2. Основні підходи до формування найбільш поширених форм крон яблуні

У промисловому садівництві перевагу віддають низькоштамбовій формі з центральним провідником, де основний стовбур розвивається вгору, а на ньому через рівні інтервали фор- муються гілки.

Детальна обрізка. Як правило, до п'ятого року після посадки в яблуні і груші уповіль- нюють ріст спрямовуючи обрізку на інтенсивне плодоношення. В подальшому формують скелетні гілки сильною обрізкою, стимулюючи утворення потужних, добре розміщених гілок, здатних витримувати навантаження плодів. Тільки після того, як сформується скелет дерева, можна переходити до формування на ньому обростаючих гілочок.

Обростаючі гілочки утворюються, як правило, природним шляхом, але можна викликати їх появу детальною обрізкою, проводячи навесні або влітку. Обрізаний взимку на чотири бруньки бічний приріст влітку забезпечить один-два пагони з верхівкових бруньок, а нижні ростові трансформуються в квіткові. При сформованих бруньках, обрізають приріст на верхню квіткову бруньку. Так закладається основа обростаючих гілок.

З чотирьох-п'яти квіток кожної бруньки при сприятливих умовах зав'язується принаймні один плід. Якщо дерево добре забезпечене поживними речовинами, за зав'яззю буде форму- ватися нова квіткова брунька. З роками обростаючі гілочки можуть стати загущеними і їх проріджують, видаляючи найслабші плодові і ті з них, що зростають на нижній частині гілок.

Оновлююча обрізка. У промисловому садівництві для отримання високих врожаїв належної якості застосовують систему, яка є проміжною між детальною і відновлювальною обрізкою, яка ґрунтується на тенденції яблуні і груші утворювати квіткові бруньки на необрізаних дворічних бокових приростах.

Сильні бічні прирости на зовнішніх частинах дерева не обрізають. На наступний рік з верхівкової бруньки кожного необрізаного бокового приросту утворюється новий пагін, а бі- льшість решти бруньок трансформуються в квіткові. Навесні обрізають всі бічні прирости на верхню квіткову бруньку. Наступного літа обрізаний бічний приріст буде плодоносити на всьому протязі. Плодоносний пагін зберігають для подовження плодової гілочки, або до 2-3 см від його основи.

Така обрізка стимулює формування нових бічних пагонів, і весь репродуктивний цикл розпочинається заново. Кращим методом обрізки яблуні і груші - поєднання детальної і відновлювальної обрізок.

Низькоштамбовій формі дерев надають перевагу при вирощуванні яблуні, груші, перси- ка, сливи і вишні, хоча кожна з них має свій варіант низькоштамбової форми, проте основні принципи її обрізки залишаються незмінними. Формування крони дерева може зайняти до п'яти років. Квіткові бруньки закладаються на третій-четвертий рік, проте добрий урожай отримують ще через рік.

Перший рік. Формування крони розпочинають з однорічного дерева. Його висаджують в період спокою, не заглубляючи місце щеплення. При посадці вкорочують на бруньку однорі- чний саджанець до 70 см від рівня грунту, що стимулює утворення скелетних гілок. По закінченню вегетаційного періоду вибирають чотири добре розвинені гілки, які розташову- ються під великим кутом до стовбура, для створення з них скелету дерева. Чим більше кут, тим вища міцність прикріплення до стовбура гілок.

Найсильніші з цих гілок укорочують на половину, а менш сильні на дві третини. Всі зрізи роблять на бруньку, орієнтовану назовні, щоб пагін продовження з верхньої бруньки в насту- пному році ріс в потрібному напрямку.

Другий рік. Після першого вкорочування, ріст гілок на друге літо посилюється, дерево збільшується в розмірах, і формуючи гілки другого порядку. В кінці другого вегетаційного періоду вибирають ще чотири рівномірно розміщені в кроні гілки. Скелет вже складається з восьми гілок. Їх вкорочують на зовнішню бруньку залежно від ступеня розвитку наполовину або на дві третини. Щоб отримати обростаючі гілочки, обрізають на чотири бруньки бічні гілки, непотрібні для формування приростів другого порядку. Якщо дерево добре розвинене, можна не обрізати деякі зовнішні бічні гілки, на яких теж утворюються квіткові бруньки.

Третій рік. Формуються добре розташовані гілки, складові скелета дерева. Ранньою вес- ною вкорочують найсильніші з них на половину однорічного приросту, а менш сильні - на дві третини, обрізаючи на бруньки, орієнтовані назовні. На обростаючих гілках і необрізаних бічних гілках формуються квіткові бруньки. Необрізані бокові гілки обрізають на добре розвинену квіткову бруньку, не чіпаючи однорічні бічні пагони у зовнішній частині крони. В такий спосіб дерево розвивається в двох напрямках - збільшується в розмірах і набуває плодоношення.

Четвертий і наступні роки. На четвертий рік росту приступають до найскладнішої обріз- ки - обрізки провідників. Її не проводять якщо:

- гілка досить сильна;

- провідник зростає з зовнішньої сторони крони, а не всередині її;

- гілка здорова і неушкоджена з достатня кількість бічних гілок.

Як тільки основний кістяк дерева сформований і розпочнеться плодоношення, обрізають на чотири бруньки внутрішні бічні гілки, формуючи обростаючі гілочки, або не обрізають зовнішні бічні гілки.

Формування кордону. Перевага кордону перед іншими формами дерев полягає в тому, що його формування дозволяє висаджувати дерева дуже щільно і розташовувати їх крони низько до землі, що полегшує догляд за ними. У формі кордону вирощують багато сортів плодових культур. Однак це не завжди буває успішним. Більшість помилок відбувається від нерозуміння питань формування та обрізки. Будь-які дії проти природи небезпечні, а сильно обрізаний кордон - це одна з найбільш неприродних форм.

При формуванні кордону, важливо контролювати ріст так, щоб всі частини дерева знаходилися в межах витягнутої руки. Тому кордон зазвичай висаджується під кутом 45 ° і має один стовбур (одноплечий). Але його можна вирощувати і вертикально, і у вигляді багатоплечого кордону. Яблуню і грушу, як правило, вирощують у формі нахилених одноплечих кордонів.

Для закріплення похилих кордонів створюють систему опор зі стовпів і дроту. На дроті під потрібним кутом закріплюються рейки, до яких підвязуються в процесі формування дерева гілки.

Перший рік. В період спокою проводять посадку саджанця необрізаючи і підв'язують його до рейки на шпалері. Місце щеплення повинно бути вище рівня грунту. Центральний провідник не обрізають, а всі бічні гілки вкорочують на чотири бруньки.

У перше літо обрізка більше не потрібна, оскільки обрізавши центральний провідник, викликали утворення бічних пагонів нижче зрізу, а у кордонів слід уникати надмірного і нерівномірного пагоноутворення. Крім того, в ході обрізки можна порушити в потрібному напрямку ріст центрального провідника, а сильний ріст пагонів продовження може призвести до утворення довгого оголеного штамба.

В кінці року ростові бруньки саджанця часто трансформуються в квіткові, а деякі з них можуть дати пагони (залежно від підщепи). На підщепі М. 9 рослини частіше формують квіткові бруньки, а на більш сильнорослій підщепі - пагони. Центральний провідник не обрізають, а всі бічні гілки - на 4 бруньки, а гілки другого порядку - на 1-2, або до 2-3 см.

Другий і наступні роки. На другий рік можуть зав'язатися кілька плодів. Однак при недос- татньому розвитку дерева не слід допускати раннього плодоношення, тому такі передчасні квітки в міру їх появи видаляють, але так, щоб не пошкодити розетку листя. Після другого року квітки не видаляють, інакше не буде плодів. У міру росту центрального провідника йо- го підв'язують до опори, дотримуючись кута 45 °.

Літню обрізку розпочинають з бічних гілок. Її мета - стимулювати утворення квіткових бруньок ближче до стовбура і обмежити надмірний ріст дерева. Плоди у такого дерева бува- ють більшими, з властивим для них забарвленням. Процес літньої обрізки простий. З середи- ни липня і пізніше обрізають всі непотрібні бічні гілки, за винятком нижніх, на три нормаль- но розвинених листки. Бічні пагони другого порядку обрізають більш сильно - до 2-3 см від їх основи.

В кінці року закладаються квіткові бруньки; і якщо дерево розвивається добре, центра- льний провідник не обрізають, а необрізані влітку бічні гілки обрізають на 4 бруньки. Якщо в основі бокових гілок, які були обрізані в минулому році закладаються квіткові бруньки, то таку гілку обрізають на верхню квіткову бруньку, що стимулює формування обростаючих гілочок. Іноді, на наступний рік після обрізки на бічних гілках не формуються добре розви- нені квіткові бруньки, тоді обрізають пагони другого порядку до 2-3 см. Тепер квіткові бру- ньки з'являться через рік. І такий порядок обрізки повторюють щорічно.

Кордон з надмірним ростом. Якщо кордон дуже зростає, то зменшують кут нахилу, набли- зивши рослину до землі і закріплюють на дроті нову рейку під кутом 30-35 ° та підв'язують його до нової опори. Зменшення кута нахилу обмежує ріст, стимулюючи в той же час квіткові бруньки. Якщо дерево і надалі продовжує сильний ріст, проводять кільцювання (див. С. 130-131).

Пальмета - одна з штучних форм крони дерева, сформованого в одній площині і складає- ться з центального стовбура, від якого з інтервалом біля 40 см відходять горизонтальні гілки (у вигляді пальмового листка). Пальмету формують на шпалері і розміщують на кордоні між різними ділянками саду (між городом і посадками плодових культур, уздовж доріжок або біля стін і огорож). Формування пальмети вимагає певних навиків.

Перший рік. Висаджений однорічний саджанець, який не має бокових пагонів, в період спокою, навесні обрізають до 40 см від рівня грунту, залишивши місце для короткого штамба з трьома добре розвиненими бруньками (дві нижні з них повинні бути орієнтовані в проти- лежному напрямку). Весною пагін з верхньою брунькою направляють вертикально, а з двох нижніх - направо і наліво. Іноді горизонтальні пагони не можна сформувати в перший рік, тому спочатку їх орієнтують під кутом 45 ° до стовбура і підвязують до рейок, закріплених на дроті. Протягом літа кут нахилу збільшують, враховуючи, що це призводить до послаблення росту.

В кінці першого вегетаційного періоду, обидві бічні гілки можна відігнути горизонтально, підв'язавши до дроту, що стимулює його подальший ріст і появу другого ярусу бокових паго- нів. Вкорочують центральний провідник до 45-50 см від останньої пари бічних гілок. Всі зайві бічні пагони обрізають на три бруньки від стовбура. Вкорочують на одну третину обидві горизонтальні гілки на бруньку, орієнтовану вниз. Якщо розвиток проходить добре, центральний провідник не обрізають.

Після посадки, в кінці першого вегетаційного періоду при появі двох бічних гілок їх відгинають горизонтально і обережно підв'язують до дроту.

Другий і наступні роки - є повторенням першого, коли формуються нові яруси бічних гілок, які відгинають горизонтально і закріплюють їх на дроті. Вкорочують центральний провідник до 45-50 см від останньої пари бічних гілок. Обрізають непотрібні бічні гілки на три бруньки та вкорочують горизонтальні гілки на третину, обрізаючи їх на бруньку, орієнтовану вниз.

Влітку, зростаючі від стовбура конкуренти вирізають, залишивши на них по три листки, а на горизонтальних гілках утворюються вертикальні пагони, які обрізають влітку до трьох ли- стків від основи. Формують і підв'язують, як і раніше, горизонтальні і вертикальні пагони. Продовжують той же порядок весняної (зимової) та літньої обрізки, поки не сформується не- обхідне число ярусів (4-5), яке залежить від грунтово-кліматичних умов, місця розташування рослини і сили її росту, а центральний провідник і бічні гілки займають відведені їм місця.

Особливості обрізки кісточкових культур. Обрізка вишні і сливи. При їх обрізці не можна наносити великі рани, тому обрізку великих скелетних гілок на кільце замінюють їх сильним укорочуванням на бічну гілку. При обрізці сортів кущовидної вишні вкорочують однорічний приріст: видалення верхівкової ростової бруньки призводить до всихання решти приросту, укорочування має переважати над проріджування.

Обрізка обліпихи. Рослину формують у вигляді дерева з штамбом висотою 20-30 см. Якщо саджанець має два-три стовбури, з них залишають один, інші видаляють. Для кращого розгалуження залишений стовбур кілька разів вкорочують.

До початку плодоношення обрізка обліпихи полягає у вирізуванні поламаних гілок і в легкому проріджуванні крони при сильному її загущенні. При вступі обліпихи в плодоно- шення проводять в основному санітарну обрізку: видаляють слабкі, всихаючі гілки і кореневу поросль.

Урожай обліпихи формується на минулорічних пагонах. У районах з м'якими зимами зниження висоти обліпихи проводять під час знімання врожаю, обрізаючи гілки з плодами.

Обрізка горобини звичайної. Дерево горобини саме закладає міцну крону. Її обрізку проводять, як і інших зерняткових культур. У молодому віці рослини обрізають з метою фор- мування компактної крони, в період плодоношення крону проріджують і проводять зниження висоти дерева. При старінні дерев проводять омолоджуючу обрізку.

Обрізку ірги до 10-12-річного віку не проводять, іноді видаляють кореневу поросль, надалі обрізка полягає у видаленні хворих і ламаних гілок.

Обрізка чорноплідної горобини. Її кущі схильні до загущення, проте видалення в один рік великої кількості гілок призводить до порушення відповідності між кореневою системою і надземною частиною рослини і появи великої кількості прикореневих пагонів. До 4-5-річного віку кущ обрізають тільки в разі сильного підмерзання, після проводять щорічно. До 7-8-річного віку плодоносні гілки не вирізають, обрізка в цей період носить тільки як санітарна. Плодоносний кущ повинен мати не більше 40-45 гілок різного віку.

Обрізку чорної, червоної, білої смородини та агрусу проводять рано навесні до розпус- кання бруньок. У районах з м'якими зимами або зі значним сніговим покривом їх обрізають і восени, після опадання листя.

Обрізка чорної смородини. Після посадки саджанця на постійне місце його надземну частину обрізають із залишенням на пагонах трьох-чотирьох бруньок з яких протягом літа формуються сильні однорічні пагони з добре розгалуженою кроною. На сформованих гілках видаляють 5-6 верхніх бруньок. У наступні роки обрізку проводять щорічно із залишенням 3-4 однорічних прикореневих пагонів, які кронують. Правильно сформований 4-5 річний кущ чорної смородини повинен складатися з 16-20 різновікових прикореневих гілок (3-4 гілки кожного віку).

Особливості обрізки червоної і білої смородини. Кущі червоної і білої смородини в перші два-три роки формуються аналогічно, як кущі чорної смородини. Оскільки тривалість росту і плодоношення гілок у цієї смородини більше, ніж у чорної смородини, то з прикореневих однорічних пагонів щорічно залишають тільки 2-3, найбільш вдало розташованих у кущі і кронування не проводять.

Обрізка агрусу. У молодому віці його обрізають за тим же принципом, що і молоді кущі чорної смородини. Плодоносні кущі агрусу потребують видаленні великої кількості слабких однорічних прикореневих пагонів. У агрусу гілка зберігає добру продуктивність до 12 років. Щоб кущ сильно не загущався, щорічно з прикореневих пагонів залишають тільки 1-2, найбільш сильних і добре розташованих в кущі, які і кронують.

Обрізка жимолості їстівною. У перші 3 - 5 років кущі жимолості не потребують обрізки. У цей період видаляють лише низько розташовані гілки, які заважають при обробці грунту. Надалі проводять проріджування.

Обрізка малини. Принципи обрізки малини досить прості. У посадженої малини надземну систему видаляють відразу ж після посадки па рівні ґрунту. Таку обрізку проводять для того, щоб не занести з посадковим матеріалом шкідників і хвороб. Навесні наступного року з прикореневих бруньок формуються однорічні пагони, які кронують, видаляючи 3-5 верхніх бруньок. При цьому видаляється невизревші підмерзлі на вершині пагонів, посилюючи ріст бічних плодових гілочок з нижче розташованих бруньок. Після плодоношення дворічні пагони вирізають без залишення пенька. Одночасно видаляють і слабкі однорічні пагони, висота яких не перевищує 50-60 см.