені в грошовій формі, утворюють собівартість продукції.

Собівартість продукції — це основний якісний показник роботи підприємства. Її рівень відбиває досягнення та недоліки роботи як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу. Систематичне зниження собівартості продукції має важливе народногосподарське значення, бо дає змогу за стабільних ринкових цін збільшувати прибуток на кожну гривню витрат, підвищує конкурентоспроможність продукції.

За ринкових відносин завдання щодо зниження собівартості продукції централізовано не планується, а ефективність роботи підприємств оцінюється за допомогою показника прибутку. Однак це ще більше посилює значення проблеми зниження собівартості, бо від рівня собівартості залежить конкурентоспроможність продукції, фінансовий стан підприємства, матеріальний та культурний рівень життя його працівників, виконання надходжень до бюджету країни.

Аналіз собівартості продукції має такі завдання: перевірка обґрунтованості прийнятих управлінських рішень щодо собівартості; об’єктивна оцінка виконання прийнятих рішень, під час якої виявляються відхилення фактичних витрат від планових; з’ясування чинників цих відхилень; підрахунок резервів дальшого зниження собівартості продукції; розроблення заходів із мобілізації внутрішньовиробничих резервів та використання їх у виробництві.

Для проведення аналізу використовуються такі джерела інформації: планова собівартість продукції; аналітичні розрахунки, норми й нормативи споживання ресурсів; звітна інформація, зокрема «Звіт про фінансові результати» ф. 2, «Звіт з праці» ф. 1-ПВ і ф. З—ПВ, дані оперативного обліку (первинні документи, зведення, реєстри відпуску матеріалів на виробництво, табелі про нарахування заробітної плати, норми витрат матеріалів, відхилення від норм; матеріали обстежень, перевірок, спостережень, нарад, технологічної документації, паспортні дані).

Для досягнення конкурентоспроможності підприємство змушене постійно планувати зниження собівартості своєї продукції.

Важливою передумовою дійовості аналітичних висновків є наявність правдивої планової та звітної інформації. Тому аналізові собівартості продукції має передувати старанна перевірка джерел інформації, яка передбачає оцінку узгодження показників у різних формах звітності, обґрунтованість планових завдань та достовірність відображення фактичних витрат виробництва.

Щоб визначити обґрунтованість планового рівня собівартості виробленої продукції, використовують дані про залишки нереалізованої продукції на початок і кінець року, обсяг реалізації та складають розрахунок (табл. 9). Фактичні витрати на 1 грн виробленої продукції порівнюють із плановими, визначають та оцінюють наявні відхилення.

Таблиця 9

Розрахунок рівня собівартості продукції, тис. грн

№	Показник	За оптовими цінами підприємства	За плановою собівартіс-тю	Прибу-ток	Витрати на 1 грн продукції
1	Залишки нереалізованої продукції на початок року	410	320	90	78,05
2	Реалізація продукції	8323	6698	1625	80,47
3	Залишки нереалізованої продукції на кінець року	487	405	82	83,16
4	Випуск товарної продукції (ряд. 2 + ряд. 3 – ряд. 1)	8400	6783	1617	80,75

З таблиці 14.2 бачимо, що за планового обсягу реалізації в оптових цінах підприємства 8323 тис. грн та планового прибутку від реалізації 1625 тис. грн, собівартість реалізованої продукції становить 6698 тис. грн, а планова собівартість товарної продукції з урахуванням зміни планових залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року — 6783 тис. грн. Потрібно пам’ятати, що внаслідок систематичного зниження собівартості витрати на одну гривню продукції в залишках нереалізованої продукції на кінець року мають бути нижчі від середньорічних, а в собівартості товарного випуску — нижчі, ніж у собівартості реалізованої продукції, бо в останню закладено підвищені витрати в залишках нереалізованої продукції на початок року. На підприємстві, яке ми аналізуємо, цієї вимоги не додержано, собівартість товарної та нереалізованої продукції постійно зростає, а тому зменшується прибуток на одну гривню продукції. Високий рівень витрат у залишках нереалізованої продукції був спричинений зростанням цін на матеріали і зниженням попиту на дорогу продукцію. Ця обставина може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.

Маючи розрахунковий рівень собівартості товарної продукції, обчислюють планове завдання щодо її зниження проти минулого звітного періоду і розробляють план організаційно-технічних заходів, який забезпечить це зниження.

Міра ефективності використання матеріальних, трудових і грошових засобів з найбільшою повнотою розкривається під час вивчення собівартості товарної продукції, бо об’єктом аналізу стають ресурси підприємства, використані для основної діяльності.

Аналіз собівартості товарної продукції починають із загальної оцінки виконання плану собівартості, визначають відхилення звітних показників від планових, їх динаміку, виявляють фактори, що вплинули на це відхилення, роблять відповідні висновки. На підставі облікових даних одержано таку інформацію: випуск товарної продукції за планом — 8400 тис. грн, фактичний — 8500 тис. грн; собівартість продукції за планом — 6783 тис. грн, фактично — 7145 тис. грн, собівартість фактично випущеної продукції за плановими нормами і фактичною структурою — 6958 тис. грн. Порівняння фактичної собівартості з плановою показало, що абсолютне відхилення дорівнює 362 тис. грн.

Це відхилення виникло під впливом таких факторів:

1) зміни обсягу продукції;

2) зміни структури виробленої продукції;

3) зміни рівня витрат (за рахунок зміни кількості використаних матеріалів, цін на сировину і матеріали).

Ураховуючи вплив зміни обсягу виробництва на рівень витрат, усі витрати підприємства ділять на постійні та змінні. Постійні витрати (амортизація, погодинна оплата працівників, оренда приміщень, цехові витрати) залишаються незмінними навіть за зміни обсягу виробництва.

Змінні витрати (відрядна заробітна плата виробничників, сировина, матеріали, паливо, енергія) змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції.

Залежність між витратами і обсягом продукції показано в табл. 10.

Таблиця 10

Залежність суми витрат від обсягу виробництва продукції

Обсяг виробництва продукції, тис. грн	Собівартість усієї продукції, тис. грн			Собівартість на одну тис. гривень виробленої продукції, тис. грн
	усього	у т. ч. витрати		Усьо-го		у т. ч. витрати
		постійні	змінні			постійні	змінні
1000	2290	1640	650		2290		1640	650
3000	3590	1640	1950		1197		547	650
5000	4890	1640	3250		978		328	650
7000	6190	1640	4550		884		234	650
8500	7145	1640	5505		842		192	650

Дані таблиці 10 свідчать, що загальна сума постійних витрат 1640 тис. грн є фіксованою для всіх обсягів виробництва. Абсолютна її величина не змінюється зі зростанням обсягів виробництва продукції. Проте на одиницю продукції постійні витрати змінюються обернено пропорційно зростанню обсягу виробництва. Так, випуск продукції збільшився у 8,5 раза, а постійні витрати на одиницю продукції зменшились у 8,5 раза. Змінні витрати в собівартості всього випуску зростають прямо пропорційно обсягу виробництва, тобто в собівартості одиниці продукції вони становлять постійну величину. 

 Проаналізуємо «Звіт про результати фінансової діяльності», зробимо відповідні висновки (таблиця 11).

Таблиця 11

Аналіз фінансових результатів

№	Фінансові результати	Роки
		2013	2014	2015
	Загальний фонд
1.	Списані асигнування звітного року, грн.	1559,56	1945,25	2497,52
2.	Списані проведені видатки звітного року, грн.	1541,12	1955,19	2510,11
3.	Фінансовий результат за загальним фондом, тис. грн.	27,74	17,81	5,22
	Спеціальний фонд
1.	Списані отримані доходи, тис. грн.	48,2	73,71	186,67
2.	Списані проведені видатки, тис. грн.	52,06	79,91	185,33
3.	Фінансовий результат за спеціальним фондом, тис. грн.	6,42	0,23	1,57

Проаналізувавши «Звіт про результати фінансової діяльності» зробимо висновки. Списані асигнування звітного року у 2015 році порівняно з 2013 та 2014 роками збільшилися. Проте фінансовий результат за загальним фондом зменшився у 2015 році порівняно з 2013 роком на 22,52 тис. грн., тобто на 81 %, а порівняно з 2014 роком на 12,59 тис. грн., тобто на 71 %. По спеціальному фонду списані отримані доходи і списані проведені видатки за останні 3 роки збільшилися. Фінансовий результат за спеціальним фондом у 2015 році порівняно з 2006 роком зменшився на 4,85 тис. грн., тобто на 76 %, а порівняно з 2014 роком збільшився на 1,34 тис. грн., тобто на 583 %.

Ознайомившись із «Звітом про рух грошових коштів», зробимо висновки про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства. Суттєвих змін у грошових коштах підприємства протягом останніх трьох років не відбулося. За останні 3 роки збільшилися надходження та касові видатки по загальному фонду. Також збільшилися надходження та касові видатки по спеціальному фонду. Протягом останніх трьох років значно збільшилися власні надходження за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями. У 2013 році вони становили 0,2 тис. грн., у 2014 році – 9,9 тис. грн., у 2015 році – 42,3 тис. грн.