14 Загальна характеристика фінансового механізму.

Фінансовий механізм є частиною господарського механізму і являє собою форми і методи управління фінансами підприємства з метою досягнення максимального прибутку. Включає в себе: фінансові методи, фінансові інструменти, правове забезпечення, інформаційно-методичне забезпечення управління фінансами.

Фінансовими методами є: фінансове планування, фінансовий облік, фінансовий аналіз, фінансове регулювання і фінансовий контроль. За допомогою цих методів здійснюється вплив фінансових відносин на господарські процеси шляхом управління рухом фінансових ресурсів і оцінки ефективності їх використання на основі аналізу фінансових показників. Фінансовий

 інструмент - будь-який контракт, з якого виникають фінансовий актив для одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмент капітального характеру для іншого підприємства. Це будь-який документ, який є свідченням боргу, при продажу якого продавець забезпечується фінансуванням (дебіторська і кредиторська заборгованості, акції, облігації, векселі, фінансові опціони, ф'ючерси та форварди). Фінансовий актив може бути у вигляді: грошових коштів, контрактного права на отримання грошових коштів або обміну на фінансовий інструмент з іншим підприємством, інструментом капітального характеру іншого підприємства. Фінансове обязательство- це будь-яке зобов'язання, яке є контрактним зобов'язанням: передати грошові кошти або інший фінансовий актив, обміняти фінансові інструменти з іншим підприємством на потенційно несприятливих умовах. Інформаційне забезпечення дозволяє користувачам фінансової звітності оцінити ступінь ризикованості фінансових інструментів. Існують наступні види ризиків: а) цінової ризик-включає потенційні збитки або прибуток (буває валютний, процентний, ринковий ризики); б) кредитний ризик-може виникнути в разі, якщо один з контрагентів не зможе ліквідувати зобов'язання і викличе збитки в іншої сторони; в) ризик ліквідності -обусловлен труднощами, з якими може зустрітися підприємство при мобілізації коштів для погашення своїх зобов'язань; г) ризик грошового потоку- обумовлений коливанням величини майбутніх грошових потоків.

15 Склад фінансового механізму.

Фінансовий механізм - інструмент фінансової політики, що представляє собою систему встановлених державою форм, видів і методів організації фінансових відносин.

Залежно від ступеня регулювання з боку держави фінансовий механізм підрозділяється на директивний і регулюючий.

Директивний пов'язаний з відносинами, в яких безпосередньо бере участь держава (податки, державний кредит, бюджетний процес і т. Д.). Регулюючий визначає основні напрямки функціонування фінансових відносин, що не зачіпають безпосередньо інтереси держави (організація внутрішньогосподарської діяльності на підприємствах).

Фінансовий механізм можна представити у вигляді сукупності механізмів функціонування окремих ланок фінансової системи:

1) функціонування бюджетного механізму;

2) механізм функціонування фінансів підприємств, установ і організацій;

3) механізм функціонування позабюджетних фондів;

4) механізм функціонування місцевих фінансів;

5) функціонування страхового механізму;

6) механізм функціонування фінансового ринку. Для забезпечення стабільного та ефективного функціонування фінансового механізму держави першорядне значення має правова регламентація форм і норм фінансових відносин. Вони є джерелом і регулятором фінансової системи. На підставі їх можна простежити механізм функціонування фінансової системи, зрозуміти, як акумулюються, розподіляються і перерозподіляються фінансові ресурси.

Оцінка якості роботи фінансового механізму відбувається відповідно до його адекватністю сучасним інтересам суспільства, зі здатністю його досягати поставлених цілей і вирішувати конкретні завдання.

Структура фінансового механізму включає в себе:

1) фінансове регулювання;

2) фінансове стимулювання;

3) фінансові важелі;

4) нормативне і правове забезпечення;

5) інформаційне забезпечення. Фінансове регулювання являє собою організовану державою діяльність з використання всіх аспектів фінансових відносин в цілях коригування параметрів відтворення.

Фінансове стимулювання є одним з методів регулювання народно-господарських пропорцій.

Фінансові важелі є прийоми, при яких фінанси впливають на економіку держави і перш за все на його нижня ланка - підприємства.

Правове і нормативне забезпечення включають в себе:

1) закони (Бюджетний кодекс, Податковий кодекс, Єдину бюджетну класифікацію, Закон про держбюджет і ін.);

2) укази Президента УКРАЇНИ (щодо оподаткування);

3) постанови Уряду УКРАЇНИ;

4) накази і листи міністерств і відомств;

5) статут юридичної особи.

Механізм фінансового регулювання дає можливість державі сформувати такі умови для суб'єктів фінансового механізму, які б примусили їх діяти відповідно до необхідних для суспільства напрямами. Таке регулювання проводиться за допомогою інструментів фіскальної, бюджетної, податкової політики та ін.