Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vsemirnaya_istoia.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
295 Кб
Скачать
☆
  1. Охарактеризуйте процес деколонізації після Другої світової війни, його етапи.

Деколонізація – ліквідація колоніального володарювання, звільнення від колоніальної залежності і надання політичної незалежності народам. 3 етапи:

1) з сер. 40-до сер.50 рр. Падіння колоніальних режимів в країнах Азії (Індія, індонезія, Бірма) В Азії з’явилися 15 нових незалежних держав в Африці – Лівія;

2) з сер. 50 ррдо кін.60 –х. Поява незалежних держав у Північній і центральній Африці(37 держав)( 1960 рік Африки одразу звіл. 17 держав;) 7 держав в Азії

3) із 70-до90-х рр. (деколонізація ЮАР, 1990 Намібія, 1997 Гонконг, 1999 Макао).

Причини: в умовах НТР втрата екон. ефект. та рен. розгорт. національно-визвольного руху, підвищення свідомості, набуття досвіду збройної боротьби;демократизація монополій. Першими здобули незал. країни Близького сходу та Південно- Східної Азії. У 1947-48 брит. колон Бірма, Цейлон, Індія, Пакистан. 1954-54, Франц.,Індокитай, В’єтнам, Лаос Камбоджа, 1954-62в Алжирі. 1946-1950 Індонезія проти Нідерлан.

14 грудня 1960Декларація Генеральної Асамблеї ООН «Про надання незалежності колоніальним країнам і народам» Шляхи звільнення: мирний (Індія,Пакистан, Бірма, Цейлон); колоніальні війни – проти Франції та Нідерландів.(Індокитай, Алжир, Індонезія)

Наслідки: зникли британська, французька, бельгійська, португальська, колон.імперії. В Африці та Азії винекло понад 80 суверенних держав (країни що розвиваються аба «країни третього світу.») Відстають. Деякі гарячі точки (Сомалі, Руанда). Нестабільні: боротьба за владу, корупція, прикордонні конфлікти, локальні війни геноцид проти власного народу (Судан, Уганда Сомалі) низьким рівнем проти духовних сил, культури, Глобальні проблеми: голод, вода, епідемії, неврожай, війна, тощо.

Розкрийте процес утворення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльське протистояння

Ідея утворення єврейської держави належить австрійському журналістові Т. Герізлю 1897р. Сіоністський конгрес у Базелі (Швейцарія) ухвалив рішення про утворення держави євреїв на території Палестини. Сіоністи запропонували турецькому султанові продати цю територію, але він відмовився. В листопаді 1917 Палестину окупували британські війська. З 1922р. на основі мандата Лігі Націй Велика Британія управляла Палестиною. Сюди почали переселяти євреїв із Європи. Після ІІ Світової питання про долю Палестини поставили на обговорювання ООН 29 листопада 1947 Генеральна Асамблея ООН Схвалила резолюцію про скасування британського мандата і утворення на території Палестини 2-х держав європейської (57% території)та арабської (43% території) місто Єрусалим виділялось в самостійну адмінодиницю з особливим міжнародним режимом. Велика Британія зобов’язалась вивести свої війська з території Палестини. 14 травня 1948 на підставі цієї резолюції було проголошено створення єврейської держави Ізраїль. Першим її прем’єр-міністром став Давид Бенггуріон. Араби державу не створили, бо їм перешкоджав Ізраїль, виникла Близькосхідна проблема, яка не вирішена і сьогодні. Розпочалась арабо-ізраїльське протистояння, яке періодично виливається арабо-ізраїльські війни:

1) перша арабо-ізраїльська, травень 1948-1949рр.

Арабські держави (Єгипет, Йорданія, Ліван, Сирія, Саудівська Аравія, Йемен проти Ізраїлю). Ізраїль відстояв незалежність і захопив 60% території, яка відводилась Палистинській арабській державі. Частина відійшла Єгипту та Йорданії;

2) англо-франко-ізраїльська війна проти Єгипту(1956р). поразка Єгипту.

3) 5-10 червня 1967 р. – шестиденна окупація Ізраїлем західного берега Йорданського сектору Газа, Синайського півострова, Голандських висот. Перер.1967-1969 рр. – війна на виснаження. Ізраїль проти Єгипту, Йорданії, Сирії, Іраку. Не вдалося подолати арабів.

4) жовтень 1973 р.(війна судного дня) семиденна. Єгипет, Сирія. Буда припинена на вимогу ООН. Дала поштовх до мирного врядування.

Агресія проти Лівану(операція «Літані») 1978 р. створення Ізраїлем «зони безпеки» на півдні Лівану. Введення на територію Лівану сирійських військ, які встановили контроль над країною. Агресія Ізраїля проти Лівану (опер. «мир Галілеї» 1982-1989 рр.) Ізраїль захопив Бейрут ОВП (орган визволення Палистини) залишив територію Лівану.

1978-1999 рр. – перша інтифада. Ізраїль надав обмежену автономію.

2000-2004 рр. – друга інтифада. Реалізація плану «дорожня карта». Будівництво стіни вздовж кордону.

Спроби врегулювання: 1951 – король Йорданії зробив спробу мирного врегулювання (убитий). 1978 р. – за участі США в Кемп Девіді підписана угода про припинення війни між Єгиптом та Ізраїлем; березень 1979 р. – мирний договір між Єгиптом та Ізраїлем; вересень 1993 р. – домовленість (Ізр. І. Рабин та лідер ОВП Ясир Арафат) про створення Палистинської автономії. Жовтень 1994 р. – договір Ізраїль – Йорданія. 4 листопада 1993р. - І. Рабин загинув внаслідок теракту Нетаньяху ( травень 1996 р.). Відм. істина пост. 2001 Арієль Шарон – розгром палестин. Поселень. 2003 – «Дорожня карта».

  1. Охарактеризуйте японське «економічне диво». Розвиток Японії на сучасному етапі.

«Економічне диво» - це багаторічне стійке та стрімке зростання японської економіки. Стратегію повоєнного розвитку розробив Нігеру Йосіда.

Причини «економічного дива»: політична стабілізація, реформи, які провели США – демократизація, демілітаризація, декартелізація (три «Д»). Відсутність великих воєнних затрат (1% ВВП). Японія одержала великі американські кредити та воєнні замовлення в роки війни в Кореї (1950-1953 рр), В’єтнамі, впровадження у виробництво новітніх досягнень НТР, технологій, світового науково-технічного досвіду, використання патентів та результатів промислового шпигунства за умов чіткого налагодження технологічних процесів. Значні інвестиції у розвиток нових галузей – нафтохімії, синтетичних тканин, радіоелектроніки, автомобілебудування, автоматизація праці, розвиток новітніх засобів зв’язку, орієнтація економіки на експорти, забезпечення високої якості й за порівняно низьких цін, створення гігантських галузевих і міжгалузевих комплексів, що давало можливість маневрувати капіталом, сировиною, робочою силою залежно від кон’юктури зовнішнього ринку. Переважання наукомістських галузей виробництва: сприяння розвиткові, яке забезпечує деталями і напівфабрикатами, випускає різноманітну продукцію.

Довіра японців до банківської системи, особлива організація виробничих відносин, система патерналізму – довічного найму в Японії, згідно з якою робітник працює на одному місці роботи до виходу до пенсії. Плата зростає відповідно віку і трудового стажу. Працьовитість, ретельність, сумлінність, слухняність, дисциплінованість японського народу; сприятлива податкова, бюджетна політика.

Наслідки: у 1961 – 1970рр темпи зростання економіки на рік -11%. У 1983р. обсяг промислового виробництва Японії перевищив 1950р.у 24 рази. Японія вийшла на перше місце у суднобудуванні, радіотехніки, побутової електроніки. У 80-х стала найбільшим кредитором світу. Сьогодні Японія друга у світі після США країна економічного розвитку. Серед найбільших корпорацій: «Тойота», «Ніссан», «Хонда», «Хиташи», «Тошиба», «Фудзи», «Міцубісі». Розвиває новітні галузі: перше місце у суднобудуванні, виробництві тракторів, побутової електроніки.

Модель сучасної економіки: ієрархічний корпоративізм, який характеризується, активною участю держави у виробництві. Співробітництво уряду і бізнесу, сувора трудова етика, перевага новітніх технологій, розвиток освіти працівників. Інтенсифікація, економічне використання сировини і ресурсів, наукоємні виробництва, підвищення ролі торгівлі фінансових послуг, туризму, науково-дослідні та конструкторські; експорт капіталів, орієнтовані на країни Південо-Східної Азії, США, Західної Європи.

Проблеми: старіння, криза системи управління, зниження ефективної інвестиційної діяльності.

Висвітліть причини, перебіг і наслідки революції 1925-1927 рр. в Китаї.

Характер революції: національна, демократична, антиімперіалістична, антифеодальна

Передумови: роздробленість (слабкість пекінської влади, панування в різних частинах феодально-мілітаристських режимів). Залежність Китаю від іноземних держ. колоніальних адміністрацій, іноземних держав, колоніальних адміністрацій, іноземний контроль над економікою, зовнішньою торгівлею, фінансові колоніальні порядки.

Економічні: відсталість пережитого феодалізму, феодальне землеволодіння, безземелля міського та сільського населення.

Причини: незадоволення пануванням іноземців, міжусобна боротьба, незадов. селянства феодальними порядками.

Завдання: ліквідувати іноз. насилля, знищити диктатуру, першими здійснити національне об’єднання, демократизація країни.

Рушійні сили: робітники, ремісники, селяни, дрібна буржуазія, націон. буржуазія, інтелігенція.

Особливості: переплетення різних видів боротьби: з іноземними державами, різних верств за свої права, селянська боротьба, боротьба різних сил за владу.

Хід революції: весна 1925р. – страйковий рух. Шанхайські студенти вийшли на демонстрацію. Зброєю зупинили англійські поліцейські. Виник «Рух 30 травня». 30 травня 1925 р. в Шанхаї – повстання робітників, ремісників, інтелігенції, буржуазії.

1 липня 1925 р. – Уряд Гуаньджоу проголосив себе національним урядом Китайської республіки. Навесні 1926 р. лідер правого крила Гоміндану Чан Кайші створив гомінданівський уряд, став головою ЦВП Гоміндану і головнокомандувачем збройних сил. Липень 1926 року Гомінданівські війська ( НРА) виступили в похід на північ , щоб об’єднувати Китай під владою Національного уряду ( план розробив радянський спеціаліст В. Блюхер ). Кінець 1926 під контролем національного уряду – 7 провінцій Лютий – березень 1927р. НРА Нанкін і Шанхай 12 квітня 1927 р. Чан Кайші здійснив у Шанхаї переворот. Він сформував свій національний уряд . Розпочав розстріл комуністів.

Революція зазнала поразки і не вирішила завдань; почалась громадянська війна між прихильниками Гоміньданц і комуністів.

Визначте основні напрями «нового курсу» президента Ф. Рузвельта в США, його значення.

В 1932році президентом США було обрано, кандидата демократичної партії, Ф. Рузвельта, який почав здійснювати реформи в економічній та соціально-економічних заходів. 9 березня 1933 р. було скликано надзвичайну комісію Конгресу, яка за 3 місяці ухвалила низку законів, які увійшли в історію під назвою «Нового курсу» -це система держ. Регулювання ринкової економіки та соціально-економічних проектів від здійснення ефективних заходів захисту соціально незахищених верств населення. Мета: активне втручання держави в економічне життя, приватне підприємство щоб подолати економічну кризу і забезпечити стабільність. Складові: 1) зміцнення фінансової системи. Закрились банки. Відновили роботу тільки великі (3 тис. дрібниз розорились). Обмеженеі біржові операції. Введення держ. Контролю за ринком акцій. Контроль над резервною системою перетворено на Національний банк США. Контроль за золотим запасом, відмінено золотий стандарт; реформування податкової системи. 2) Промисловість Закон про відновлення нац.. економіки від 16 червня 1933р. Для всіх галузей прозроблено «Кодекси чесної конкуренції» ,які встановлювали обсяги виробництва, ціни на продукцію, розміри заробітної плати, ринки збуту. Створена Нац. Адміністація Відродження NIRA ( діяла 1933-1935рр). Держава надавала кредити корпорація посилилась концентрація замовлення виробництва, зміцнювались вел. Компанії.

Сільське господарство. Закон про допомогу фермерам (1933) Засновано Адміністрацію регулювання с/г; скорочували посівні, поголів’я худоби. Молочні кодекси . Знищення мільйон свиней, 23 млн. вел. Рогатої худоби, щоб втримати ринок.

Соціальна сфера. Адміністарція громадських робіт , трудові табори, центри зайнятості. 1935 Закон Вагнера – Закон про трудові відносини. Органи профспілки укладали колективні договори. Закон «Про соціальне забезпечення» - допомога по безробіттю , пенсію за стажом. Закон « Про допомогу сиротам та інвалідам».

  1. жба збереження родючості ґрунтів.

Розкрийте суть ідеології фашистського руху. Встановлення фашистської диктатури в Італії.

Фашизм зародився на п. ХХ ст.. в молодіжному середовищі в Італії – сперш як культурно-мистецьке явище, як форма протесту проти наявного на той час засилля буржуазії, яка з часом перетворилась на справжній суспільно- політичний рух зі своєю історії, лідерами та ідеологією. Ранні ідеологи фашизму напередодні Першої світової війни (ПСВ) атакували публіку ідеями Нітше і закликали переробити світ і людину засобом відкинення моральних принципів. Після 1918р. фашисти почали базувати свою ідеологію на патріотичних та реваншистських почуттях, використовуючи загальну образу і незадоволення, економічну кризу.

Перші фашистські організації – «фаши де комбаттименто» ( звідси і назва всього руху - з’явилась в Італії в березні 1919р.. 12 вересня Габріелі Д'Аннунціо та війська під його керівництвом окупували місто Фіуме і протягом 16 міс. Господарювали в місті, вже тоді показуючи елементи політ.. стилю фашистської Італії – масові паради під прапором, войовничі пісні, відання за давньоримським зразком і емоційні діалоги з натовпом. Наступним кроком стає організація фронтовиків «Бойові загони», створенні Муссоліні в Мілані 23 березня 1919р.7 листопада 1921р. муссоліні зумів об’єднати свій рух в Нац.. фашистську партію і за короткий час утворив рух, чкий вже на п. 1921. Налічував понад 200 тис.. Ідеологія містила націоналістичні і деякі соц… елементи.

Політ.. тактика : виконавці були загони складом, що складались с учнів та студентів, а також солдати італійських елітних і штурмових підрозділів «ардити»- відважені, зухвалі. Уряд не заважав . 27 жовтня 1921 Муссоліні організовував похід на Рим. Король призначив Муссоліні прем’єр – міністром Італії. 28 жовтня 1921 р. Бенітто став главою уряду в парламенті було ( з понад 500 депут.) тільки 35 із Нац. Фашистської партії . Лідер фашистів «дуче» добився прийняття 8 листопада 1923р. «Закон Ачербо» , який дозволив на виборах 5 квітня 1924р. отримати 2/3 всіх міст в парламенті. З 1925 р. починають створюватись фашистські корпорації .

«фашизм» ( від пучок, зв’язка, об’єдн.)

- Політичний ( рух, який виник в період кризи в центрі ідеології ідеї військової експансії, расової переваги , вождізм, всевладдя держави, тотальних планувань. Оформ. До 1926р. 1925 Муссоліні звільнився від відповід перед парламентов 1926

- Низка «надзвичайних законів про заборону всіх партій, крім фашист. Відновлювалась смертна кара, запроваджувала особливий трибунал 1925-1926. Остаточне оформлення фашистської диктатури завершилось.

Охарактеризуйте основні етапи розвитку Німеччини протягом 1918-1939 рр.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]