- •Кафедра акушерства та гінекології імуноконфліктна вагітність
- •Запоріжжя
- •3. Додатки
- •Перелік умовних скорочень
- •1. Вступ
- •2. Методика практичного заняття
- •2.1. Актуальність теми та мета заняття
- •Студенти мають оволодіти навичками:
- •Студенти мають оволодіти технікою проведення:
- •Студенти мають оволодіти вміннями:
- •2. 3. Цілі розвитку особистості
- •2. 4. Міждисциплінарна інтеграція
- •2.2. Конкретні цілі практичного заняття
- •Студенти мають знати:
- •2.5. Зміст теми заняття
- •2.6. Структурно-логічна схема заняття
- •2. 7. План і організаційна структура заняття
- •2.9.1. Матеріали методичного забезпечення підготовчого етапу
- •Матеріали для тестового контролю (іі а): а. Тест з множинним вибором
- •Б. Тест на проведення паралелей, встановлення логічних зв'язків між групами даних
- •В. Тест на підстановку
- •Г. Тест на встановлення правильної послідовності
- •Типові задачі іі рівня
- •Матеріали методичного забезпечення основного етапу
- •2.9.3. Матеріали контролю основного етапу Нетипові задачі
- •Тестові завдання
- •2.10. Література а) Навчальна Основна:
- •Додаткова:
- •Б) Наукова:
- •В) Методична:
- •Модуль 8.3. Імуноконфліктна вагітність
- •Історична довідка
- •Патогенез розвитку ізосенсибілізації при резус-конфліктній вагітності
- •Резус-ізоімунізація під час першої вагітності
- •Резус-імунізація під час пологів
- •1. Чинники, пов'язані з попередніми вагітностями :
- •2. Чинники, не пов'язані з вагітністю :
- •Діагностика
- •Профілактика резус-імунізації
- •Введення анти - Rh0 (d)-імуноглобуліну
- •Діагностика гемолітичної хвороби
- •Лікування гемолітичної хвороби плода
- •Інформування пацієнтки
- •Шифр мкх-10-о36
- •1. Ізоімунізація по Rh- фактору
- •1.1. Фактори ризику:
- •1.2. Ризик ізоімунізації збільшують:
- •3.4. Діагностика гх плода.
- •3.4.1. Ультразвукове сканування дає можливість встановити ознаки ранньої водянки плода і водянки плода, що розвинулася
- •4. Тактика ведення вагітності і пологів (див. Алгоритм).
- •5.1. Профілактика під час вагітності при відсутності імунізації вагітної.
- •5.2. Профілактика після пологів при народженні Rh-позитивної дитини:
- •6. Профілактика гх по системі ав0 під час вагітності не проводиться.
- •Примітка від автора до Додатку 2.
- •Графік візитів вагітної до лікаря
- •4. Бібліографія
Профілактика резус-імунізації
Впровадження в практику анти - Rh0 (D) -імуноглобуліну стало одним з найбільших досягнень в акушерстві за декілька останніх десятиліть .
Механізм дії. Доведено, що якщо антиген і його антитіло вводити разом, то не відзначається імунної відповіді за умови адекватної дози антитіл. За тим же принципом анти-Rh0 (D)-імуноглобулін (антитіло) захищає від імунної реакції, коли резус-негативна жінка піддається дії Rh0(+)[D (+)] клітин плода (антиген). Анти-Rh0 (D)- імуноглобулін не має негативної дії на плід і новонародженого.
Доза, рівна 300 мкг анти- Rh0 (D)- імуноглобуліну, введеного в 28 тижнів вагітності, дозволяє зменшити ризик ізоімунізації впродовж першої вагітності з 1,5 до 0,2%. Тому в 28 тижнів гестації усі резус-негативні не імунізовані вагітні (відсутні антитіла), коли батько плода резус-позитивний, повинні отримувати профілактично 300 мкг анти - Rh0 (D)-імуноглобуліну. Якщо профілактика під час вагітності в терміні 28 тиж. не була проведена, то кожній не імунізованій жінці з резус- негативною кров'ю в межах 72 годин після пологів при народженні дитини з резус-позитивною кров'ю вводиться 300 мкг (1500 МЕ) анти-Rh0(D)-імуноглобуліну. Такої ж тактики дотримуються, якщо з тих або інших причин резус-приналежність дитини не може бути визначена.
Призначення анти-Rh0(D)-імуноглобуліну резус-негативним не імунізованим жінкам під час вагітності необхідно після проведення процедур, що супроводжуються небезпекою плодово- материнської трансфузії:
штучного переривання вагітності або мимовільного аборту;
ектопічній вагітності;
евакуації міхурового заносу;
амніоцентезу (особливо трансплацентарного), біопсії хоріону, кордоцентезу;
кровотечі під час вагітності, обумовленої передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти або передлежанням плаценти;
закритої травми очеревини матері (автокатастрофа);
зовнішнього повороту при тазовому передлежанні;
загибелі плода;
випадкового переливання резус-позитивної крові резус-негативній жінці;
трансфузії тромбоцитів.
При терміні вагітності до 13 тижнів доза анти-Rh0 (D)-імуноглобуліну складає 50-75 мкг, при терміні більше 13 тижнів - 300 мкг.
Введення анти - Rh0 (d)-імуноглобуліну
Анти-Rh0(D)-імуноглобулін вводять внутрішньом'язево в дельтовидний (переважно) або сідничний м'яз, строго, інакше при попаданні в підшкірну жирову клітковину всмоктування буде відстроченим. Стандартна доза 300 мкг (1500 МЕ) анти - Rh0 (D)-імуноглобуліну перекриває плодово-материнська кровотечу в об'ємі 30 мл цілісної резус-позитивної крові або 15 мл еритроцитів плода.
Корекція дози анти-Rh0 (D)-імуноглобуліну потрібна при підозрі на значну плодово-материнську кровотечу. За допомогою тесту Клейхауера-Бертке (Кlеіnhauег - Веrtке) встановлюють кількість фетальних еритроцитів в материнській циркуляції.
Якщо об'єм плодово- материнської кровотечі не перевищує 25 мл, вводять 300 мкг анти-Rh0 (D)-імуноглобуліну (стандартна доза), то при об'ємі 25-50 мл - 600 мкг.
Необхідно збільшити дозу анти - Rh0 (D)-імуноглобуліну при:
кесаревому розтині;
передлежанні плаценти;
передчасному відшаруванню плаценти;
ручному відділенні плаценти і виділенні посліду.
Профілактика може бути неефективною в наступних ситуаціях:
введена доза занадто мала і не відповідає об'єму плодово-материнської кровотечі;
доза введена надто пізно. Анти-Rh0(D)-імуноглобулін ефективний, якщо використовується в межах 72 годин після пологів або дії резус-позитивних клітин на організм матері ;
пацієнтка вже була імунізована, але рівень антитіл при цьому менше, ніж це необхідно для лабораторного визначення;
введений нестандартний анти-Rh0(D)-імуноглобулін (недостатньої активності) для нейтралізації фетальних еритроцитів, що проникли в організм матері.
