- •7). Доведіть, що м. Коцюбинський є майстром імпресіоністичної психологічної новели.
- •8). У чому актуальність комедії м. Куліша «Мина Мазайло» у наш час?
- •9. Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" як енциклопедія народознавства.
- •10. Степан Радченко — завойовник міста чи його жертва?
- •13) Образ Пузиря за п"єсою "хозяїн" Іван Карпенко -Карий
- •15. Визначте національне і загальнолюдське у зображенні боротьби за соціальну і національну справедливість (м.Старицький «Оборона Буші»)
- •16. Трагізм життєвої долі м. Хвильового та його героїв
- •17.Розкрийте за яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки ,чи був у нього іниший вихід? ( за романом п.Мирного "Хіба ревуть воли як ясла повні?"
- •18.Образ України в творчості сучасних українських поетів д.Павличка ,і.Драч ,б.Олійник ,л.Костенко.
- •19)Хіба ревуть воли, як ясла повні? історія написання
- •20)Образ України в поезії Василя Стуса
- •23. Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті м. М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»
- •27. Історія створення новели «камінний хрест» типи та прототипи головних героїв.
- •28. Проаналізувати братів половців з новели «подвійне коло»
- •29. Проблеми боротьби за вільне, красиве, духовне життя у драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки
- •30. Образ України у творчості в. Симоненка
- •31. Якими постають Омелько Кайдаш і Маруся Кайдашиха у повісті « Кайдашева сім’я»?
- •35 ,Поясніть підтекстовий зміст назв розділів роману " Хіба ревуть воли як ясла повні " ; " старе та поновлене " Що спільного між цими рядками
- •36 Проблема боротьби добра і зла в романі Уласа Самчука «Марія»
- •37. Як ви думаєте чому Франко для художнього осмислення сучасних йому проблем взяв біблійну основу (за поемою «Мойсей)?
- •38. Любов до рідної мови і боротьби за її чистоту у п’єсі м Куліша "Мина Мазайло"
- •44.Історична доля української нації в творчості о. Довженка.
- •45. Глибина і щирість переживань ліричного героя в поезії "Contra Spem Spero".
- •46. Собор — символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара.
- •47. Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки.
- •48. Образ України у творчості Василя Симоненка.
- •49. Ольга Кобилянська — тонкий знавець людської душі. Розкрити на матеріалі вивченого твору.
- •50. Тема історичної та національної пам'яті в романі "Собор" Олеся Гончара.
- •51. Історія українського народу на сторінках художніх творів.
- •52. Із забуття — в безсмертя: письменники "розстріляного відродження".
- •54. Голодомор 33 року — найстрашніша трагедія українського народу (за романом в. Барки "Жовтий князь")
- •55. Ольга Кобилянська — тонкий знавець людської душі. Розкрити на матеріалі вивченого твору.
- •57. Образ ліричного героя в поезіях збірки "Зів'яле листя" і. Я. Франка
- •58. Трагедія роду Половців у романі ю. Яновського "Вершники"
- •59. Яка історична основа повісті м старицького оборона буші
- •62. Роман-спалах Марія найсенсаційніше з усіх творів у Самчука
- •64. М Рильський назвав новелу Мати однією з найглибших речей Косинка. В чому глибина?
62. Роман-спалах Марія найсенсаційніше з усіх творів у Самчука
Роман «Марія» — роман-спалах, роман-реквієм, роман-набат! Саме цим твором Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості українського образного слова. Він був перший, хто показав справжнє страхітливе обличчя комунізму, змалювавши у романі «Марія» жахливі картини лютого голодомору 1932-1933 років, який принесла на українську землю радянська влада. Коли писався твір, в Україні лютував голод, штучно зроблений з метою винищення селянства. Свіжими слідами цих страшних подій пішов Улас Самчук, зобразивши жорстоку І правду про становище українського народу, це й стало причиною заборони роману ї «Марія» в СРСР. Адже автор відкрито заявив, що голодомор призвів до зменшення І українців на одну п’яту, що становило близько восьми мільйонів людей.
Попри все Улас Самчук покладається на силу самого життя, яке не дозволить людям втратити Божу подобу. Саме це життя й показане у романі, перед нами живі люди, які кохають, працюють, вірять, борються, живуть і вмирають — з гідністю! 1 ця гідність — найсправжнісінька, бо приходить через тверді мозолі, солоний піт, через біль і радість щоденної праці на землі. Кожна людина має трудитися — інакше стає паразитом. 1 найбільший труд людини — у її серці. Тому не випадково ім’я головної героїні — Марія… Жодного разу ніхто в романі не назвав її Марійкою чи’Марусею. Від колиски і до жахливої голодної смерті вона — Марія. «Коли ж її тепла і радісна мати селянка Оксана виймала з довгої пазухи груди, Марія здалеку відчувала їх, моргала усточками й намагалася продерти свої майбутні оченята… Тридцять днів гаснула сама Марія — покинута, одинока». Жахи цієї смерті У. Самчук змальовує дуже художньо. Символічне видіння бачить умираюча жінка.
Сонце! Кінчики проміння опалюють сухі жили рук, б’ють у запалі очі, підбарвлюють срібло волосся. Марія не жмурить очей, дивиться рівно й широко, відходячи в інший світ. Недаремно її називали Богородицею. Вона — образ-сим-вол багатостраждальної, сплюндрованої України. Багато що єднає її з героїнями українських класичних творів, написаних у різні часи: з Малайкою Волик («Фата Моргана» М. Коцюбинського), Половчихою («Вершники» Ю. Яновського).
Безперечно, голодомор у розумінні письменника — закономірне звірство сталінської влади. Він є також і розплатою за людські гріхи: нехтування Марією шлюбним обов’язком, зроблений нею аборт, підпал Гнатом Корнієвого хазяйства, а найголовніше — фатальну й фанатичну прихильність молоді до більшовицького ладу.
Доля Марії, її великомученицької дочки, яка збожеволіла від голоду, наклала на себе руки, задушивши перед тим своє дитя, її трьох синів — це доля України та її дітей, яким судився свій шлях — неймовірно важкий, страдницький і трагічний.
В Уласа Самчука давні традиційні проблеми моралі у стосунках батьків та дітей постають інколи в жахливих описах. Трагедія Маріїного роду розгортається днем за днем. Середульший син, ледачий і неслухняний Максим, стає більшовицьким катом, котрий пиячить, глумиться над святими храмами, мордує своїх співвітчизників, зневажає національне коріння. Батько виносить сину вирок — рубає сокирою свого сина-відступника: «Швидкими кроками підійшов до нього і раз, другий розмахнувся і опустив сокиру». Але сокирою Корнііі рубав і соціалізм, пролетаріат, котрі винищили рід Перепутьків, знищили господарство, повиганяли з рідної домівки, знищили мільйони українських родин. У вчинкові Корпія відбилася життєва позиція Уласа Самчука, його віра в людську волю до життя аж до останнього подиху. Трагічний фінал наштовхує на роздуми, адже письменник вірив у те, що українці відродяться, заживуть щасливо, тому і фінал роману життєствердний.
…Тане Марія, як свічка, вона помирає під промінням сонця з посмішкою на вустах, бо ні на кого не тримає зла. Адже Марія — це вічне добро!
63)---
