Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політологія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
63 Кб
Скачать
☆

27. Регіоналізм і регіональна політика в сучасному світі.

Регіоналізм - це різні форми соціально-культурної та політичної самоідентифікації територіальних спільнот, які виявляють себе в ідеях, настроях, діях, намірах, спрямованих на збереження самобутності регіону чи підвищення його статусу в системі держав-націй.

Перш ніж розглядати теорії регіоналізму, необхідно більш докладно уточнити визначення самого поняття «регіон». Для того щоб сукупність держав, що представляє собою певну спільність, стала «регіоном», необхідна наявність всіх або частини таких ознак:

¾ спільність історичних доль;

¾ наявність властивих тільки цій групі особливостей культури (матеріальної і духовної);

¾ географічне єдність території;

¾ подібний тип економіки;

¾ спільна робота в регіональних міжнародних організаціях.

Регіональна політика - важлива складова частина економічної політики держави. Регіональна політика охоплює комплекс різних законодавчих, адміністративних та економічних заходів, що проводяться як центральними, так і місцевими органами влади і спрямованих на регулювання розміщення продуктивних сил.

Регіональна політика держави - це сфера діяльності з управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни в просторовому, регіональному аспекті, тобто пов'язана з взаємовідносинами між державою і районами, а також районів між собою.

Основні напрямки регіональної політики:

визначення співвідношення рушійних сил регіонального розвитку та забезпечення їх взаємодії (державний і приватний сектори економіки, внутрішні і зовнішні фактори розвитку регіону і засоби);

визначення співвідношення загальнодержавного і регіонального аспектів розвитку, центрального і регіонального рівнів управління економікою;

підйом економіки відсталих районів і освоєння нових районів і ресурсів;

рішення національно-економічних питань;

рішення проблем урбанізації.

28. Основні засади регіональної політики в Україні

Регіональна політика в Україні здійснюється на основі таких принципів:

- системність, згідно з яким у процесі формування та реалізації державної регіональної політики мають враховуватися у взаємному зв’язку загальнодержавні, регіональні та місцеві інтереси, завдання щодо розвитку усіх сфер суспільного життя, його оптимальної територіальної організації, усі суттєво значущі фактори;

- географічна обґрунтованість, згідно з яким формування та реалізація державної регіональної політики мають спиратися на географічні знання про території, їх природні, економічні, історичні, демографічні та інші особливості, етнічні і культурні традиції з метою збереження самобутності окремих частин країни та ефективного використання ресурсного потенціалу регіонів;

- конституційність та законність, за якими реалізація політики здійснюється відповідно до Конституції та законів України, інших актів законодавства та на основі чіткого розподілу завдань, повноважень та відповідальності між органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- пріоритетності забезпечення прав і свобод людини і громадянина, максимальне наближення послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, до безпосередніх споживачів громадян, підприємств, установ та організацій;

- забезпечення унітарності України та цілісності її території, включаючи єдність економічного простору на всій території держави, її грошово-кредитної, податкової, митної, бюджетної системи;

- субсидіарність, створення належних умов для поєднання централізації та децентралізації у здійсненні держаної влади, розвитку місцевого самоврядування;

- диференційованість надання державної підтримки регіонам з урахуванням рівнів їх соціально-економічного розвитку, природно-ресурсного потенціалу та інших факторів відповідно до умов, критеріїв та строків, визначених законодавством;

- стимулювання тісного співробітництва між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування для об’єднання їх зусиль з метою розроблення та реалізації заходів, які становлять спільний інтерес; створення економічних, правових та інших умов та стимулів для укрупнення і прискорення формування економічно та фінансово спроможних сільських територіальних громад, розвитку співробітництва між органами місцевого самоврядування, їх добровільного об’єднання в асоціації, спілки, союзи та інші об’єднання для розв’язання проблем, що становлять спільний інтерес. У разі їх створення слід передбачити делегування їм певних повноважень