- •Л. В. Мороз
- •Передмова
- •Змістовий модуль 1 основні соціально-психологічні теорії комунікації
- •Тема 1.1. Психологія міжособистісного спілкування як навчальна дисципліна
- •Тема 1.2. Соціально-психологічна специфіка міжособистісного спілкування
- •Характеристика якості взаємин між людьми
- •Характеристика стратегій спілкування
- •Основні стилі спілкування
- •Тема 1.3. Комунікація в міжособистісних відносинах
- •Інтернет-моделі комунікації
- •Тема 1.4. Особливості міжособистісного спілкування
- •Характеристика максим спілкування та постулатів принципу кооперації
- •Характеристика максим спілкування та постулатів принципу ввічливості
- •Характеристика типів мовленнєвого впливу
- •Принципи мовленнєвого впливу
- •Тема 1.5. Професійне мовлення: ознаки ефективності
- •Вимоги до мовлення
- •Ситуації спілкування та формули мовленнєвого етикету
- •Змістовий модуль 2 практичні аспекти протікання ефективної та неефективної комунікації у різних ситуаціях спілкування
- •Тема 2.1. Проблеми адекватного прийому і передачі інформації
- •Тема 2.2. Зворотній зв'язок і його роль у спілкуванні. Види та техніки слухання і його роль у міжособистісному спілкуванні
- •Тема 2.3. Невербальні особливості професійної комунікації
- •Як трактувати невербальну поведінку під час перемовин
- •Тема 2.4. Етика ділового спілкування
- •12 Правил телефонної розмови
- •Тема 2.5. Психологічні особливості ведення дискусій і публічних виступів
- •Заняття 1
- •5. Розмітка тексту знаками партитури
- •6. Тренування
- •Структура професійної публічної промови
- •Заняття 2
- •Захисні прийоми суперечки
- •Тема 2.6. Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим спілкування. Комунікативні табу
- •Індивідуальна робота «комунікативний паспорт учасника міжособистісного спілкування»
- •Рекомендована література
Характеристика максим спілкування та постулатів принципу кооперації
Назва максими спілкування |
Суть |
Постулати реалізації максими |
повноти інформації |
Пов'язана з кількістю (точніше, дозуванням) інформації, «задіяної» в комунікативному акті. |
- висловлювання повинно мати не менше інформації, ніж потрібно;
|
якості інформації |
істинність висловлювання |
- не говори того, для чого у тебе немає достатніх підстав. |
релевантності (відношення) |
учасники спілкування для досягнення комунікативної мети повинні здійснювати доцільні комунікативні вчинки, які не суперечать кооперативній інтеракції |
|
манери (способу) |
зверненні до способу передавання інформації, тобто пов'язана не з тим, про що говориться, а з тим, як говориться |
- будь організованим. |
Якщо у принципі Кооперації втілені закони спільного оперування учасниками комунікації інформацією, то в принципі Ввічливості — їхні стосунки.
Принцип ввічливості (етикетності). Суть принципу етикетності полягає у максимальному «піднятті» образу свого співрозмовника (Таблиця 2).
Таблиця 2
Характеристика максим спілкування та постулатів принципу ввічливості
Назва максими спілкування |
Суть |
Постулати реалізації максими |
Тактовності |
межі особистісної сфери, турбота про інтереси співбесідника. |
- врахування дистанції стосовно мовної комунікації: начальник — підлеглий, колега — колега, друг — друг, ворог — ворог |
Великодушності |
необтяжуваності співбесідників розмовою, захист їх від постійного домінування у процесі комунікативного акту |
не нав’язуй адресатові власну комунікативну стратегію |
Схвалення |
позитивна оцінка інших |
|
Скромності |
відхилення компліментів (похвал) на власну адресу |
|
Згоди |
відсутність опозиційності у спілкуванні, протилежність стереотипному твердженню, що у суперечці народжується істина |
з метою уникнення зриву комунікації співбесідникам слід бути коректними, йти на комунікативні поступки |
Симпатії |
Доброзичливість, що часто виступає умовою «роботи» інших максим етикетності |
сприяє вирішенню конфлікту: акцент зміщується із самого конфлікту на його причину з наступним її обговоренням (модель: «насправді нам немає чого ділити»). |
Комунікативні закони
Комунікативні закони — найзагальніші тенденції, які наявні у всіх типах групового і масового спілкування.
Російський мовознавець фахівець з теорії та практики ефективної комунікації Й. Стернін виокремлює низку основних законів спілкування (Таблиця 3).
Таблиця 3
Характеристика законів спілкування
Назва закону спілкування |
Характеристика |
Дзеркального розвитку спілкування |
Імітація стилю один одного |
Залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль |
Чим більше комунікативних зусиль витрачає адресант, тим вища ефективність його мовленнєвого впливу |
Прогресивного зростання нетерпіння слухачів |
Чим довше говорить мовець, тим більшу неуважність й нетерплячість проявляють його слухачі |
Зниження рівня інтелекту аудиторії зі збільшенням її чисельності |
Чим більше людей слухає промовця, тим нижчим є середній рівень інтелекту аудиторії |
Комунікативного самозбереження |
Людина у спілкуванні намагається зберегти досягнуту нею комунікативну рівновагу. Так, нова ідея, висловлена співбесіднику, як правило, спершу ним піддається сумніву, навіть відхиляється. Згодом вона може бути схваленою |
Ритму спілкування |
Співвідношення говоріння і мовчання в мовленні кожної людини — величина постійна. У кількісному вияві вона становить приблизно 1:23. Отже, людина говорить менше, ніж мовчить. Цей закон діє в житті кожної людини чітко. Звичний ритм спілкування необхідно витримувати. В іншому разі з'явиться психічний неспокій, можливі стреси, погіршення настрою і загального стану здоров'я |
Мовленнєвого самовпливу |
Словесне втілення ідеї або емоції формує цю ідею або емоцію у мовця. Як свідчить практика, словесне втілення певної думки дає змогу людині впевнитися в ній, остаточно утвердити її для себе |
Довіри до зрозумілих висловлювань |
Чим простіше мовець висловлює свої думки, тим краще його розуміють і більше йому вірять |
Притягування критики |
Чим більше людина виділяється в оточенні, тим більше критикують її вчинки |
Самовиникнення інформації |
У разі дефіциту інформації в певній групі спілкування інформація самопороджується у вигляді чуток |
Модифікації нестандартної комунікативної поведінки учасників спілкування |
Якщо співбесідник у спілкуванні порушує комунікативні норми, інший співбесідник змушує його змінити комунікативну поведінку |
Прискореного поширення негативної інформації |
Інформація негативного змісту має тенденцію до швидшого поширення, ніж позитивна. Дія цього закону пов'язана з підвищеною увагою людей до негативних факторів, оскільки позитивне швидко сприймають за норму і перестають обговорювати |
Спотворення інформації |
Будь-яка інформація, яку передають у групі спілкування, спотворюється в процесі передавання. Міра спотворення інформації прямо пропорційна кількості осіб, які її передають |
Емоційної «зараження» |
Особи, які перебувають в однаковому емоційному стані, прагнуть об'єднатися в групу і спілкуватися один з одним. Збуджені люди створюють групи і навіть натовпи; веселій людині хочеться спілкуватися з веселими партнерами |
Мовленнєвого посилення емоцій |
Емоційні вигуки людини посилюють емоцію, яку ця людина переживає в даний момент. Встановлено, що словесна констатація емоції посилює її в півтора-два рази. Це явище активно використовують у пропаганді, рекламі, деяких медитативних і релігійних практиках |
Мовленнєвого поглинання емоцій |
У разі послідовної вдумливої розповіді про емоцію, яку переживають, вона поглинається мовленням і щезає. Висловлене у зв'язній розповіді емоційне переживання і вислухане кимсь «щезає» разом зі словами, використаними для розповіді |
Емоційного пригнічування логіки |
Перебуваючи в емоційному стані, людина втрачає логічність й аргументованість мовлення. У такому разі в її мисленнєвій діяльності починає домінувати права півкуля головного мозку, яка відповідає за емоції, а ліва, що відповідає за логіку, розуміння і породження зв'язного мовлення, пригнічена, ніби вимкнута |
Механізми мовленнєвого впливу
За характером впливу на адресата виокремлюють такі типи мовленнєвого впливу: соціальний вплив, волевиявлення, оцінно-емоційний вплив, інформування та аргументацію (Таблиця 4).
Таблиця 4
