Характеристика максим спілкування та постулатів принципу кооперації

Назва максими спілкування

Суть

Постулати реалізації максими

повноти інформації

Пов'язана з кількістю (точніше, дозуванням) інформації, «задіяної» в комуні­кативному акті.

- висловлювання повинно мати не менше інформа­ції, ніж потрібно;

• висловлювання повинно мати не більше інформа­ції, ніж потрібно.

якості інформації

істинність висловлювання

• не говори того, що вважаєш неістинним;

- не говори того, для чого у тебе немає достатніх підстав.

релевантності

(відношення)

учасники спілкування для досягнення комуні­кативної мети повинні здійснювати доцільні комунікативні вчинки, які не суперечать кооперативній інтеракції

• не відхилятися від теми;

• бути релевантним, тобто говорити по суті.

манери (способу)

зверненні до способу передавання інформації, тобто пов'язана не з тим, про що говориться, а з тим, як говориться

• висловлюйся чітко;

• уникай незрозумілих висловів;

• уникай неоднозначності;

• будь лаконічним;

- будь організованим.

Назва максими спілкування

Суть

Постулати реалізації максими

Тактовності

межі особистісної сфери, турбота про інтереси спів­бесідника.

• приховані комунікативні наміри;

• уникнення потенційно небезпечних тем; тем, неприємних співбе­сідникові;

- врахування дистанції стосовно мовної комунікації: начальник — підлеглий, колега — колега, друг — друг, ворог — ворог

Великодушності

необтяжуваності співбесідників розмовою, захист їх від пос­тійного домінування у процесі комунікативного акту

не нав’язуй адресатові власну ко­мунікативну стратегію

Схвалення

позитивна оцінка інших

• не засуджуй інших;

• не підважуй мовленнєвої репутації інших

Скромності

відхилення ком­пліментів (похвал) на власну адресу

• міра самооцінки мовця не повинна бу­ти заниженою чи завищеною;

• формули «я завжди маю рацію» або «я нічого в цьому не розумію» — не прийнятні;

• підтримуй позитивний (або нейтральний) самоімідж

Згоди

відсутність опозиційності у спіл­куванні, протилежність стереотипному твердженню, що у суперечці народжується істина

з метою уникнення зриву комунікації співбесідникам слід бути коректними, йти на комунікативні поступки

Симпатії

Доброзичливість, що часто виступає умовою «роботи» інших максим ети­кетності

сприяє вирішенню конфлікту: акцент зміщується із самого конфлікту на його причину з наступним її обговоренням (модель: «насправді нам немає чого ділити»).

Назва закону спілкування

Характеристика

Дзеркального розвитку спілкування

Імітація стилю один од­ного

Залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль

Чим більше комунікативних зусиль витрачає адресант, тим вища ефективність його мовленнєвого впливу

Прогресивного зростання нетерпіння слу­хачів

Чим довше говорить мовець, тим більшу неуважність й нетерплячість проявляють його слухачі

Зниження рівня інтелекту аудиторії зі збільшенням її чисельності

Чим більше людей слухає промовця, тим нижчим є середній рівень інтелекту ау­диторії

Комунікативного самозбереження

Людина у спілкуванні намагається зберегти досягнуту нею ко­мунікативну рівновагу. Так, нова ідея, висловлена спів­бесіднику, як правило, спершу ним піддається сумніву, навіть відхиляється. Згодом вона може бути схваленою

Ритму спілкування

Співвідношення говорін­ня і мовчання в мовленні кожної людини — величина постійна. У кількісному вияві вона становить приблизно 1:23. Отже, людина говорить менше, ніж мовчить. Цей закон діє в житті кожної людини чітко. Звичний ритм спілкування необхідно витримувати. В іншому разі з'явиться психічний неспокій, можливі стреси, погір­шення настрою і загального стану здоров'я

Мовленнєвого самовпливу

Словесне втілення ідеї або емоції формує цю ідею або емоцію у мовця. Як свідчить практика, словесне втілення певної думки дає змогу людині впевнитися в ній, остаточно утвердити її для себе

Довіри до зрозумілих висловлювань

Чим простіше мовець висловлює свої думки, тим краще його розуміють і більше йому вірять

Притягування критики

Чим більше людина виділяється в оточенні, тим більше критикують її вчинки

Самовиникнення інформації

У разі дефіциту інформації в певній групі спілкування інформація самопороджується у вигляді чуток

Модифікації нестандартної комунікатив­ної поведінки учасників спілкування

Якщо співбесідник у спілкуванні порушує комунікативні норми, інший співбесідник змушує його змінити комунікативну пове­дінку

Прискореного поширення негативної інформації

Інформація негативного змісту має тенденцію до швидшого поширення, ніж позитивна. Дія цього закону пов'язана з підвищеною увагою людей до негативних факторів, оскільки позитивне швидко сприймають за норму і перестають обговорювати

Спотворення інформації

Будь-яка інформація, яку передають у групі спілкування, спотворюється в процесі передавання. Міра спотворення інформації прямо пропорційна кіль­кості осіб, які її передають

Емоційної «зараження»

Особи, які перебувають в однаковому емоційному стані, праг­нуть об'єднатися в групу і спілкуватися один з одним. Збуджені люди створюють групи і навіть натовпи; веселій людині хочеться спілкуватися з веселими партнерами

Мовленнєвого посилення емоцій

Емоційні вигуки людини посилюють емоцію, яку ця людина пе­реживає в даний момент. Встановлено, що словесна констатація емоції посилює її в півтора-два рази. Це явище активно використовують у пропаганді, рекламі, деяких медитативних і релігійних практиках

Мовленнєвого поглинання емоцій

У разі по­слідовної вдумливої розповіді про емоцію, яку переживають, вона поглинається мовленням і щезає. Висловле­не у зв'язній розповіді емоційне переживання і вислухане кимсь «щезає» разом зі словами, використаними для розповіді

Емоційного пригнічування логіки

Перебуваю­чи в емоційному стані, людина втрачає логічність й аргументованість мовлення. У такому разі в її мисленнєвій діяльності починає домінувати права півкуля головного мозку, яка відповідає за емоції, а ліва, що відповідає за логіку, розуміння і породження зв'язного мовлення, пригнічена, ніби вимкнута