Передмова

Шановні студенти! У сучасних умовах розвитку суспільства майстерність спілкування, знання психологічних особливостей та застосування психологічних методів дуже необхідні фахівцям сфери туризму.

Значення курсу “Психологія міжособистісного спілкування” полягає у тому, що засвоєні знання, практичні вміння й навички допомагають забезпечити професіоналізм основної трудової діяльності на рівні сучасних вимог.

Метою введення дисципліни до навчального плану є підвищення психологічної культури спілкування, яка є одним з компонентів професійної діяльності фахівців сфери туризму.

Завданнями курсу є розвиток умінь:

підтримувати спілкування, психологічно стимулювати активність партнера;

використовувати соціально-психологічні характеристики комунікативної ситуації для реалізації своєї стратегічної лінії;

прогнозувати можливі шляхи розвитку комунікативної ситуації, в рамках якої розгортається спілкування;

психологічно налаштовуватись на емоційний тон партнерів зі спілкування.

Успішність занять залежить від Вашої кропіткої самостійної роботи.

Самостійна робота проводиться з метою:

- попередньої підготовки до занять, встановлення зв’язків з раніше отриманими знаннями, виділення найбільш значущих і актуальних проблем;

- підбору, вивчення, аналізу та конспектування рекомендованої літератури;

- виконання завдань та вправ на закріплення отриманих навичок;

• підготовка і складання модульних контролів знань.

Для зручності орієнтування в матеріалі використовуємо такі умовні позначення-символи:

- діагностичний етап самостійної роботи, під час якого Ви пізнаєте свої особистісні якості, комунікативні особливості, інформацію про сприймання кожного учасника заняття як особистості, його вміння спілкуватися з людьми.

- завдання та питання самостійної роботи, виконання яких сприятиме підготовці до заняття.

- коротка інформація до кожної теми заняття, що містить теоретичні положення та визначення.

Ретельна самостійна підготовка забезпечить Вашу активну та продуктивну роботу під час рефлексивного етапу заняття. На занятті відбувається рефлексія власного спілкування та поведінки; окреслюються шляхи удосконалення психологічної компетентності, вироблення в учасників певних якостей, що закріплять їхній статус у системі міжособистісних стосунків, сприятимуть професійному зростанню, розвитку психологічної і життєвої компетентності.

Бажаю Вам успіхів на шляху вдосконалення!

Змістовий модуль 1 основні соціально-психологічні теорії комунікації

Тема 1.1. Психологія міжособистісного спілкування як навчальна дисципліна

Мета: розвиток вміння презентувати себе та інших учасників тренінгу; навчитися цінувати індивідуальність іншого; підвищення рівня згуртованості учасників.

Література:1, 3, 4, 6, 9,13, 14, 16, 19, 20, 25

Діагностика потреби у спілкуванні (за Ю.Л. Орловим)

Інструкція: Відповідайте "так" або ні" на наведені нижче твердження.

Опитувальник

1. Я отримую задоволення від участі в різних урочистостях.

2. Я можу приглушити свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх друзів.

3. Мені приємно виявляти прихильність до когось.

4. Я більше зосереджений на набутті впливу, ніж дружби.

5. Я відчуваю, що у ставленні до моїх друзів у мене більше прав, ніж обов'язків.

6. Коли я дізнаюся про успіхи свого друга, у мене чомусь погіршується настрій.

7. Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомогти.

8. Мої турботи зникають, коли я опиняюся серед товаришів по роботі.

9. Мої товариші мені трохи набридли.

10. Коли я роблю погано роботу, присутність людей мене дратує.

11. Притиснутий до стіни, я кажу лише ту частину правди, яка, на мою думку, не шкодить моїм друзям чи знайомим.

12. У важкій ситуації я думаю не стільки про себе, скільки про близьку людину.

13. Неприємності у друзів викликають у мене такий стан, що я можу захворіти.

14. Мені приємно допомагати друзям, навіть якщо це завдасть мені значних клопотів.

15. Із поваги до товариша я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він неправий.

16. Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, ніж оповідання про кохання.

17. Сцени насилля в кіно мені огидні.

18. У стані самотності відчуваю тривогу і напруженість більше, ніж коли я знаходжуся серед людей.

19. Я вважаю, що основною радістю у житті є спілкування.

20. Мені шкода покинутих собак та котів.

21. Я віддаю перевагу тому, щоб мати менше друзів, але більш близьких.

22. Я люблю бувати серед друзів.

23. Я довго переживаю сварки з близькими.

24. У мене більше близьких людей, ніж у багатьох інших.

25. У мені більший потяг до досягнень, ніж до дружби.

26. Я більше довіряю власним інтуїції та уяві в ставленні до людей, ніж судженням про них інших людей.

27. Я надаю більшого значення матеріальному благополуччю та престижу, ніж радості спілкування з приємними мені людьми.

28. Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.

29. Стосовно мене люди часто невдячні.

30. Я люблю оповідання про безкорисливу дружбу та любов.

31. Заради друга я можу пожертвувати всім.

32. У дитинстві я входив до однієї "тісної" компанії.

33. Якби я був журналістом, мені подобалось би писати про дружбу.

Оброблення та інтерпретація результатів. За кожну відповідь, що відповідає ключеві, нараховується один бал.

Ключ:

Відповіді "так" на твердження 1, 2, 7, 8, 11, 12,13, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33.

Відповіді "ні" на твердження 3, 4, 5, 6, 9, 10, 15, 16, 25, 27, 29.

Визначається загальна сума балів. Чим вища оцінка, тим більша потреба у спілкуванні.

Виявлення комунікативних і організаторських здібностей

Дана методика використовується для виявлення комунікативних і організаторських здібностей особистості (уміння чітко і швидко встановлювати ділові та товариські стосунки з людьми, намагання розширювати контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, бажання виявляти ініціативу і т.д.)

Методика складається із 40 запитань, на кожне з яких потрібно дати відповідь „так” або „ні”.

Опитувальник

1. Чи маєте ви бажання вивчати людей, установлювати знайомства з різними людьми?

2. Чи подобається вам займатися суспільною роботою?

3. Чи довгий час Вас непокоїть почуття образи, спричиненої Вам кимсь із Ваших друзів?

4. Чи завжди Вам важко орієнтуватися у складній критичній ситуації?

5. Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтеся?

6. Чи часто Вам вдається схилити більшість своїх друзів до прийняття ними Вашої думки?

7. Чи правда, що Вам приємніше і простіше проводити час з книжками чи за якоюсь іншою справою, аніж спілкуватися з людьми?

8. Якщо виникли певні труднощі у здійсненні Ваших намірів, чи легко Вам відмовитися від своїх намірів?

9. Чи легко Ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші Вас за віком?

10. Чи любите Ви організовувати і вигадувати з товаришами різноманітні ігри та розваги?

11. Чи важко Вам включатися у нові для Вас компанії?

12. Чи часто Ви відкладаєте на інший день справи, які потрібно було б виконати сьогодні?

13. Чи легко Вам встановлювати контакти з незнайомими людьми?

14. Чи домагаєтеся Ви того, що Ваші товариші діяли відповідно до Вашої думки?

15. Чи важко Вам освоїтися у новому колективі?

16. Чи правда, що у Вас не виникає конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, обов’язків?

17. Чи намагаєтеся Ви за зручних обставин познайомитися і поговорити з новими людьми?

18. Чи часто у вирішенні важливих справ Ви берете ініціативу на себе?

19. Чи дратують Вас оточуючі і чи не хочеться Вам побути на самоті?

20. Чи правда те, що Ви зазвичай губитесь серед людей?

21. Чи подобається Вам завжди знаходитися серед людей?

22. Чи виникає у Вас роздратування, коли Вам не вдається завершити розпочату справу?

23. Чи відчуваєте Ви труднощі, якщо потрібно виявити ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?

24. Чи правда, що Ви втомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?

25. Чи любите Ви брати участь у колективних іграх?

26. Чи часто Ви виявляєте ініціативу при вирішенні питань, які зачіпають інтереси Ваших товаришів?

27. Чи правда те, що Ви почуваєте себе невпевнено серед незнайомих людей?

28. Чи правда, що Ви рідко наполягаєте на доведенні своєї правоти?

29. Чи вважаєте Ви, що Вам не складає особливих труднощів внести пожвавлення у малознайому компанію?

30. Чи берете Ви участь у громадській роботі університету?

31. Чи намагаєтеся Ви обмежити коло своїх товаришів?

32. Чи правда те, що Ви не намагаєтеся відстоювати свою думку чи рішення, якщо воно не було відразу прийняте групою?

33. Чи почуваєте Ви себе вільно, потрапивши у незнайомий колектив?

34. Чи з задоволенням Ви беретеся за організацію різних заходів для своїх товаришів?

35. Чи правда те, що Ви не почуваєте себе достатньо впевнено і спокійно, коли потрібно щось говорити великій групі людей?

36. Чи часто Ви запізнюєтеся на ділові зустрічі і побачення?

37. Чи правда, що у Вас багато друзів?

38. Чи часто Ви опиняєтеся у центрі уваги своїх товаришів?

39. Чи часто Ви соромитеся, ніяковієте при спілкуванні з малознайомими людьми?

40. Чи правда, що Ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?

Ключ до обробки даних

Комунікативні здібності (+) „так”: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37;

„ні”: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39.

Організаторські здібності (+) „так”: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38;

„ні”: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.

комунікативні здібності – високий рівень – 15-20 балів; середній рівень – 10-14 балів; низький рівень – 0-9 балів;

організаторські здібності – високий рівень – 15-20 балів; середній рівень – 10-14 балів; низький рівень – 0-9 балів.

Тест “Сприйняття індивідом групи”

Перший тип сприйняття індивідом групи називають “індивідуалістським” (І): коли індивід відноситься нейтрально до групи, ухиляється від колективних форм діяльності і обмежує контакти в спілкуванні. Другий тип сприйняття індивідом групи називають “прагматичним” (П): коли індивід оцінює групу з точки зору користі і віддає перевагу контактам лише з найбільш компетентними джерелами інформації і здатним надати допомогу. Третій тип сприйняття індивідом групи називають “колективістським” (К): індивід сприймає групу як самостійну цінність, при цьому спостерігається зацікавленість успіхами кожного члена групи і прагнення зробити свій внесок в життєдіяльність групи.

З кожного пункту потрібно вибрати лише одну альтернативу, що найбільш точно відповідає вашій позиції.

1. Кращим партнером в групі я вважаю тих, хто:

а) знає більше за мене;

б) всі питання прагне вирішувати спільно;

в) не відволікає викладача під час занять.

2. Кращими викладачами є ті, які:

а) мають індивідуальний підхід до студентів;

б) створюють умови для допомоги з боку інших;

в) створюють атмосферу пошуку і колективного обговорення проблем.

3. Я радію, коли мої друзі:

а) знають більше за мене і можуть мені допомогти;

б) уміють самостійно досягти успіху;

в) допомагають іншим, коли вони цього потребують.

4. Найбільше мені подобається, коли в групі:

а) не потрібно нікому допомагати і є у кого повчитися;

б) кожний унікальний і не втручається у справи іншого;

в) інші гірше підготовлені за мене.

5. Мені здається, що я здатен вирішити багато, якщо:

а) я впевнений, що отримаю допомогу і підтримку з боку інших;

б) упевнений, що мої зусилля якось відзначать;

в) трапляється можливість проявити себе в корисній і важливій справі.

6. Мені подобається група, в якій:

а) кожний зацікавлений в покращанні результатів всіх;

б) кожний займається своєю справою і не заважає іншим;

в) кожний відгукується на допомогу і пораду, якщо в цьому є потреба.

7. Мені не подобаються викладачі, які:

а) створюють атмосферу конкуренції;

б) не займаються із захопленням науковою роботою;

в) створюють умови напруженості і жорсткого контролю.

8. Я більше задоволений життям, якщо:

а) займаюсь науковою роботою або дізнаюсь про щось нове;

б) спілкуюсь і відпочиваю;

в) потрібен комусь і корисний.

9. Основне завдання навчального закладу в тому, щоб:

а) у вихованні громадянина і гармонійно розвиненої особистості;

б) у підготовці людини до самостійного життя і діяльності;

в) у підготовці до спілкування і спільної діяльності людей.

10. Якщо у групі виникають проблеми, то я :

а) вважаю за краще не втручатися;

б) вважаю за краще розібратись у всьому, не покладаючись на інших;

в) намагаюсь зробити свій внесок у вирішення проблеми.

11. Я навчався б краще, якби викладачі:

а) підходили до мене індивідуально;

б) створювали умови для надання допомоги;

в) створювали умови для успіху, умови свободи вибору.

12. Я перебуваю у поганому стані, якщо:

а) не досягаю успіхів у справі;

б) відчуваю, що не потрібен людині, яку дуже поважаю або люблю;

в) у важку хвилину мені не допомагають ті, на кого сподівався найбільше.

13. Найбільше ціную:

а) успіх, у досягненні якого брали участь мої друзі чи родичі;

б) загальний успіх спільних друзів і близьких людей, у якому є і моя частка;

в) свій особистий успіх.

14. Я вважаю, що краще працювати:

а) разом з товаришами;

б) самостійно;

в) з провідними в цій галузі викладачами і спеціалістами.

Ключ

“І”	“П”	“К”	“І”	“П”	“К”
1а	1б	1в	8а	8в	8б
2а	2в	2б	9б	9а	9в
3б	3в	3а	10б	10в	10а
4б	4а	4в	11а	11в	11б
5б	5в	5а	12а	12б	12в
6б	6а	6в	13в	13б	13а
7б	7а	7в	14б	14а	14в

Інтерпретація результатів. Кожній обраній відповіді відповідає 1 бал. Бали, що набрані з усіх пунктів, сумуються для кожного типу сприйняття окремо з урахуванням запропонованого ключа. Результат записується у вигляді формули пІ+лП+мК, де п, л, м – кількість набраних балів відповідно до “Індивідуалістського”, “Прагматичного” чи “Колективістського” типу сприйняття.

Запитання та завдання для самостійної роботи

1. Дайте визначення понять: спілкування, міжособистісне спілкування, психологія, психіка, свідомість, потреба, мотив, знання, уміння, навички.

2. Чому кажуть, що спілкування — найбільша розкіш на світі?

3. Дайте відповідь з погляду психології, що таке спілкування, його роль у житті людини. Проілюструйте прикладами з історії людства розуміння процесу спілкування для життя суспільства.

4. Як ви поясните з позиції спілкування такі приказки та прислів'я:

Слово до слова — складеться мова.

Що маєш казати — наперед обміркуй.

Краще мовчати, ніж брехати.

Мудрий не все скаже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

Категорії психології міжособистісного спілкування

Спілкування – це сукупність зв’язків і взаємодії індивідів, груп, під час яких відбувається обмін інформацією інтелектуального та емоційно-оцінного характеру.

Поняття спілкування, охоплює всі можливі типи процесів взаємозв’язку і взаємодії людей:

Інформаційний (обмін інформацією) – комунікація.

Інтерактивний (взаємодія учасників, вплив на інших) – інтеракція.

Перцептивний (сприйняття органами чуттів) – перцепція.

Комунікація - це обмін інформацією, її змістом між двома і більше людьми. Комунікації є процесами зв'язку працівників, підрозділів, організацій тощо.

Комунікативний процес - це процес обміну інформацією між двома або більше людьми, працівниками з метою розв'язання певної проблеми.

Взаємодія – це процес безпосереднього або опосередкованого впливу суб'єктів одне на одного, який породжує причинну обумовленість їхніх дій і взаємозв'язок. Цей процес потребує активності та взаємної спрямованості дій тих людей, які беруть у ньому участь.

Міжособистісне спілкування – комунікація між двома і більше особами, яка спирається на їх психологічний і когнітивний зв'язок, що ґрунтується на особистісно сформованих засадах.

Взаємозв’язок психології міжособистісного спілкування з іншими галузями знань

Психологія - наука про закономірності виникнення, розвитку та функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності тварин та людей.

Психологія – наука про факти, закономірності та механізми психічного життя людей і тварин.

Мовознавство (лінгві́стика) — наука про мову в усій складності її прояву; природну людську мову взагалі та про всі мови світу як індивідуальних її представників

Психолінгвістика – це наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльності суб'єкта в засвоєнні та використанні мови як організованої та автономної системи.

Соціологія — наука про умови, хід співжиття людей та спостереження за ними.

Соціальна психологія — розділ, галузь психології, яка займається вивченням закономірностей діяльності людини в умовах взаємодії в соціальних групах.