- •Етапи становлення та розвитку фінансової науки.
- •2 Необхідність, зміст та ознаки фінансів.
- •Функції та роль фінансів.
- •5 Фінанси та гроші, кредит, ціна , заробітна плата.
- •6 Економічна сутність та структура фінансової системи.
- •8 Правові й організаційні засади функціонування державних фінансів в Україні.
- •10 Органи управління фінансами, їх функції.
- •13 Фінансова система та фінансова безпека.
- •15 Склад фінансового механізму.
- •14 Загальна характеристика фінансового механізму.
- •16 Фінансове планування і прогнозування.
- •17 Фінансові норми і нормативи
- •18 Фінансові резерви.
- •19 Фінансові стимули.
- •20 Фінансові санкції
- •21 Задачі, принципи, форми і методи реалізації фінансової політики на сучасному етапі.
- •1. Класична.
- •2. Регулююча.
- •22 Призначення, економічна суть та ознаки бюджету
- •23 Структура та принципи побудови бюджетної системи України
- •24 Бюджетна система України та зарубіжних країн
- •25 Типи бюджетних систем
- •26 Призначення бюджетної класифікації
- •27 Функціі органів законодавчої та виконавчої влади у бюджетному процесі.
- •28 Причини та економічна суть дефіциту бюджету
- •29 Види дефіциту бюджету
- •30 Способи фінансування дефіциту державного бюджету
- •34 Характеристика видатків державного бюджету
- •35 Сутність, види та структура джерел покриття дефіциту
- •36 Особливості формування держ. Бюдж.
- •37 Переваги і недоліки програмно-цільового м...Етоду
- •40. Показники кількісної та якісної оцінки ефективності використання бк
- •41 Роль місцевих бюджетів в економічному та соціальному розвитку територій
- •42 Порядок складання, розгляду та затвердження місцевих бюджетів.
- •43 Структура доходів місцевих бюджетів
- •44 Розмежування видатків між місцевими бюджетами
- •46 Міжбюджетні трансферти в Україні та формульний метод їх розрахунку
- •47 Методи регулювання доходів бюджетів
- •48 Стадії бюджетного процесу на місцевому рівні
- •49 Проблеми збалансування місцевих бюджетів
- •50 Необхідність та сутність кредиту
- •51 Форми державного кредиту
- •53 Зміст, структура, динаміка внутрішнього боргу Укр.
- •55 Форми співпраці з міжнародними фінансовими організаціями
- •56 Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями
53 Зміст, структура, динаміка внутрішнього боргу Укр.
-
Державний борг — загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик)
станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення.[1]
Боргова складова у системі державних фінансів має функціональне походження від державного кредиту.
Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервнихактивів, а також для рефінансування раніше здійснених державних запозичень.
Економічна суть державного боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому функції:
фіскальна — залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків;
регулятивна — коригування обсягу грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів національним (центральним) банком країни.
Структурно державний борг України складається з внутрішнього і зовнішнього. У 1992 році прийнято Закон «Про державний внутрішній борг України», яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання уряду України у грошовій формі. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.
Державний зовнішній борг — це боргові зобов'язання держави перед нерезидентами щодо повернення позичених коштів (основна сума боргу) та відсотків за ними.
Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може бути прямий та умовний (гарантований).
Прямий державний борг — це борг, що відображає обсяги позичених ресурсів, які надійшли в розпорядження уряду країни.
Умовний (гарантований) державний борг — це зобов'язання держави як гаранта повернення ресурсів кредитору в разі неплатоспроможності позичальника.
Також державний борг за ознакою валюти зобов'язань поділяється на борг в іноземній валюті і борг в національній валюті; за ознакою відсоткової ставки — на борг з фіксованою ставкою і борг з плаваючими ставками.
Безпечний рівень боргу — це такий рівень, при якому держава може 1) своєчасно і в повному обсязі виконувати свої боргові зобов'язання без допомоги міжнародних фінансових організацій (чи інших суб'єктів), без проведення реструктуризації цих зобов'язань чи оголошення дефолту, а також 2) здійснювати державні запозичення на ринках капіталу за прийнятними відсотковими ставками.
Згідно з вітчизняними і іноземними дослідженнями економічно безпечний рівень державного і гарантованого державою боргу для України наразі становить близько 35 % від ВВП[16][17][18]. Такий висновок базується на статистиці настання дефолтів у країнах з ринками, що формуються, (досліджено МВФ[19]) та на власному досвіді України, яка вже двічі була не в змозі самостійно виконувати свої боргові зобов'язання при їх наближенні до рівня 30-35 % відносно ВВП[20], зокрема: — наприкінці 90-х років минулого століття, що призвело до кількох реструктуризацій внутрішнього державного боргу і реструктуризації зовнішнього державного боргу; — та наприкінці 00-х років поточного століття, що призвело до звернення про допомогу до міжнародних фінансових організацій (сума якої була другою за величиною у світі після допомоги МВФ для Угорщини).
З 2009 року державний і гарантований державою борг знаходиться близько свого критичного рівня (див рис.). У 2013 році очікується його подальше зростання до 38,5 % від ВВП[21].