- •7). Доведіть, що м. Коцюбинський є майстром імпресіоністичної психологічної новели.
- •8). У чому актуальність комедії м. Куліша «Мина Мазайло» у наш час?
- •9. Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" як енциклопедія народознавства.
- •10. Степан Радченко — завойовник міста чи його жертва?
- •13) Образ Пузиря за п"єсою "хозяїн" Іван Карпенко -Карий
- •15. Визначте національне і загальнолюдське у зображенні боротьби за соціальну і національну справедливість (м.Старицький «Оборона Буші»)
- •16. Трагізм життєвої долі м. Хвильового та його героїв
- •17.Розкрийте за яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки ,чи був у нього іниший вихід? ( за романом п.Мирного "Хіба ревуть воли як ясла повні?"
- •18.Образ України в творчості сучасних українських поетів д.Павличка ,і.Драч ,б.Олійник ,л.Костенко.
- •19)Хіба ревуть воли, як ясла повні? історія написання
- •20)Образ України в поезії Василя Стуса
- •23. Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті м. М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»
- •27. Історія створення новели «камінний хрест» типи та прототипи головних героїв.
- •28. Проаналізувати братів половців з новели «подвійне коло»
- •29. Проблеми боротьби за вільне, красиве, духовне життя у драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки
- •30. Образ України у творчості в. Симоненка
- •31. Якими постають Омелько Кайдаш і Маруся Кайдашиха у повісті « Кайдашева сім’я»?
- •35 ,Поясніть підтекстовий зміст назв розділів роману " Хіба ревуть воли як ясла повні " ; " старе та поновлене " Що спільного між цими рядками
- •36 Проблема боротьби добра і зла в романі Уласа Самчука «Марія»
- •37. Як ви думаєте чому Франко для художнього осмислення сучасних йому проблем взяв біблійну основу (за поемою «Мойсей)?
- •38. Любов до рідної мови і боротьби за її чистоту у п’єсі м Куліша "Мина Мазайло"
- •44.Історична доля української нації в творчості о. Довженка.
- •45. Глибина і щирість переживань ліричного героя в поезії "Contra Spem Spero".
- •46. Собор — символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара.
- •47. Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки.
- •48. Образ України у творчості Василя Симоненка.
- •49. Ольга Кобилянська — тонкий знавець людської душі. Розкрити на матеріалі вивченого твору.
- •50. Тема історичної та національної пам'яті в романі "Собор" Олеся Гончара.
- •51. Історія українського народу на сторінках художніх творів.
- •52. Із забуття — в безсмертя: письменники "розстріляного відродження".
- •54. Голодомор 33 року — найстрашніша трагедія українського народу (за романом в. Барки "Жовтий князь")
- •55. Ольга Кобилянська — тонкий знавець людської душі. Розкрити на матеріалі вивченого твору.
- •57. Образ ліричного героя в поезіях збірки "Зів'яле листя" і. Я. Франка
- •58. Трагедія роду Половців у романі ю. Яновського "Вершники"
- •59. Яка історична основа повісті м старицького оборона буші
- •62. Роман-спалах Марія найсенсаційніше з усіх творів у Самчука
- •64. М Рильський назвав новелу Мати однією з найглибших речей Косинка. В чому глибина?
29. Проблеми боротьби за вільне, красиве, духовне життя у драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки
Драма Лесі Українки «Лісова пісня» написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури худож-ньому рівні йде осмислення краси життя. «Лісова пісня» — це глибока філософія взаємодії добра і зла, співіснування красивого і потворного. Цю філософію поетеса перенесла на взаємини людей і природи. За жанром «Лісова пісня» — драма-феєрія. Тут діють фантастичні постаті та реальні люди. Важливу роль, у творі відіграє природа. Вона бере активну участь у розвитку сюжету, допомагає героям у розкритті їх характерів, взаємовідносин, переживань. Природа виступає у драмі як найвища краса і гармонія. Грубе втручання у неї означає нищення краси та порушення гармонії, що веде до породження зла.
Боротьба за вільне, красиве, духовно багате життя окреслена стосунками Мавки і Лукаша. Лісова царівна Мавка своїм внутрішнім світом повністю відпо-відає зовнішній красі. Це гармонійна особистість. У лісі, де вона живе, про неї повсякчас піклується Лісовик, ніжно називаючи її «донею», «дитинкою». На зиму Мавку запрошує у своє лоно стара, скрипуча верба. У Мавку закоханий Перелес-ник. І, здається, він теж їй не був байдужим. Але одного разу Мавка відчула красу вищу, ніж та, що оточувала її. Це була музика Лукашевоі сопілки. «Навіть весна ще так ніколи не співала», як це робила Лукашева душа на звичайній сопілці. У Мавки формується враження про Лукаша ще до знайомства з ним: якщо людський хлопець вміє так гарно грати, то й сам, напевно, гарний. Про це вона дізнається віл Лісовика,. Але, збагачений досвідом стосунків з людьми, Лісовик зразу ж застерігає Мавку, що по людських стежках «не ходить воля, там неволя тягар свій носить».
30. Образ України у творчості в. Симоненка
Василь Симоненко рано визначив для себе справжні життєві цінності й утверджував їх у своїй творчості. Першою і найдорожчою цінністю, наголошує поет у "Лебедях материнства", є Батьківщина. На початку поезії ніжна любляча мати над колискою вимріює "йому щасливу долю". Якось ніби непомітно образ матері переростає в образ України, що теж схилилася над колискою улюбленого сина, бажає йому добра, але водночас хоче застерегти:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
У поезіях В. Симоненка образ України невіддільний від образу матері й коханої. Він пройнятий якоюсь особливою, симоненківською інтимністю. Скажімо, у вірші «Чорні від страждання мої ночі» Україна настільки персоніфікована, що спершу вірш сприймається як про кохання. І лише з останніми двома строфами стає зрозумілою глибина поетової любові до рідної землі, або ж у віршах «Я закоханий палко, без міри…» і «Може, ти зі мною надто строга…» тільки кінцеві строфи «розшифровують» образ тієї, до кого ліричний герой звертається. Для підсилення почуттів поет часто вдається до експресивної лексики, про що свідчать безліч емоційних звертань та чимала кількість знаків оклику.
Вірш "Україні" ("Коли крізь розпач випнуться надії") доповнює попередній і розкриває образ сина-патріота, що гостро відчув свій кровний зв'язок із рідною землею і готовий на самопожертву заради щастя України.
Любов В. Симоненка до рідної України – це щире відчуття митця, який дивиться на світ з вірою у силу свого народу і вірить у його краще майбутнє.
