- •1. Поняття та місце сімейного права в правовій системі України.
- •2. Предмет та метод сімейного права.
- •3. Принципи сімейного права.
- •4. Сімейне законодавство. Сімейний кодекс - основний акт сімейного законодавства. Характеристика інших актів сімейного законодавства.
- •5. Поняття сім'ї у праві. Спорідненість та свояцтво, їх юридичне значення.
- •6. Поняття, види та зміст сімейних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •7. Здійснення сімейних прав і виконання обов'язків.
- •8. Поняття шлюбу. Умови реєстрації шлюбу та перешкоди до його укладення.
- •9. Державна реєстрація шлюбу та її правове значення.
- •10. Недійсність шлюбу. Підстави недійсності шлюбу.
- •11. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •12. Визнання шлюбу неукладеним.
- •13. Поняття та зміст особистих немайнових правовідносин подружжя, їх особливості.
- •15. Майнові правовідносини подружжя, їх види.
- •16. Право приватної власності кожного з подружжя на майно.
- •17. Право спільної сумісної власності подружжя, підстави його виникнення та порядок здійснення. Право подружжя на укладення договорів між собою.
- •18. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.
- •19. Права та обов’язки подружжя по утриманню.
- •20. Право кожного з подружжя на утримання у разі проживання з ним дитини і підстави припинення такого утримання.
- •21. Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.
- •22. Шлюбний договір.
- •23. Підстави припинення шлюбу.
- •24. Способи і порядок розірвання шлюбу.
- •25. Визнання розірвання шлюбу фіктивним.
- •26. Право на поновлення шлюбу після його розірвання.
- •27. Встановлення режиму окремого проживання подружжя і його правові наслідки.
- •28. Визначення походження дитини.
- •29. Встановлення факту батьківства (материнства) за рішенням суду. Оспорювання батьківства та материнства.
- •30. Особисті немайнові права й обов'язки батьків і дітей. Види особистих немайнових прав.
- •31. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків. Права та обов'язки неповнолітніх батьків.
- •32. Права батьків по захисту прав дитини.
- •33. Здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов'язків.
- •34. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини.
- •35. Відповідальність батьків за неналежне здійснення батьківських прав і обов'язків.
- •36. Позбавлення та поновлення батьківських прав.
- •37. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
- •38. Майнові права та обов'язки батьків і дітей.
- •39. Права батьків і дітей на майно. Роздільність майна батьків і дітей.
- •40. Управління майном дитини. Право власності на аліменти, одержані на дитину.
- •41. Обов'язки батьків утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Визначення та зміна розміру аліментів.
- •42. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами. Відповідальність за прострочення сплати аліментів.
- •43. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину.
- •44. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей.
- •45. Обов'язок дітей утримувати батьків та його виконання.
- •46. Державна охорона дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •47. Поняття та сутність усиновлення.
- •48. Умови, порядок і правові наслідки усиновлення.
- •49. Визнання усиновлення недійсним. Скасування усиновлення.
- •51. Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства.
- •52. Поняття та значення опіки. Встановлення опіки над дітьми та піклування про них.
- •53. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
- •54. Права і обов'язки опікунів та піклувальників.
- •55. Припинення опіки та піклування над дитиною. Звільнення опікуна або піклувальника дитини від їх обов'язків.
- •56. Поняття патронату над дітьми. Підстави виникнення та припинення та патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •57. Інші форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу).
- •58. Особисті немайнові права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів, їх характеристика.
- •60. Зобов'язання інших членів сім’ї та родичів по утриманню.
- •62. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, строки їх стягнення. Зміна розміру аліментів та звільнення від їх сплати.
25. Визнання розірвання шлюбу фіктивним.
За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом реєстрації актів цивільного стану.
26. Право на поновлення шлюбу після його розірвання.
Якщо особа, яка була оголошена померлою, з'явилася, і відповідне рішення суду скасовано та актовий запис про смерть анульовано, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.
Якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їхньою заявою, за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.
27. Встановлення режиму окремого проживання подружжя і його правові наслідки.
За заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.
Підставами для такого позову є неможливість проживати спільно або небажання одного з подружжя проживати спільно з припиненням сімейних відносин.
Приводом для встановлення режиму окремого проживання можуть бути тривалі сімейні конфлікти, бажання проживати певний час роздільно, виїзд на роботу за межі місця проживання, виїзд за кордон тощо.
Право вибору строку дії такого режиму належить позивачу із врахуванням думки відповідача. Суд може встановити режим окремого проживання без обмеження строку або обмежити його певним строком.
Для припинення встановленого судом зазначеного режиму потрібна взаємна згода подружжя, що підтверджується поновленням сімейних відносин або їх припинення за заявою подружжя рішенням суду.
Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя:
1. Встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором.
2. У разі встановлення режиму окремого проживання:
1) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;
2) дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
28. Визначення походження дитини.
Стаття 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
Стаття 123. Визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій
1. У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
2. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
3. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Стаття 124. Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю
1. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.
Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.
Стаття 125. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
1) за заявою матері та батька дитини;
3) за рішенням суду.
Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою
1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
