Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з декоративного садівництва.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
125 Мб
Скачать
☆

3. Форми крон у сучасних промислових насадженнях яблуні.

В сучасних яблуневих садах найчастіше формують веретеноподібні крони з невеликим об'ємом: 2-3 м3 - супер-веретено та 3-5 м3 - веретено, французька вісь, струнке веретено Веретеноподібні крони (рис. 1a) формують переважно у цінних скороплідних сортів яблуні (Джонаголд, Голден Делішес, Гала, Ельстар, Глостер та ін.) на карликових і напівкарликових підщепах.

Сучасні малооб'ємні крони, зокрема струнке веретено (грузбек), французька вісь (пілар) та суперверетено дуже популярні високою врожайністю садів і якістю плодів, поширені у США, Канаді та Європі (Голландії, Італії, Німеччині, Швеції, Польщі та інших країнах).

У таких насадженнях на регулювання сили росту і обмеження обсягів крон затрачається надто багато праці. Тому веретеноподібні крони в садах з високою щільністю дерев форму- ють у сортів виключно на слаборослих підщепах, застосовуючи шпалери чи індивідуальні опори.

Стандартне веретено (шпіндельбуш) формують у насадженнях яблуні й груші на слабо- та середньорослих підщепах пригинанням пагонів, їх проріджуванням, найчастіше застосо- вуючи літню обрізку. Висота сформованих дерев не перевищує 3-3,5 м; діаметр крони біля основи - 1,5-2,5 м (рис. 1 а).

а б в г

Малюнок 1. Сучасні форми крони яблуні. де: а - веретено (шпіндельбуш); б - грузбек; в - франнцузька вісь (пілар); г - суперверетено.

Формувати стандартні веретеноподібні форми крон можна як з розгалужених саджанців, так і з стандартних однорічок.

Протягом першої вегетації на нерозгалужених однорічках формують перший ярус скелет- них гілок, для цього їх обрізають на висоті 70-90 см від поверхні ґрунту. При формуванні веретена з розгалужених саджанців залишають краще розвинені та симетрично розташовані у просторі 3-5 скелетних гілок, які відходять від провідника під тупим кутом (близькими до 90 0). Провідник не вкорочують. При наявності поливної системи – залишені скелетні гілки не вкорочують. При відсутньому поливі - їх слід вкоротити на 1/3, зріз виконують на 3-5 мм вище бруньки, яка спрямована вниз або в бік, але не вгору. Усі пагони, залишені для формування гілок крони з кутами відходження, гострішими за 90 0, згинають за допомогою шпагату до горизонтального положення. Пагони подовження провідника щорічно укоро- чують до 50-60 см. Видаляють конкуренти пагонів подовження центрального провідника, вертикальні та зайві пагони. Після закінчення формування провідник укорочують на висоті - 2,5-3,5 м.

Грузбек. Формування крони розроблено в Нідерландах селище Грузбек. Дерево має штамб близько 40-50 см заввишки і конусоподібну (веретеноподібну) форму крони. Діаметр крони – 1-1,5 м біля основи, висота дерева - 2,5-3 м (рис. 1 б).

Сад закладають кронованими однорічками або дворічками („кніп-баум” - дворічка з одно- річною кроною). Найбільше підходять сорти з помірною або високою пагоноутворювальною здатністю і тупими кутами відходження гілок.

Після посадки саджанців перед початком першої вегетації в кроні залишають однорічні бічні прирости з тупими кутами відходження (близько 90 0) та центральний провідник, а усі інші з гострими кутами відходження вирізують. Центральний провідник укорочують на висоті 80-100 см.

Якщо сад закладено однорічками, то їх зрізують на висоті 80-100 см (у слаборослих сортів укорочування не роблять), на штамбі бруньки видаляють, а в зоні крони з утворених пагонів залишають ті, що мають тупі кути відходження.

Особливістю цієї системи обрізки є те, що кожного року провідник видаляють і перево- дять ріст на конкурента, який не укорочують, а пригинають на місце видаленого провідника. Вирізають і дуже сильні бічні прирости крони.

На третій-четвертий рік формування крони закінчують: вирізують на кільце гілки з надто активним ростом, які мають гострий кут відходження; подовження центрального провідника щорічно замінюють конкурентом, який не укорочують навіть при інтенсивному рості, а тому стовбур набуває зигзагоподібної форми, обростаючі горизонтальні гілки не укорочують. Всьо го в кроні формують 25-30 обростаючих гілок першого порядку, при цьому верхні мають знач чно меншу довжину, ніж нижні. Тому крона має контур видовженого конуса з шириною (діаметром) основи близько 1-1,5 м. Крони в ряду створюють суцільну плодову стіну. Цент- ральний провідник укорочують на слабке горизонтальне розгалуження, коли він досягне 2,2-2,5 м заввишки.

Французька вісь (пілар). Крона має колоноподібну форму з міцним провідником, діаметр її становить до 0,8-1,0 м, а висота - 2,5-3 м. Особливістю формування є вирізання після садіння на пеньок довжиною 3 см усіх бічних гілок та відсутність вкорочення провідника. В наступні роки застосовується обрізка на заміщення, внаслідок чого в кроні немає гілок віком понад 3 роки (циклічна обрізка) (рис. 1 в).

Навколо центрального провідника рівномірно розміщуються плодоносні ланки, які скла-даються з кількох пагонів (одного однорічного, одного дворічного та одного трирічного). Обріз- ку проводять навесні:

- трирічні гілки укорочують на пеньок завдовжки до 3 см, з якого виросте новий одноріч- ний пагін;

- у дворічної гілки обрізають однорічний приріст подовження на «ікло», залишаючи тіль-ки зону плодоношення з кільчатками, щоб утримувати компактні розміри крони;

- однорічний пагін залишають без змін, щоб стимулювати утворення на ньому плодових утворень - кільчаток.

Видаляють зайві вертикально ростучі однорічні гілки, які загущують крону.

Суперверетено (високий шпіндель) формують у насадженнях яблуні тільки з інтенсив- ними сортами кільчаткового типу плодоношення (Гала, Брейбурн, Пінова, Чемпіон, Спартан та ін.) на карликових підщепах, дуже рідко в насадженнях груші. Дерева в саду розміщають за схемами від 4 х 1 м до 2,6 х 0,45 м. Діаметр крони біля основи - 0,5-1,0 м, довжина бічних обростаючих гілок - 0,3-0,4 м, висота дерев – до 3,5 м (рис. 1 г).

Формування такої крони можливе лише при висаджуванні нерозгалужених однорічних саджанців, які після садіння не обрізають і при створенні сприятливих умов для росту (сис- тема зрошення та фертигація) масово закладають на провіднику плодові утворення (кільчат- ки). При формуванні таких крон бічні гілки практично відсутні, обрізку проводять навесні під час цвітіння – вона зводиться до прорідження плодових утворень, видалення на кільце сильноростучих однорічних пагонів. Щорічно частину однорічних пагонів залишають на де- реві не обрізаючи їх. Протягом другої вегетації на них утворюються плодові утворення і на наступний рік їх вкорочують на 15-30 см, залишаючи на них по 3-4 кільчатки, а однорічний приріст зрізаємо на «ікло».

Обрізку в сучасних інтенсивних садах найчастіше проводять ручними секаторами (рис.2), які дозволяють обрізати гілки діаметром до 30 мм без надмірних зусиль та пневматичними і електричними, які максимально мобільні і компактні майже не вимагають зусиль для зрізан- ня гілок.

У випадку необхідності зрізання гілок діаметром понад 30 мм використовують спеціальні садові пилки-ножівки (розкладні і нерозкладні), які мають спеціальну заточку відповідно загартовані і в процесі експлуатації не вимагають сервісного обслуговування.

П

Г

ісля завершення обрізки, для запобігання інфікування ран, сад оприскують 3 % бордось- кою рідиною або іншими мідьумісними препаратами (Хлорокис міді, Медян, Купроксат та ін.). Рани діаметром більше 2 см слід замазують садовим варом або водоемульсійною фар-бою з додаванням 2-3 % фунгіциду Топсин М.

Правила обрізки плодоносних дерев (з 5-6 року):

- вдаляють великі скелетні гілки, що загущують крону, поламані і хворі;

- видаляють конкурента-провідника;

- видаляють дві найстарші гілки;

- видаляють всі гілки що ростуть вертикально вгору і звисають вниз;

- збалансовують дерево і проріджують плодухи.

В сучасних насадженнях яблуні гілки після обрізки з міжрядь не видаляють, а згрібають у міжряддя і подрібнюють (рис. ). Після одного проходу по міжряддю від гілок залишаються лише подрібнені рештки гілок розміром 2-5 см, які протягом вегетації біодеградують.