18. Комунізм: сутність та основні принципи.

Комуні́зм (від лат. communis та фр. communisme — спільний, загальний) — політична ідеологія, заснована на ідеї суспільства загальної рівності та свободи, суспільної власності на засоби виробництва та безгрошового перерозподілу майна[1].

1) Приватна власність підлягає обмеженню: введення прогресивних податків, високих податків на спадщину, скасування спадкування братів, племінників та інших, примусових позик.

2) Послідовна експропріація власників на землю, фабрикантів, власників суден і залізниць, частиною власності допомогою конкуренції з державною промисловістю, частиною – безпосередньо викупом ассігнатамі.

3) Проведення конфіскації майна всіх бунтівників і емігрантів, які повстали проти більшості людей.

4) Організація праці пролетарям в національних фабриках, маєтках і майстернях, що дозволить усунути конкуренцію робітників, і фабриканти змушені будуть їм платити зарплату таку ж, як і держава.

5) Запровадження однаковою обов’язковості праці для всіх, аж до повного усунення приватної власності.

6) Централізоване управління державою кредитною системою і торгівлею грошима за допомогою діяльності Національного банку з централізованим капіталом. Розпуск всіх приватних банків і контор банкірів.

7) Зростання числа національних майстерень, фабрик, судів, залізниць, обробка необроблених земель і поліпшення обробітку земель оброблених.

19. Соціал-демократія як ідейно-політична течія.

Соціал-демократія — ідеологічна й політична течія, яка виступає за здійснення ідей соціалізму в усіх сферах суспільного життя; важлива складова політики лівих сил сучасності, передусім Західної Європи.

• В цілому, соціал-демократи підтримують принципи справедливості, свободи, рівності та братерства.

• Захист прав людини.

• Принцип рівних прав та можливостей (а не лише рівних можливостей, як у консерватизмі).

• Політичний та ідеологічний плюралізм.

• Соціально орієнтовану ринкову економіку на противагу абсолютизації вільного ринку.

• Обмежене державне регулювання економіки.

• Створення ефективних регулятивних механізмів у підприємництві в інтересах робітників та дрібного підприємництва.

• Принцип справедливої ​​торгівлі.

• Рівноправність та захист усіх форм власності.

• Створення потужного державного сектора в економіці, що конкурує на рівних з приватним.

• Націоналізація стратегічно важливих підприємств, особливо у військовій, аерокосмічній, металургійній, нафтоперероблювальній промисловості та енергетиці.

• Соціальне партнерство між трудящими та роботодавцями

• Співпраця з профспілками.

• Скорочення розриву між багатими та бідними.

• Підтримку незаможних верств населення.

• Створення «держави загального добробуту».

• Систему захисту економічних прав робітників, що передбачає:

• Обмеження робочого тижня (до 35-40 годин).

• Поліпшення умов праці робітників.

• Підвищення мінімальної зарплати.

• Захист від невиправданого звільнення.

• Боротьбу з безробіттям.

• Ефективну систему соціального забезпечення, що передбачає:

• Загальна безкоштовна освіта, рівний доступ до якого має все населення країни.

• Державну систему загальної безкоштовної охорони здоров'я для всіх громадян країни.

• Державну допомогу у формі пенсій та допомог по інвалідності та безробіття.

• Державну допомогу для догляду за дітьми.

• Середній або високий рівень оподаткування, необхідний для фінансування державних витрат.

• Введення нових законів з охорони природи та навколишнього середовища (хоча і не настільки радикальних, як проекти «Зелених»).

• Зняття обмежень з імміграції та мирне співіснування культур та цивілізацій.

• Секуляризація та відкрита прогресивна соціальна політика.

• Зовнішня політика, що відповідає принципам мультилатералізму та участь в міжнародних організаціях типу ООН.

• Демілітаризація, скорочення військових арсеналів та неучасть в агресивних військових блоках.

• Захист інтересів трудящих — робітників, селян, фермерів, інтелігенції та середнього класу.