- •1. Поняття та місце сімейного права в правовій системі України.
- •2. Предмет та метод сімейного права.
- •3. Принципи сімейного права.
- •4. Сімейне законодавство. Сімейний кодекс - основний акт сімейного законодавства. Характеристика інших актів сімейного законодавства.
- •5. Поняття сім'ї у праві. Спорідненість та свояцтво, їх юридичне значення.
- •6. Поняття, види та зміст сімейних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •7. Здійснення сімейних прав і виконання обов'язків.
- •8. Поняття шлюбу. Умови реєстрації шлюбу та перешкоди до його укладення.
- •9. Державна реєстрація шлюбу та її правове значення.
- •10. Недійсність шлюбу. Підстави недійсності шлюбу.
- •11. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •12. Визнання шлюбу неукладеним.
- •13. Поняття та зміст особистих немайнових правовідносин подружжя, їх особливості.
- •15. Майнові правовідносини подружжя, їх види.
- •16. Право приватної власності кожного з подружжя на майно.
- •17. Право спільної сумісної власності подружжя, підстави його виникнення та порядок здійснення. Право подружжя на укладення договорів між собою.
- •18. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.
- •19. Права та обов’язки подружжя по утриманню.
- •20. Право кожного з подружжя на утримання у разі проживання з ним дитини і підстави припинення такого утримання.
- •21. Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.
- •22. Шлюбний договір.
- •23. Підстави припинення шлюбу.
- •24. Способи і порядок розірвання шлюбу.
- •25. Визнання розірвання шлюбу фіктивним.
- •26. Право на поновлення шлюбу після його розірвання.
- •27. Встановлення режиму окремого проживання подружжя і його правові наслідки.
- •28. Визначення походження дитини.
- •29. Встановлення факту батьківства (материнства) за рішенням суду. Оспорювання батьківства та материнства.
- •30. Особисті немайнові права й обов'язки батьків і дітей. Види особистих немайнових прав.
- •31. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків. Права та обов'язки неповнолітніх батьків.
- •32. Права батьків по захисту прав дитини.
- •33. Здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов'язків.
- •34. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини.
- •35. Відповідальність батьків за неналежне здійснення батьківських прав і обов'язків.
- •36. Позбавлення та поновлення батьківських прав.
- •37. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
- •38. Майнові права та обов'язки батьків і дітей.
- •39. Права батьків і дітей на майно. Роздільність майна батьків і дітей.
- •40. Управління майном дитини. Право власності на аліменти, одержані на дитину.
- •41. Обов'язки батьків утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Визначення та зміна розміру аліментів.
- •42. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами. Відповідальність за прострочення сплати аліментів.
- •43. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину.
- •44. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей.
- •45. Обов'язок дітей утримувати батьків та його виконання.
- •46. Державна охорона дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •47. Поняття та сутність усиновлення.
- •48. Умови, порядок і правові наслідки усиновлення.
- •49. Визнання усиновлення недійсним. Скасування усиновлення.
- •51. Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства.
- •52. Поняття та значення опіки. Встановлення опіки над дітьми та піклування про них.
- •53. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
- •54. Права і обов'язки опікунів та піклувальників.
- •55. Припинення опіки та піклування над дитиною. Звільнення опікуна або піклувальника дитини від їх обов'язків.
- •56. Поняття патронату над дітьми. Підстави виникнення та припинення та патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •57. Інші форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу).
- •58. Особисті немайнові права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів, їх характеристика.
- •60. Зобов'язання інших членів сім’ї та родичів по утриманню.
- •62. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, строки їх стягнення. Зміна розміру аліментів та звільнення від їх сплати.
16. Право приватної власності кожного з подружжя на майно.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації;
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.
Даним майном кожен із подружжя має право самостійно володіти, користуватися і розпоряджатися. При розподілі спільної власності подружжя і визначенні їх часток, це майно враховуватись не буде.
Визначення конкретного майна, що належало кожному з подружжя до шлюбу (дошлюбне майно), підтверджується відповідними документами, які свідчать про набуття його до шлюбу, або свідченнями свідків і спорів, як правило, не викликає.
Майно, набуте одним із подружжя за договором дарування або у спадок також не включаються до спільної власності. Зазвичай, відсутні спори щодо майна, яке було отримане одним із подружжя у спадок так як коло спадкоємців чітко визначені законом або заповітом.
Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.
Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.
4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.
5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Стаття 58. Право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка
1. Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).
Стаття 59. Здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності
1. Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей.