Методи інструментальних досліджень

І. Ендоскопічні методи обстеження.

а) Езофагоскопія.

Цей метод за допомогою апарата з волокнистою оптикою дає змогу оглянути слизову стравоходу. При початкових стадіях пухлина визначається у вигляді вогни­щевого інфільтрату або поліпоподібного утвору. Колір слизової не змінений, а зго­дом на цьому місці виникає виразка. У пізніх стадіях при екзофітній формі помітні папілярні розростання, або пристінкові вузли.

б) Гастроскопія.

Гастроскоп – прилад, за допомогою якого здійснюють огляд слизової шлунка. Атрофічні, гіперпластини (хвороба Менетріє) процеси та виразки шлунка, хоч і часті захворювання, але складні для діагностики, їх потрібно насамперед диферен­ціювати з початковими стадіями раку, тому дослідження шлунка повинно супрово­джуватись у підозрілих випадках прицільним збиранням матеріалу для морфологіч­них досліджень. Ракові процеси звичайно локалізуються в антральному відділі на малій кривизні шлунка. При поліпоподібному раку на фоні атрофічне зміненої сли­зової видно часткові або ворсинчасті утвори. Блюдцеподібні форми раку звичайно є пізнішою стадією хвороби, їх розміри рідко менші від 2...З см, а ендоскопічна кар­тина характерна.

в) Колоноскопія.

Ендоскопічна картина при поліпах товстого кишечнику різноманітна через ве­лику їх кількість, різноманітну форму і локалізацію. Поліпи бувають поодинокими та множинними, круглими або витягнутими, розмірами від 0,2 до 5,0 см. Локалізу­ються частіше в лівій половині кишки. Для екзофітної форми раку характерні поліпоподібні розростання, або горбис­та пухлина.

г) Бронхоскопія.

Цей метод використовується з метою візуальної оцінки стану трахео-бронхіального дерева, морфологічної верифікації процесу. Бронхоскопічні ознаки пухлин бувають прямими і непрямими. Перші ознаки помітні при ендобронхіальних пухлинах, для яких характерна наявність фіолетового або сірого кольору папілярно­го розростання, що при дотику кровоточить. Біопсія такої пухлини береться легко. Непрямі ознаки – це локальна гіперемія слизової, звуження просвіту сегментарного бронха; його деформація, що не завжди однозначно при встановленні діагнозу. Такі ознаки можуть супроводжувати хронічний деформуючий бронхіт, туберкульоз. Морфологічна верифікація діагнозу при цих ознаках є обов'язковою.

д) Лапароскопія.

Цей метод дає змогу оглянути парієтальну і вісцеральну очеревини і застосо­вується для діагностики первинних злоякісних процесів, для виявлення метастазів, а також рецидивів пухлини або контролю ефективності консервативного лікування, наприклад, раку яєчників. Існують також труднощі, пов'язані з диференціальною діагностикою захворю­вань. Але треба пам'ятати, що при лапароскопії теж можна прицільно забирати ма­теріал для цитологічного, а навіть гістологічного досліджень.

є) Кольпоскопія.

Огляд слизової піхви і шийки матки проводиться через лупу, що збільшує зо­браження у 8-32 рази. Клінічне виражені пухлини через грубі зміни кольпоскопічно диференціювати не вдається. Кольпоскопія як диференціальний метод є обов'язко­вим елементом первинного гінекологічного обстеження.