4. Суть і форми організації суспільного виробництва. Основні фактори і структура суспільного виробництва. Закон вартості.

Форма суспільного виробництва - це певний спосіб організації господарської діяльності. Людство пройшло довгий історичний шлях розвитку і знало дві основні форми організації суспільного виробництва:  натуральну і товарну. Історично першою формою суспільного виробництва було натуральне господарство).

Натуральне господарство - такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної фор ми і призначені для особистого та внутрішнього господарського споживання безпосередніми виробниками.

Поступово на зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво ак розвинутіша і ефективніша форма організації суспільного виробництва. Товарне виробництво - це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку. Товарне виробництво на відміну від натурального господарства є не замкнутою, а відкритою економічною формою господарства. В товарному господарстві між виробниками існують не безпосередні господарські зв'язки, а опосередковані через обмін продуктами їхньої праці як товарами. При цьому виробники є економічно вільними у виборі товарів і партнерів. Товарне виробництво функціонує і розвивається на засадах таких економічних законів: закону вартості, закону попиту і пропозиції, закону конкуренції, законів грошового обігу та інших. Розрізняють два типи товарного виробництва: просте і розвинуте. Просте товарне виробництво - це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють на ринок. Воно було притаманне докапіталістичним суспільствам (рис. 5.13). Розвинута форма товарного виробництва - це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на великій приватній власності, найманій праці й машинній індустрії. Притаманна капіталістичному суспільству. Проста й розвинута форми товарного виробництва мають спільні риси і відмінності (рис. 5.13).

5. Гроші, їх виникнення, суть і види грошей. Функції грошей.

Проблеми з прямим обміном товарів наштовхнуло людей на думку, що потрібно обмінювати свій товар, на товар, який потрібен кожному, а потім, той товар обмінювати на потрібний собі, так і виникла ідея грошей. Розпочалися пошуки того, що могло б стати універсальним товаром. Людство спробувало на цю роль багато товарів (хутро соболя, худоба, кістки риби). Виділяють 2 концепції походження грошей: 1) раціоналістична – гроші виникли в наслідок раціональної угоди між людьми (Арістотель). 2) Еволюційна – гроші виділяють із загальної маси, той чи інший товар стає грішми в межах певної суспільної форми. Етапи розвитку грошей: Перший етап – початкові стадії розвитку суспільства: ринок виявляє потребу в грошах, висуває вимоги до грошового товару, стихійно пропонує на роль грошей 1 з ходових товарів, втручання держави мінімальне. Другий етап – закріплення ролі грошей за золотом: держава взяла на себе зобовязання точно визначити форму грошей, здійснювати контроль за їх виготовленням. Посилилось втручання держави. Третій етап – епоха паперових грошей. Держава надає паперовим грошам силу платіжного засобу. Розвиваються кредитні засади. Банківські гроші, що є безготівковими перетворюються в електронній системі. Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента. Гроші – це засіб оплати товарів і послуг, засіб вимірювання вартості, засіб збереження вартості. Особливості грошей як товару: 1) Гроші не здатні прямо задовольнити потреб людей, а опосередковано, через обмін їх на товари і послуги. 2) Маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, вони перетворюються на абстрактного носія вартості в абстрактне багатство. 3) Грошам на відміну від інших товарів притаманна абсолютна ліквідність (здатність активу, майна обмінятися на гроші). Є такі форми грошей: товарні, металеві, паперові, кредитні. Кредитні гроші. Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя. Банкнота – це встановленої форми грошовий документ, банківські білети, кредитні знаки. Чек – це встановленої форми грошовий (фінансовий) документ, який містить безумовне письмове розпорядження чекодавця про сплату чекотримачеві зазначеної в чеку суми. Депозитні гроші – різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних субєктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Функції грошей: 1) Міра вартості – гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів у формі ціни. 2) Засіб платежу – гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобовязань між субєктами економічних відносин в процесі виконання фінансово-господарської діяльності. 3) Засіб нагромадження – обслуговують нагромадження вартості в процесі фінансово-господарської діяльності юридичних і фізичних осіб. 4) Світові гроші – обслуговують рух вартості у міжнародному економічному обігу і забезпечують проведення взаємовідносин між країнами.