1. Чинники, пов'язані з попередніми вагітностями :

• позаматкова вагітність;

• переривання вагітностей (мимовільний викидень, штучний аборт, антенатальна загибель плода);

• інвазивні процедури впродовж попередніх вагітностей (амніоцентез, кордоцентез);

• кровотечі впродовж попередніх вагітностей (відшарування

нормальної і низько розташованої плаценти, травми живота, тазу);

• особливості розродження (кесарів розтин, ручне обстеження післяпологової матки, ручне відділення плаценти і виділення посліду);

• проведення профілактики резус-імунізації впродовж попередніх вагітностей або в післяпологовому періоді (яким препаратом, в яких дозах).

2. Чинники, не пов'язані з вагітністю :

• гемотрансфузії без урахування резус-фактора, використання одного шприца наркоманами.

3. Інформація про попередніх дітей або результати попередніх вагітностей, особливий акцент ставиться на тяжкості гемолітичної хвороби у попередньої дитини.

У зв'язку із зростаючим ризиком для плода при наступній вагітності важливо з'ясувати, на якому гестаційному терміні проявилися ознаки гемолітичної хвороби у попередньої дитини і тяжкість гемолітичної хвороби новонародженого.

Необхідно з'ясувати собливості терапії попередньої дитини, зокрема, чи проводилося замінне переливання крові (скільки разів) або фототерапія, побічно вказують на міру гіпербілірубінемія і анемії.

Діагностика

Ретельний збір анамнезу :

1. Визначення групи крові, резус-фактора подружжя, наявність та титри резус - антитіл при постановці на облік.

2. Оцінка чинників ризику Rh-імунізації (табл.1)

Оцінка резус-імунізації вагітної

• Якщо мати і батько мають резус-негативну кров, немає необхідності в подальшому динамічному визначенні рівнів антитіл.

• У разі, коли вагітна з резус-негативною кров'ю має партнера з резус-позитивною кров'ю, наступним етапом повинне стати визначення титру антитіл в динаміці.

• Наявність інформації про попередні титри антитіл потрібна для вирішення питання про те, чи була імунізація раніше, чи вона з'явилась при цій вагітності.

• Визначення класу антитіл^ повні антитіла не представляють ризику для плода, а неповні антитіла можуть викликати гемолітичну хворобу плода, тому при їх виявленні потрібне визначення титру антитіл.

• За наявності попередньої імунізації гемолітична хвороба плода може розвинутися і при першій вагітності.

Спеціальні методи дослідження :

• Визначення Rh-приналежності і титру антитіл при постановці на облік.

• Визначення титру антитіл у Rh -негативної жінки, чоловік якої Rh –позитивний.

Величина титру резус-антитіл не завжди відображує ступінь тяжкості резус-конфлікту.

У динаміці вагітності доцільно розрізняти наступні типи зміни рівня антитіл:

• постійний (важка ГХПН - 8%; здорові діти - 30%; гине до 10% новонароджених);

• що знижується (важка ГХПН - 9%; здорові діти - 24%; гине до 10% новонароджених);

• що зростає (важка ГХПН - 15%; здорові діти - 20%; гине до 19% новонароджених);

• що "скаче" (важка ГХПН - до 30%; здорові діти - 15%; гине до 25% новонароджених).

Стани, коли титр антитіл втрачає свою інформативність і потребує контролю динаміки перебігу вагітності за даними дослідження амніотичної рідини:

1. Титр антитіл при першому ж визначенні знаходиться на критичному рівні і вище;

2. Титр досягає або перевищує критичний рівень при будь-якому терміні вагітності;

3. Виявляється значне збільшення (на 2 і більше розведення) титру між двома будь-якими послідовними пробами, навіть якщо найвище дослідження не досягає критичного рівня;

4. Будь-яке наростання титру антитіл і ультразвукові ознаки гемолітичної хвороби у плода;

5. Мертвонародження або народження дітей з гемолітичною хворобою в анамнезі у поєднанні з УЗ ознаками гемолітичної хвороби при цій вагітності.

Діагностиці допомагає реакція Кумбса. За наявності неповних (блокуючих) антитіл на поверхні еритроцитів досліджуваного пацієнта відбувається аглютинація еритроцитів при інкубації їх з антиглобуліновою сироваткою (непрямий тест Кумбса) або з розведеннями сироватки пацієнта в реакції із заздалегідь сенсибілізованими еритроцитами донора сольовими розчинами (прямий тест). Повні антитіла відносяться до класу IG М, не проходять через плаценту і не є небезпечними для плода. Непрямі антитіла відносяться до класу IG G, вони легко проникають через плаценту до плода, викликаючи гемолітичну хворобу плода).

Ведення не імунізованих вагітних.

• Визначення титру антитіл при постановці на облік по вагітності і в 28 тижнів.

• У разі виявлення на будь-якому терміні вагітності резус-анти D-антитіл вагітну слід вести як вагітну з резус-імунізацією.

• За відсутності ізоімунізації вагітної вводять анти – Rh₀ (D) - імуноглобулін на 28-му тижні вагітності.

• Якщо в 28 тижнів проводилася профілактика анти – Rh₀ (D) - імуноглобуліном, то визначення антитіл в крові вагітній уже не має клінічного значення.