Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_es.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
319 Кб
Скачать
☆

73. Програма «Партнерство заради миру» та воєнно – політичне співробітництво країн Балтії.

«Партнерство заради миру» — програма НАТО, за­пропонована на Брюссельському саміті НАТО в січні 1994; спрямована на зміцнення стабіль­ності й безпеки в усій Європі. Запрошення приєднатись до ПЗМ було надіслано всім державам-учасницям Ради північноатлантичного співробітнитцва (РПАС) та НБСЄ і прийняте 30 країнами. Україна стала першою з країн Співдружності Незалежних Держав (СНД), що приєдналась до ПЗМ (8.03.1994), підписавши Рамковий документ. Вступ у 1999 до НАТО Польщі, Угорщини та Чеської Республіки, а 2004 — Естонії, Латвії, Литви, Словаччини, Словенії, Болгарії й Румунії зменшив число учасників до 20. Програма ПЗМ передбачає орг-цію співпраці в оборонній галузі, спрямовану на реалізацію реального партнерства. Відповідно до Рамкового док-та ПЗМ НАТО зобов'язується проводити консультації з будь-яким з активних партнерів, якщо той вважає, що існує безпо­середня загроза його територ. цілісності, політ, незалежності або безпеці. Усі учасники ПЗМ також члени РЄАП, що є шституційною основою співпраці між НАТО та партнерами; але ПЗМ зберіїає власні структурні елементи та процедури й грунтується на двосторонніх відносинах між НАТО та кожною країною-партнером. Головним робочим органом ПЗМ є Політ.-військ. керів­ний комітет, що проводить засідання в різних масштабах: або тільки за участю членів НАТО, або за участю членів НАТО та партнерів. Рамко­вий документ ПЗМ містить конкретні зобов'я­зання, які бере на себе кожна країна-партнер: сприяти гласності в нац. оборонному плануванні й бюджетному процесі; забезпечити демокр. контроль над збройними силами; підтримувати боєздатність та воєнний потенціал, необхідні для участі в операціях під егідою ООН та/або Організації з безпеки та співробітництва в Єв­ропі (ОБСЄ); розвивати відносини військ, співробітництва з НАТО з метою спільного планування, підготовки та навчань, спрямо­ваних на розвиток можливостей учасників ПЗМ здійснювати місії з підтримки миру, пошукові та рятувальні роботи, гуманітарні операції тощо; підготувати підрозділи, здатні ефективно співпрацювати із силами НАТО.

Фактично, військове співробітництво йшло вже із середини 1990-х років у рамках програми "Партнерство заради миру" і двосторонніх відносин Естонії, Латвії й Литви з державами НАТО. Балтійська хартія 1998 р. остаточно закріпила цей курс. Цей документ, що розроблявся рік, політично проголошує "особливі відносини" країн Балтії зі США й припускає збереження своєї дії при будь-якій адміністрації в США. Але він же дозволяє й планомірно збільшувати обсяги військової, військово-технічної й економічної допомоги Латвії, Литві й Естонії. При фінансовій підтримці США завершується реконструкція й переклад під стандарти НАТО.

Cразу ж після схвалення грудневою сесією НАТО (1994 р.) програми "Партнерство в ім'я миру" балтійські країни заявили, що в практичному плані вони приймуть саму активну участь у реалізації цієї програми. За натовськими стандартами вже перебудовуються збройні сили цих держав. Створено спеціальне формування Балтбат.

В 1997 році пройшли 4 навчання Балтбата, на яких спрацьовувалися операції, наближені до реальної ситуації в Боснії. Військовослужбовці балтійських країн беруть участь у миротворчих операціях у колишній Югославії.

Американо-балтійське партнерство передбачає співробітництво по всіх параметрах військово-технічної політики. Інтерес США до балтійських країн не випадковий, тому що вони володіють розвитий оборонно-технічною інфраструктурою, що складається з колишніх радянських військових баз, підприємствами, які їх обслуговують. З осені 1997 р. країни Балтії включені в сферу відповідальності європейського командування військ США.

Після агресії НАТО проти Югославії в Литві наприкінці серпня - початку вересня 1999 року проходили широкомасштабні навчання трьох балтійських країн під кодовою назвою "Надія Балтії-99". Навчання проводилися в рамках програми "Партнерство заради миру".

6 червня 2000 року в Литві відбулося відкриття центра єдиної системи спостереження за повітряним простором (Балтнет). Ідея організації такої системи була висунута президентом США ще в 1994 році. А роком пізніше представники балтійських країн уже домовилися про її практичне створення. Центр у Литві був побудований при особистій участі США й Норвегії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]