Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_es.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
319 Кб
Скачать
☆
  1. Євроантлантична політика країн Балтії (порівняльний аналіз)

Латвія – 13 жовтня 1995 р.

Естинія – 24 листопада 1995 р.

Литва поділа заявку на вступ в ЄС – 8 грудня 1995 р.

Вступ країн Балтії в НАТО і ЄС (плюс Польща) навесні 2004 р., безумовно, стало найважливішою подією для політичного життя Європи. У ЗМІ як Росії, так і країн Північної Європи ведеться дискусія щодо наслідку розширення для регіону. На перше місце тут виходять проблеми співробітництва й безпеки, але не варто забувати й про традиційні аспекти безпеки.

Говорячи про розширення НАТО і ЄС, варто розуміти, що це процеси в найтіснішому ступені зв'язані; у принципі, це дві сторони європейської інтеграції. Незважаючи на існуючі протиріччя між інтересами США й країн Європи (а також "старої" й "нової" Європи) ніхто з них ніколи не протиставляв ці процеси, навпаки, погоджував їхній хід між собою. Хоча ЄС і розглядається як організація економічної інтеграції, проте , його розширення торкнеться й військово-політичні аспекти безпеки.

Для ситуації 1991-2003 р., основними проблемами у військово-політичній сфері безпеки регіону був комплекс проблем, пов'язаних з розширенням НАТО (з погляду Росії) і побоювання країн Балтії із приводу агресії з боку Росії.

Тепер же можна говорити об наступних моментах, що представляють інтерес.

1. Досить часто причиною напруженості в регіоні називається переділ сфер впливу, скорочення зони геополітичного впливу Росії через наближення НАТО до її границь. Однак вступ лише формально закріпив сформовану тенденцію в зовнішній політиці країн Балтії, їхній прозахідний курс, і Росія це розуміє. Фактично, військове співробітництво йшло вже із середини 1990-х років у рамках програми "Партнерство заради миру" і двосторонніх відносин Естонії, Латвії й Литви з державами НАТО. Балтійська хартія 1998 р. остаточно закріпила цей курс. Розширення не обмежує сферу військово-політичного впливу Росії, а лише ускладнює його можливість повернення в країни Балтії. Зараз це не настільки болісно для Росії, яке вона демонструє.

2. Окремою проблемою варто вважати ріст військової присутності НАТО на кордонах Росії. Сюди можна віднести розміщення контингенту НАТО в Литві, а також зрослу в останні роки військову активність у Північній Норвегії. Що стосується останнього, те це, зокрема , розміщення станції "Глобус-2", що є інформаційним компонентом системи ПРО США, поновлення Норвегією військових навчань поблизу кордонів РФ, спроба мілітаризації Шпіцбергена й ін.

Сили, що перекидають у країни Балтії, незначні, не представляють погрози військової безпеки Росії й поки немає підстав зв'язувати їхнє розміщення з агресивними планами НАТО у відношенні Росії. Для НАТО розміщення настільки невеликого контингенту важливо як факт, що підтверджує рівність принципів і цінностей альянсу для всіх його членів. Зокрема , це принцип неподільності безпеки.

3. Тісно пов'язана з попереднім пунктом проблема адаптації ДЗЗСЄ й існування "сірої зони" стане ще більш чутливим для Росії й країн НАТО. Проблема досить складна й вимагає довгого шляху рішення, причому на найвищому рівні. Країни ж Балтії зайняли, у цілому, безпрограшну позицію - взяли на себе зобов'язання приєднання до адаптованого ДЗЗСЄ після вступу його в силу, переводячи, таким чином, конфлікт у площину відносин Росія - НАТО.

Але навіть адаптація ДЗЗСЄ не вирішує проблеми балансу сил у регіоні, тому що договір не регламентує морські перевезення військ і не контролює ВМС і територіальні граничні рівні розміщення бойових літаків і вертольотів, що, властиво, і є головною ударною силою альянсу.

5. Погроза міжнародного тероризму. Як ми вже відзначали, регіон у цьому плані є поки стабільною. Уперше всерйоз про погрозу терактів заговорили лише після участі країн регіону в операціях в Афганістані й Іраку. Членство в НАТО скоріше залучає терористів. Досвід Іспанії вплинув на громадськість північних країн, негативно оцінюючої іракської події. Заяви про те, що регіон став би мішенню терористів у кожному разі, підтвердити не можна.

6. Фактор, що часто вислизає від уваги, це питання кордонів. Російська Федерація дотепер не має договору про границю з Латвією, що, у принципі, суперечить умовам вступу в ЄС, але самим ЄС не сприймається як перешкода для вступу. Існують територіальні суперечки між Росією й Норвегією.

7. Зберігається питання, пов'язаний з Калінінградською областю й розміщеною там російською оперативно-стратегічною групою. Це проблеми військового транзиту й сусідства військ Росії й НАТО, і в принципі, потенційне вогнище напруженості.

11. Інтерес буде представляти й нова ініціатива США в регіоні - "Розширене партнерство в Північній Європі". Одним з пунктів ініціативи є створення системи колективної безпеки в Північній Європі, за участю в ній, можливо, Фінляндії й Швеції - країн, що не є членами НАТО.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]