- •1 .Пам’ятки матеріальної культури
- •9. Виникнення і відродження міст.
- •Охарактеризуйте політичний розвиток Англії, Франції та Німеччини в добу Високого середньовіччя (хі - хііі ст.).
- •Проаналізуйте передумови, етапи на наслідки Англійської буржуазної революції.
- •Визначте особливості процесу об’єднання Італії в хіх ст., його етапи і наслідки.
- •Визначте причини, основні події та наслідки процесу об’єднання Німеччини в хіх ст.
- •Проаналізуйте основні тенденції міжнародних відносин 1871-1914 рр.
- •Охарактеризуйте процес деколонізації після Другої світової війни, його етапи.
- •2 Етап Веймарська республіка (1919—1933 рр.) пі
- •Етап Листопадова революція
- •Розкрийте суть Берлінської кризи 1948-1949 рр. Розкол Німеччини.
- •Проблеми становлення п’ятої республіки Франції, президентство Шарля де Голя.
- •Проаналізуйте причини вступу в Першу світову війну Італії.
- •З’ясуйте причини, характер та наслідки Першої світової війни.
- •Проаналізуйте внутрішню та зовнішню політику м. Тетчер у Великобританії.
- •Розкрийте основні етапи розвитку срср з 1945 по 1991 рр.
- •1964—1985 Рр. «Застій».
З’ясуйте причини, характер та наслідки Першої світової війни.
Перша світова війна (1914—1918 рр
Причини Першої світової війни
• Загострення економічних протиріч між провідними країнами світу.
• Боротьба за ринки збуту та світове панування.
• Протистояння між двома воєнно-політичними блоками європейських держав (Антанта — Троїстий союз).
Привід до війни
Австро-сербський конфлікт (убивство 28 червня 1914 р. у Сараєві наступника австрійського та угорського престолів ерцгерцога Франца Фердинанда).
Основні особливості Першої світової війни
• Мала переважно загарбницький характер (крім Бельгії та Сербії, що стали жертвами агресії). Масове використання новітніх видів зброї (потужні гармати, кулемети, літаки, танки, підводні човни тощо).
• Існування безперервних ліній фронту.
• Мобілізація до армії значних людських ресурсів (73,4 млн осіб).
• Величезні масштаби руйнувань (особливо у Франції, Бельгії, західних регіонах колишньої Російської імперії, східних регіонах колишньої Австро-Угорщини).
• Значні людські втрати: близько 10 млн осіб (із них 10% — мирне населення). Так, у Франції загинув кожний 28-й громадянин, в Англії — 57-й, Росії — 107-й.
• Економічний потенціал і технологічний рівень виробництва стали одними з вирішальних чинників перемоги у війні.
• Війна потребувала відповідних структурних змін у системі державного управління, висвітлила всі негаразди у структурі державної влади.
• Важливим чинником війни стали ідеологія, пропаганда, здатність мобілізувати й об’єднати населення навколо певної ідеї. Внесла докорінні зміни у стратегію і тактику війни.
Наслідки Першої світової війни
Змінився склад головних дійових осіб у світовій політиці:
Революція в Росії виключила країну з числа впливових країн світу.
Країни Четверного блоку (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) зазнали поразки і випали з числа країн, які визначали світову політику.
Позиції Англії та Франції послабилися внаслідок зростання впливу СІНА та Японії.
Перестали існувати імперії: Німецька, Російська (хоча згодом Російська імперія відродилась у формі СРСР), Австро-Угорська, Османська.
На території Європи утворилися нові держави: Польська Республіка, Чехо-Словацька Республіка, Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. — Югославія), Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Це докорінно змінило розстановку сил у Східній Європі. Порушення етнічного принципу під час установлення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів перетворили цей регіон на постійне вогнище напруженості.
Висновок. Війна створила цілу низку прецедентів, які згодом стали звичайним явищем в історії XX ст.: створення структури державного регулювання економікою; масові трудові мобілізації; насильницьке залучення іноземних працівників до роботи на підприємствах; тотальна війна (до повного вичерпання матеріальних і людських ресурсів); масові пропагандистські кампанії, створення систем залякування й обдурювання громадян; знецінення людського життя; акти геноциду (знищення вірмен у Туреччині в 1915 р.); використання зброї масового знищення (хімічної) тощо.
Охарактеризуйте революції в Російській імперії першої половини ХХ ст
Революція 1905-1907рр.
Причини:
1 ) Незавершеність аграрної реформи 1861р. , безземелля, викупи платежів;
2) Жахливі умови праці робітників законодавства, відсутність робітничого законодавства
3) падіння авторитету влади внаслідок поразки в радянсько – японській війни 1904-1905;
4) Відсутність представницьких органів демократичних свобод.
5) Нац.. гноблення неросійських народів. В умовах розвитку імперіалізму та кризи 1900-1903рр. загострились всі протиріччя.
Завдання: встановити конституційно-демократичний лад, закріпити права та свободи громадян, ліквідувати поміщицьке землеволодіння, скасувати викупні платежі 1861р. , встановити 8-год. Робочий день , мінімальні розміри з/п, пенсії, впровадити систему соц.. захисту, допустити підприємців в можливості участі в держ.. політиці тощо.
Рушійні сили: робітники, селяни, студенти, дрібні підприємці , інтелігенція, армія.
Характер: демократична. Привід: розстріл мирної демонстрації в Петербурзі 9 січня 1905р. «Кривава неділя».
Етапи: 9 січня- жовтень 1905р. розвиток за висхідною, страйки, селянський рух, створення профспілок, робітничий лад. Жовтень- грудень 1905р. Страйк, Маніфест 17 жовтня про створення Держ.. Думи, демократичні свободи. Розкол руху. Збройне повстання в Москві на ін.. містах.
Січень 1906- 3 червня 1907р. спад революції.
Наслідки: зазнала поразки. Проти мала пев.. здобутки – підвищено платню, покращились умови праці, скоротився роб.. день, профспілки. Селяни домоглися скасування викупних платежів ( З 1907), зниження плати за оренду землі, підвищили оплату сільгоспробітникам. Скликано Держ.. Думу, почали створюватись політ.. партії. Пев.. права отримали нац.. меншини ( освіта рідною мовою).
Російська революція 1917 р. шшвввввішіиннв
Причини революції
Протиріччя між відсталою політичною надбудовою (самодержавством) та новими суспільно-економічними відносинами.
Протиріччя між працею і капіталом.
Нерозв’язане аграрне питання (існування поміщицького господарства, безземелля значної частини селян).
Нерозв’язане національне питання.
Загострення усіх проблем Російської імперії внаслідок невдалої участі в Першій світовій війні.
Завдання революції
Ліквідація самодержавної форми правління і перехід до парламентської демократії.
Створення умов для вільного розвитку ринкових відносин.
Розв’язання аграрного питання.
Демократизація суспільно-політичного життя країни.
Гарантія захисту соціальних прав трудящих. .
Забезпечення вільного розвитку націй на території Росії.
Вихід Росії з війни.
Періодизація революції
23 лютого — 3 березня 1917 р. Повалення монархії.
Березень—липень 1917 р. Двовладдя.
Липень—жовтень 1917 р. Революційна криза.
Жовтень 1917 — червень 1918 р. Установлення диктатури більшовиків.
Червень 1918 — березень 1921 р. Громадянська війна
