8.2. Складання специфікацій
До складального креслення додається текстовий документ – специфікація, котра виконується згідно з ГОСТ 1.108-68 на аркушах формату А4 і оформлюється у вигляді додатку до Пояснювальної записки. Згідно з ГОСТ 2.108-68 специфікація - документ, який визначає склад складальної одиниці, комплексу та комплекту і є необхідною для виготовлення, комплектування конструкторських документів і планування запуску виробництва вказаних деталей. Специфікацію складають на окремих аркушах формату А4 за формами, наведеними в Додатках 2, 3. Структура специфікації наведена на Рисунку 8.2.
Основний надпис – Форма 2 (Рисунок 8.3) для текстових конструкторських документів на першому або титульному (заглавному) аркуші відрізняється від надпису на наступних аркушах – Форма 2а (Рисунок 8.4). Позначення відповідних граф наведено в Розділі 9.1.
|
Рисунок 8.2. |
|
Рисунок 8.3. |
Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у наступній послідовності: «Документація», «Комплекси», «Складальні одиниці», «Деталі», «Стандартні вироби», «Інші вироби», «Матеріали», «Комплекти», однак в курсовому проекті зазвичай достатньо 4-5 розділів: «Документація», «Складальні одиниці», «Деталі», «Стандартні вироби», «Матеріали».
|
Рисунок 8.4. |
Заповнення специфікації проводиться згори донизу в наступному порядку:
документація;
розроблені вузли (складальні одиниці);
пояснювальна записка;
запозичені та нормалізовані вузли;
самостійно розроблені вузли;
запозичені та нормалізовані деталі;
стандартні деталі, котрі групуються за однорідними групами, наприклад, «кріпильні деталі», «підшипники кочення» тощо.
Наявність тих чи інших розділів визначається складом виробу, що специфікується. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовку в графі «Найменування» і підкреслюють. Нижче кожного заголовка має бути залишений один порожній рядок, вище – не менше одного порожнього рядка.
В розділі «Складальні одиниці» записують назви складальних одиниць, що входять до складу КВП.
В розділі «Стандартні вироби» записують вироби, що застосовують за: 1) міждержавними стандартами; 2) державними стандартами; 3) галузевими стандартами; 4) стандартами підприємств.
В межах кожної категорії стандартів запис виконують по групах виробів, об’єднаних за їхнім функціональним призначенням (наприклад, підшипники, кріпильні вироби - болти, гвинти, шайби, шпильки, електротехнічні вироби тощо), в межах кожної групи – в алфавитном порядке найменування виробів, в межах кожного найменування – в порядку росту позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів, тобто їхніх діаметрів або довжин, або розмірів виробу.
В розділі «Деталі машин» записують назви креслень деталей - валів, зубчастих коліс, кришок тощо. В розділах «Стандартні вироби» і «Матеріали» графу «Позначення» не заповнюють.
Графи специфікації заповнюють зверху вниз наступним чином:
Графи «Формат» і «Зона» в навчальних проектах не заповнюються.
В графі «Позиція» указують порядкові номери складових частин, які показані на полицях-виносках креслення виробу.
В графі «Позначення» записують позначення документа.
В графі «Найменування» записують: в розділі «Документація» - найменування документа, наприклад, «Креслення загального виду»; в розділі «Складальні одиниці» і «Деталі» - найменування складальних одиниць і деталей.
В графі «Кількість» вказують кількість складальних одиниць або деталей на один виріб.