- •Виникнення, предмет і методи політології як науки.
- •3.Методи дослідження політичної науки
- •Політика як соціальне явище та об’єкт вивчення політології
- •Становлення і розвиток політичної науки в Україні.
- •Структура та леґітимність політичної влади.
- •Політична система суспільства: сутність, структура, функції
- •Типологія політичних систем сучасності
- •Держава: генеза, ознаки, функції.
- •9. Форми державного устрою
- •8. Форми державного правління
- •10. Поняття та ознаки політичного режиму
- •Різновиди тоталітарного режиму
- •12. Основні ознаки та різновиди авторитарного режиму
- •Основні ознаки та різновиди демократичного режиму
- •14. Особливості політичного режиму в Україні.
- •16. Лібералізм: сутність та основні принципи. Неолібералізм
- •18. Комунізм: сутність та основні принципи.
- •19. Соціал-демократія як ідейно-політична течія.
- •20. Фашизм та націонал-соціалізм. Неофашизм
- •(Релігійний фундаменталізм, фемінізм, екологізм).
- •22. Поняття, інституції та функції громадянського суспільства
- •Громадська думка як інститут громадянського суспільства
- •25. Поняття та основні моделі місцевого самоврядування.
- •27. Регіоналізм і регіональна політика в сучасному світі.
- •28. Основні засади регіональної політики в Україні
- •29. Теорії політичної еліти
- •30. Класифікація та механізми рекрутування політичних еліт
- •32. Типології політичного лідерства
- •35. Політичні партії: ознаки, функції та класифікації
- •36. Сутність, типологія та фактори розвитку партійних систем
- •38. Головні процедури виборчої кампанії.
- •39. Типи виборчих систем та їх характеристика
- •40. Особливості формування виборчої системи України.
29. Теорії політичної еліти
економічна еліта - група людей, яка контролює головні економічні ресурси суспільства: великі власники, можновладці і провідні менеджери фінансово-промислових корпорацій тощо. Вони виступають найбільш відчутною групою тиску на владу, використовуючи для цього як безпосередні контакти з політиками, так і підконтрольні собі ЗМІ і гроші, направлені на фінансування партій і виборчих компаній;
· військова еліта - генералітет і вище офіцерство. Вплив на владу визначається концентрацією в її руках значної кількості засобів знищення і людей, готових за першим наказом їх використати, а також мірою мілітаризму самого суспільства;
· бюрократична еліта - чиновники державного апарату, їх роль і вплив обумовлюється участю в процесі підготовки і реалізації важливих політичних рішень;
· ідеологічна еліта - видатні діячі культури, науки, представники мас-медіа, що формують ідеологію суспільства і свідомість мас;
· власне політична еліта - включає в себе керівників держави, членів уряду, депутатів законодавчого органу, тобто тих, хто безпосередньо приймає політичні рішення на державному рівні. У більш широких трактуваннях до неї відносять і політичні фігури середньої ланки, значущі для регіональної політики.
30. Класифікація та механізми рекрутування політичних еліт
Під рекрутуванням у політології розуміється процес відбору і просування людей до активного політичного життя. Суттєве місце серед різних рівнів процесу рекрутування займає рекрутування еліти. Формування еліти в кожній конкретній країні на кожному конкретному етапі її розвитку відрізняється значною своєрідністю. Існують, однак, загальні закономірності процесу входження людей у правлячу групу. Універсальними для всіх країн є канали рекрутування еліти - ті соціальні інститути, входження в які дає людям змогу досягти влади.
До таких відносять:
Політичні партії. Особливо велика їх роль у західноєвропейських державах, де претендент на входження в еліту повинен пройти всі ступені партійної ієрархії. Так робили свою кар´єру М.Тетчер, Ф.Міттеран, Г.Колль і ті політики, які сьогодні змінили їх на ключових державних посадах.
Бюрократичний апарат. Значна частка чиновників прослідковується в еліті всіх країн, що розвиваються, а також таких високо розвинутих країн, як Японія і Швеція.
Церква і церковні релігійні організації. Цей канал рекрутування більш характерний для іспанських країн і країн з сильним впливом католицизму.
Профспілки. Профспілкові лідери відіграють помітну роль у політичних елітах багатьох країн. Колишній президент США Р.Рейган і колишній президент Польщі Л.Валенса "увійшли у велику політику" як лідери профспілкових рухів.
Економічні інститути, сфера бізнесу.
Армія. Вплив цього фактора особливо великий у країнах Латинської Америки, Африки й Азії
32. Типології політичного лідерства
. Традиційне – право на лідерство засновано на існуючих у суспільстві традиціях. Наприклад, старший син монарха після його смерті визнається монархом. Такий тип лідерства в більшій мірі властивий доіндустріальному суспільству.
2. Раціонально-легальне – право на лідерство виникає внаслідок установлених у даному співтоваристві формальних узаконених процедур. Це по суті справи бюрократичне лідерство. У ньому урядовець-лідер-чиновник одержує авторитет не в силу традиції або якихось особливих якостей, а як виконавець певної державної функції.
3. Харизматичне – засновано на вірі в екстраординарні здатності лідера, на культі його особистості. Воно має емоційну основу. Харизматичний авторитет не пов'язаний з нормативним порядком призначення на керуючу посаду й залежить також не стільки від ідей, скільки від прихильності мас, їхньої віри в особливі якості вождя, від їхнього преклоніння перед ним.
