2.2. Почуттєвий (морально-психологічний) компонент моральної свідомості

Моральні почуття відповідальності дозволяють викладачу відчувати значущість як своїх вчинків, так і інших, а також виконувати ті чи інші соціально значимі дії. Підкреслюючи роль моральних почуттів у системі «учитель-учень», відомий психолог Л.С.Виготський писав: «Жодна форма поведінки не є настільки міцною, як пов’язана з емоцією. Тому, якщо Ви хочете викликати у людини потрібні вам форми поведінки, завжди потурбуйтеся про те, щоб ці реакції залишали емоційний відбиток в учня. Жодна моральна проповідь так не виховує, як живе почуття, у цьому сенсі апарат емоцій є ніби спеціально пристосованим і тонким знаряддям, через яке найлегше впливати на поведінку».

До інтимних моральних почуттів людини належать – почуття любові, дружби, ніжності, делікатності, відданості, вірності та інші. У цих почуттях існує взаємозв’язок об’єктивного і суб’єктивного: як об’єктивні виступають суспільні норми, принципи, цінності, вплив середовища, а як суб’єктивні – особистісне ставлення викладача до студентів на рівні симпатії і антипатії.

Моральна свідомість викладача фіксує особливу моральну значущість почуття любові до дітей, студентів. Любов характеризується вищою духовною напругою і ґрунтується на відкритті максимальної цінності конкретної людини. Люблять «не тому, що», а «не дивлячись ні на що». В усі часи любов до дітей визнавалася необхідною моральною якістю вихователя, виразником його духовної досконалості. Любов – це фундамент виховання, на якому утворюються надійні взаємовідносини з дітьми. Любов до дітей виявляється у відношенні до них.

Ще одна група моральних почуттів, складних за змістом і стійких, – почуття суспільного переживання (морально політичні або морально-громадські). До них належать почуття патріотизму, національної приналежності та єдності. Викладач не може стояти поза суспільно-громадськими інтересами. На нього покладається надзавдання – виховати людське в людині, формувати справжнього патріота. Тому якщо почуття інтимного плану ситуативні, динамічні, то почуття суспільного переживання відзначаються більш стійким та стабільним емоційним ставленням особистості до явищ дійсності.

Важливим елементом почуттєвого рівня структури моральної свідомості особистості викладача є моральні мотиви. У педагогічній сфері важливо зважати на дію зовнішньої і внутрішньої мотивації. До зовнішньої мотивації відносять нагороди, покарання. До внутрішньої мотивації відносять потреби, бажання досягти успіху, мрії та плани на майбутнє, а також цілі та ідеали.

Наступним компонентом почуттєвого рівня структури моральної свідомості є ціннісні (моральні) орієнтації. В.Малахов виділяє 2 типи цінностей: цінності, сенс яких визначається наявним потребами й інтересами людини, і цінності, які навпаки, надають смислу існування самої людини. Цінності, які обслуговують самоствердження людської особистості, і цінності, котрі творять і відроджують людину в певній принципово новій якості. Цінності другого типу інколи називаються «вищими» або «культурними», «смисложиттєвими», «самоцінностями». Основні виховні цінності (за Г.Ващенком): віра в Бога, любов до України, повага до інших людей.