- •1. Теоретичні засади побудови сучасного початкового курсу математики.
- •2. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної, діяльності на уроках математики при вивченні нумерації чисел (по концентрах)
- •3. Предмет і завдання технології вивчення математики у початкових класах.
- •4. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні арифметичних дій.
- •5. Технологія вивчення початкового курсу математики та інші науки.
- •6. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні величин.
- •7. Принципи побудови початкового курсу математики
- •8. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні алгебраїчного матеріалу.
- •9. Технологія проведення уроку математики. Типи уроків, їх складові.
- •10. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні геометричного матеріалу.
- •11. Інноваційні підходи до вивчення математики у початковій школі.
- •12. Технологія мотивації пізнавальної активності учнів. Способи навчальної взаємодії вчителя і учнів на уроках математики в початковій школі.
- •13. Арифметична задача та поняття пов'язані з нею.
- •14. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування.
- •15. Технологія вивчення складених нетипових задач у початковому курсі математики.
- •16. Технологія вивчення складених топових задач у початковому курсі математики.
- •17. Технологія вивчення простих задач на додавання у початковому курсі математики. 19. Технологія вивчення простих задач на віднімання у початковому курсі математики.
- •18. Визначення і формулювання навчальної мети уроків математики.
- •20. Визначення і формулювання розвивальної та виховної мети уроків математики.
- •21. Технологія вивчення простих задач на множення у початковому курсі математики.
- •22. Технологія вивчення простих задач на ділення у початковому курсі математики.
- •23. Методи і прийоми формування в учнів поняття довжини відрізка. Вимірювання довжини і площі.
- •24. Технологія проведення уроку узагальнення знань і вмінь.
- •25. Технологія проведення уроку вивчення нового матеріалу.
- •26. Теоретичні положення інтерактивного навчання.
- •27. Моделювання уроків математики на основі інтерактивних технологій навчання.
- •28. Технологія педагогічного керівництва ігровою діяльністю на уроках математики.
- •29. Ігрова навчальна технологія на уроках математики.
- •30. Особливості курсу математики за теорією в. В. Давидова. Д. Б. Ельконіна підходи до вивчення математики в системі «Росток».
- •31. Технологія розвивального навчання. Організація діяльності учнів під час навчання.
- •32. Загальний розвиток за дидактичною системою л. В. Занкова.
- •33. Модульно-розвивальна система вивчення математики у початкових класах.
- •34. Технологія організації навчальної проектної діяльності на уроках математики у початковій школі.
- •35. Технологія організації навчального співробітництва учнів та вчителя на уроках математики у початковій школі.
- •36. Технологія узагальнення знань про дію додавання.
34. Технологія організації навчальної проектної діяльності на уроках математики у початковій школі.
Метод проектів відрізняється від класичних методів навчання. Розглянемо докладніше організацію проектної діяльності школярів у процесі навчання курсу математики. Основна мета методу проектів полягає в наданні учням можливості самостійного придбання знань в процесі вирішення практичних завдань чи проблем, що вимагає інтеграції знань з різних предметних областей.
М. А. Агафонова і О. В. Рибіна виділяють наступні основні цілі методу проектів:
- Навчити самостійного досягнення наміченої мети, а також конструювання отриманих знань;
- Навчити передбачити міні-проблеми, які належить вирішити;
- Сформувати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі: знаходити джерела, з яких можна почерпнути інформацію;
- Отримати навички обробки інформації;
- Сформувати навички проведення досліджень; сформувати навички роботи й ділового спілкування у групі;
- Сформувати навички передачі та презентації отриманих знань і досвіду.
На думку Є.Л. Касьяк проектна методика заснована на циклової організації навчального процесу. Окремий цикл розглядається як закінчений самостійний період навчання, спрямований на вирішення певної задачі у досягненні спільної мети опанування навчального предмета.
Автор рекомендує перед використанням проектної технології навчання точно визначити цілі, до яких буде прагнути обраний вид діяльності. Автор виділяє головні мети введення методу проектів у шкільну практику:
- Показати вміння окремого учня чи групи учнів використовувати придбаний в школі дослідний досвід;
- Реалізувати свій інтерес до предмету дослідження, примножити знання про нього;
- Продемонструвати рівень навченості з предмету;
- Піднятися на вищий щабель, освіченості, розвитку, соціальної зрілості.
Б.Р. Ніязова і С.І. Горлицька виділяють наступні цілі: сприяти формуванню системи знань і вмінь, втілених у кінцевий інтелектуальний продукт; сприяти вмінню логічно мислити; бачити проблеми і приймати рішення; займатися плануванням; розвивати грамотність та багато іншого.
Н.Ю. Пахомова головною метою використання методу проектів називає навчання умінням і навичкам проблематизації, цілепокладання, висунення гіпотез, структурування та систематизації, планування та організації мислення і діяльності з вирішення різноманітних теоретичних та практичних завдань.
На сайті Інтернет пропонується вважати метою проектної діяльності розуміння і застосування учнями знань, умінь і навичок, набутих при вивченні різних предметів.
До опису організації роботи над проектами існують різні підходи. Але більшість авторів вважають важливим описати діяльність вчителя та учнів на кожному їх етапів організації проектної діяльності..
I. Планування.
Пропонується почати роботу над проектом з обговорення теми майбутнього проекту. При цьому, як уже зазначалося вище, відбувається обмін думками між учасниками проектної діяльності, висуваються перші гіпотези, і тільки після цього запропоновані учнями теми проектів виноситься на обговорення. Цілі первинного обміну думками:
1. Стимулювання потоку ідей. Для стимулювання потоку ідей актуальний метод мозкової атаки. Вчителю слід по можливості утриматися від коментарів, записувати на дошці ідеї, напрямок роботи у міру їх висловлювання, а також висунуті учнями заперечення. Учитель пропонує хлопцям проблемну ситуацію або завдання, вирішення якої важливо для певного кола людей, тим самим мотивуючи проектну діяльність. Тут будуть доречні креслення, схеми, плакати та інші види наочних посібників. Наступним кроком, хлопці виділяють проблему, вчитель їм у цьому допомагає навідними питаннями, і намагаються знайти можливі способи вирішення цієї проблеми. Коли таких способів запропоновано достатньо для вирішення поставленого завдання, вчитель пропонує проаналізувати кожну з ідей.
2. Визначення загального напрямку дослідницької роботи. Коли визначені всі можливі напрями досліджень, вчитель пропонує учням висловити своє ставлення кожного з них. Потім вчитель пропонує учням попрацювати над найбільш вдалими напрямками; визначає терміни, необхідні для отримання кінцевих результатів; допомагає учням сформулювати 5-6 пов'язаних один з одним підтем.
II. Аналітичний етап.
Цей етап самостійного проведення дослідження, отримання та аналізу інформації, під час якого кожен учень уточнює і формулює власну задачу, виходячи з мети проекту в цілому і завдання своєї групи зокрема, шукає і збирає інформацію, враховуючи:
§ власний досвід;
§ результат обміну інформацією з іншими учнями, вчителями, батьками, консультантами і т.д.;
§ відомості, отримані зі спеціальної літератури, Інтернету тощо;
А також аналізує та інтерпретує отримані дані.
На цьому ж етапі членам групи необхідно домовитися про розподіл роботи і формах контролю роботи над проектом. Кожен учень може вести «індивідуальний журнал», в якому він буде записувати хід роботи. Можна вести загальний журнал для всіх учасників проекту. Це допоможе вчителю (та й самому учневі) оцінити індивідуальний внесок кожного в роботу над проектом, а також полегшити контроль. Ми вважаємо, що ведення індивідуального журналу для учня залежить від конкретних ситуацій і не є обов'язковим.
III. Етап узагальнення інформації.
На цьому етапі здійснюються структурування отриманої інформації та інтеграції отриманих знань, умінь, навичок. При цьому учні: систематизують отримані дані; об'єднують в єдине ціле отриману кожною групою інформацію; вибудовують загальну логічну схему висновків для підведення підсумків. (Це можуть бути: реферати, доповіді, проведення конференцій, показ відеофільмів, вистав; випуск стінгазет, шкільних журналів, презентація в інтернеті і т.д.).
V. Представлення отриманих результатів роботи (презентація).
На цьому етапі учні осмислюють отримані дані і способи досягнення результату; обговорюють і готують підсумкове представлення результатів роботи над проектом (у школі, окрузі, місті і т.д.). Учні представляють не тільки отримані результати та висновки, але і описують прийоми, за допомогою яких була отримана та проаналізована інформація; демонструє набуті знання та вміння; розповідають про проблеми, з якими довелося зіткнутися в роботі над проектом. Будь-яка форма презентації також є навчальним процесом, у ході якого учні набувають навичок представлення підсумків своєї діяльності. Основні вимоги до презентації кожної групи і до загальної презентації: вибрана форма повинна відповідати цілям проекту, віком та рівнем аудиторії, для якої вона проводиться. У процесі роботи з узагальнення матеріалу і підготовки до презентації в учнів, як правило, з'являються нові питання, при обговоренні яких може бути навіть переглянутий хід досліджень. Завдання вчителя - пояснити учням основні правила ведення дискусій і ділового спілкування; навчити їх конструктивно ставитися до критики своїх суджень; визнавати право на існування різних точок зору вирішення однієї проблеми.
