- •1. Теоретичні засади побудови сучасного початкового курсу математики.
- •2. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної, діяльності на уроках математики при вивченні нумерації чисел (по концентрах)
- •3. Предмет і завдання технології вивчення математики у початкових класах.
- •4. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні арифметичних дій.
- •5. Технологія вивчення початкового курсу математики та інші науки.
- •6. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні величин.
- •7. Принципи побудови початкового курсу математики
- •8. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні алгебраїчного матеріалу.
- •9. Технологія проведення уроку математики. Типи уроків, їх складові.
- •10. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні геометричного матеріалу.
- •11. Інноваційні підходи до вивчення математики у початковій школі.
- •12. Технологія мотивації пізнавальної активності учнів. Способи навчальної взаємодії вчителя і учнів на уроках математики в початковій школі.
- •13. Арифметична задача та поняття пов'язані з нею.
- •14. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування.
- •15. Технологія вивчення складених нетипових задач у початковому курсі математики.
- •16. Технологія вивчення складених топових задач у початковому курсі математики.
- •17. Технологія вивчення простих задач на додавання у початковому курсі математики. 19. Технологія вивчення простих задач на віднімання у початковому курсі математики.
- •18. Визначення і формулювання навчальної мети уроків математики.
- •20. Визначення і формулювання розвивальної та виховної мети уроків математики.
- •21. Технологія вивчення простих задач на множення у початковому курсі математики.
- •22. Технологія вивчення простих задач на ділення у початковому курсі математики.
- •23. Методи і прийоми формування в учнів поняття довжини відрізка. Вимірювання довжини і площі.
- •24. Технологія проведення уроку узагальнення знань і вмінь.
- •25. Технологія проведення уроку вивчення нового матеріалу.
- •26. Теоретичні положення інтерактивного навчання.
- •27. Моделювання уроків математики на основі інтерактивних технологій навчання.
- •28. Технологія педагогічного керівництва ігровою діяльністю на уроках математики.
- •29. Ігрова навчальна технологія на уроках математики.
- •30. Особливості курсу математики за теорією в. В. Давидова. Д. Б. Ельконіна підходи до вивчення математики в системі «Росток».
- •31. Технологія розвивального навчання. Організація діяльності учнів під час навчання.
- •32. Загальний розвиток за дидактичною системою л. В. Занкова.
- •33. Модульно-розвивальна система вивчення математики у початкових класах.
- •34. Технологія організації навчальної проектної діяльності на уроках математики у початковій школі.
- •35. Технологія організації навчального співробітництва учнів та вчителя на уроках математики у початковій школі.
- •36. Технологія узагальнення знань про дію додавання.
26. Теоретичні положення інтерактивного навчання.
Суть інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор, який ніколи не “замикає” навчальний процес на собі. Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.
Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо.
Нагромаджений уже сьогодні в Україні та закордоном досвід переконливо свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації й оптимізації навчального процесу.
Вони дають змогу учням:
> полегшити процес засвоєння знань;
> аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;
> навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;
> моделювати різні соціальні ситуації і збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;
> слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;
> вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати, шукати компроміси;
> знаходити спільне розв’язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.
Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.
27. Моделювання уроків математики на основі інтерактивних технологій навчання.
Для того, щоб урок математики був ефективним, слід враховувати психологічні особливості сприймання учнями навчального матеріалу. Уроки математики за інтерактивними технологіями можна проводити; у 1, у 2, у З і в 4 класах. В даному випадку різниця може полягати у виборі методів навчання в залежності від вікових особливостей учнів. У першому і другому класі можна застосовувати більше наочності, роздаткового матеріалу, шаблонів, тоді як у 4-му класі можна давати більшу кількість самостійних завдань. Фактично вчитель застосовує групові форми роботи, але на новому змістовому і конструктивному витку. Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями полягає в тому, що будь яка вправа або завдання складається з трьох елементів:
- інструкція,
- дія;
- рефлексія (осмислення), тобто спочатку іде пояснення як робити, далі учні виконують завдання, а в процесі рефлексії пояснюють, чому саме такий варіант, шлях, дію вибрали.