31. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків. Права та обов'язки неповнолітніх батьків.

Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків — батька і матері — у всіх правах і обов’язках відносно своїх дітей. Мати і батько не мають ніяких переваг щодо здійснення виховання. Вони виступають при вирішенні розбіжностей з приводу виховання дітей як рівні суб’єкти права.

Всі питання, що стосуються виховання і утримання дітей, повинні вирішуватися батьками по їхній взаємній згоді виходячи з інтересів дітей і з урахуванням їх думки. Якщо батьки і діти проживають разом, вони, як правило, із всіх питань виховання дітей домовляються самі.

Батько і мати мають рівні права й обов’язки щодо своїх дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Сімейне законодавство визначає низку особистих немайнових прав, які належать дитині: право жити та виховуватись у сім’ї, право на ім’я, по батькові та прізвище, право висловлювати свою думку, право на спілкування з батьками та іншими родичами, право на свободу переміщення та вибору місця проживання, право на свій захист.

Не впливають на розподіл прав та обов’язків між батьками дитини факти, коли:

• батьки перебувають у шлюбі між собою і у момент зачаття, і у момент народження дитини;

•  батьки перебували у шлюбі між собою у момент зачаття дитини, а на момент народження дитини шлюб між ними розірвано;

•  батьки на момент зачаття дитини не перебували між собою у шлюбі, а на момент народження дитини уклали шлюб між собою. Шлюб між батьками може бути укладений також після народження дитини, але до її реєстрації в органі РАЦС або навіть після її реєстрації;

•  батьки не перебували у шлюбі між собою ні на момент зачаття, ні на момент народження дитини.

Не впливатиме також на обсяг прав та обов’язків батька чи матері порядок встановлення батьківства (материнства) — добровільний чи судовий.

Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини полягає у тому, що всі питання, які стосуються дитини, вирішуються за їх згодою. Закон особливо регулює деякі відносини, у яких батько та мати дитини мають досягти згоди:

•  щодо визначення прізвища дитини, якщо мати, батько мають різні прізвища;

•  щодо визначення імені дитини;

•  щодо зміни прізвища дитини у разі зміни прізвища одного з батьків;

•  щодо виховання дитини.

Спори між батьками при недосягненні згоди з вказаних питань можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо дитини, як і по­внолітні батьки, і можуть здійснювати їх самостійно. 

Треба розрізняти дві ситуації: 1) народження дитини у непо­внолітніх батьків, які перебувають у шлюбі між собою; 2) наро­дження дитини неповнолітньою жінкою, яка не перебуває у шлюбі.

У першому випадку відповідно до ст. 34 ЦК у неповнолітніх батьків виникає повна цивільна дієздатність ще з моменту реєстрації шлюбу. Тому необхідність здійснення ними батьків­ських прав і виконання батьківських обов'язків у повному об­сязі не викликає сумніву.

У другому випадку питання про наділення неповнолітньої жінки, яка народила дитину поза шлюбом, і батька її дитини повною цивільною дієздатністю вирішується у встановленому законом порядку. Так, згідно з ч. 1 ст. 35 ЦК повна цивільна дієздатність може бути надана неповнолітній особі, яка записа­на матір'ю або батьком дитини. Це провадиться відповідно до рішення органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи і за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.