- •1 Предмет і завдання соціальної психології.
- •2. Місце соціальної психології у системі наукового пізнання.
- •3. Поняття «соціально-психологічного простору», «соціально-психологічних явищ» та «соціально-психологічної реальності» у соціальній психології.
- •4. Ознаки сучасної соціальної психології.
- •5. Функції соціальної психології.
- •6. Основні методи соціальної психології.
- •7.Етапи становлення української соціальної психології.
- •8. Статус особистості у структурі міжособистісних відносин. Складові статусу особистості: авторитет, престиж. Поняття «позиція особистості».
- •9. Поняття соціалізації особистості. Соціалізація як інкультурація. Соціалізація як інтерналізація. Соціалізація як адаптація. Соціалізація як конструювання соціальності.
- •11. Стадії соціалізації.
- •12. Соціальні інститути соціалізації. Засоби соціалізації (традиційний, інституційний, міжособистісний, рефлексивний, стилізований).
- •13. Чинники та механізми соціалізації (наслідування, навіювання, соціальна фасилітація, чутки, інтеріоризація, рефлексія тощо). Форми соціалізації (цілеспрямована і стихійна).
- •14. Теорії соціалізації: біогенетичний, соціогенетичний, соціоекологічний (у. Бронфенбреннер), психоаналітичний підходи.
- •15. Сучасні теорії соціалізації (когнітивізм, ситуаціонізм, конструктивізм).
- •16. Види соціалізації: політична, економічна, статево-рольова.
- •17. Механізми соціальної регуляції поведінки: зовнішні і внутрішні; соціальні норми, соціальні установки (аттитюди), цінності, ціннісні орієнтації.
- •18. Девіантна поведінка: неузгодженість поведінки соціальним нормам і цінностям. Фактори девіантної поведінки. Теорія е. Дюркгейма, р. Мертона, культурологічні теорії (т. Селліна, у. Міллера).
- •19. Поняття внутрішньоособистісного конфлікту. Специфіка, показники.
- •20. Типологія внутрішньоособистісних конфліктів. Причини виникнення внутрішньоособистісних конфліктів.
- •21. Поняття «атракція» (потяг), соціальна фасилітація, соціальна інгібіція, конформність підпорядкування, когнітивна реінтеграція як форми соціального впливу. Експерименти с. Мілгрема.
- •22)Теорія когнітивної відповідності (теорія структурного балансу ф.Хайдера,комунікативних актівтТ.Ньюкома, когнітивного дисонансу л. Фестігнера, Конгруентності ч.Осгуда і п.Таненбаума)
- •23)Соціально-психологічні характеристики малої групи.
- •24. Класифікація малих груп.
- •25. Динаміка групоутворення.
- •26.) Лідерство і керівництво. Стилі лідерства і керівництва.
- •27)Прийняття рішень. Різновиди особистісних профілів рішень.
- •28.Нормативна поведінка. Групові норми.
- •29. Груповий конформізм
- •30.Нонконформна поведінка.
- •31.Групові рішення. Групомислення.
- •33. Групова сумісність і згуртованість. Визначення індексу згуртованості групи.
- •34. Стадії формування згуртованої групи. Ознаки згуртованості.
- •35. Конфлікти. Типи конфліктів: між особистістю і групою, внутрігрупові, міжгрупові. Функції конфліктів.
- •36. Способи і методи подолання конфліктів. Шляхи вирішення конфліктів. Стратегії поведінки у конфліктній ситуації.
- •2. Визначити справжню проблему.
- •38. Метод соціометрії у вивченні міжособистісних відносин у групі.
27)Прийняття рішень. Різновиди особистісних профілів рішень.
Н. І. Кабушкин каже: «Особистість, як крапля в морі, відбивається в своєму рішенні». У цьому сенсі певний інтерес представляє особистісний профіль управлінського рішення, тобто та сукупність індивідуальних особливостей керівника, яку несуть з собою їх рішення до виконання.
У науці виділено такі різновиди особистісних профілів рішень.
1. Рішення врівноваженого типу властиві людям, які приступають до проблеми з уже сформульованою вихідною ідеєю, що виникла в результаті попереднього аналізу умов і вимог завдань.
Врівноваженість проявляється в тому, що висунення гіпотез і їх перевірка однаково привертають увагу людини. Така тактика прийняття рішень найбільш продуктивна.
2. Імпульсивні рішення характерні для людей, у яких процес побудови гіпотез різко переважає над діями по їх перевірки та уточнення. Така людина відносно легко генерує ідеї, але мало піклується про їхню оцінку. Це призводить до того, що процес прийняття рішень проходить стрибкоподібно, минаючи етап обгрунтування і перевірки. У практичній роботі імпульсивність рішень може привести до того, що керівник буде прагнути впровадити в життя рішення, які недостатньо осмислені і обгрунтовані.
3. Інертні рішення - Результат дуже невпевненого і обережного пошуку. Після появи вихідної гіпотези її уточнення йде вкрай повільно. Оцінки сверхкрітічно, кожен свій крок менеджер перевіряє неодноразово. Це веде до розтягування процесу прийняття рішень в часі.
4. Ризиковані рішення нагадують імпульсивні, але відрізняються від них деякими особливостями індивідуальної тактики. Якщо імпульсивні рішення перестрибують через етап обгрунтування гіпотези, то ризиковані все ж їх не обходять, але до оцінки людина приходить лише після того, як виявлена ??якась невідповідність. В кінцевому підсумку, хоча і з запізненням, елементи побудови гіпотез і їх перевірки врівноважуються.
5. Рішення обережного типу характеризуються особливою ретельністю оцінки гіпотез, критичністю. Людина, перш ніж прийти до якого-небудь висновку, робить безліч різноманітних підготовлених дій. Такому типу рішення властива упереджувальний оцінка. Обережні люди більш чутливі до негативних наслідків своїх дій, ніж до позитивних. Їх більше лякають помилки, ніж радують успіхи. Тому тактична лінія обережних менеджерів уникнути помилок.
28.Нормативна поведінка. Групові норми.
Важливою ознакою життя малої групи є реалізація групових норм. Вони становлять сукупність вироблених і санкціонованих групою правил і вимог, які регулюють поведінку індивідів, зумовлюють специфічну для кожної групи систему взаємодії, взаємовпливу і спілкування. Нормативна поведінка - регулюється будь-якими соціальними нормами: звичаями, релігійними або корпоративними нормами, нормами права та ін. Групову норму характеризують такі параметри:
— групова норма є продуктом соціальної взаємодії, що виникає в процесі життєдіяльності групи;
— групова норма може бути задана і більш широким соціальним оточенням;
— для кожної групової ситуації норми не встановлюються, вони формуються залежно від значущих для більшості групи ситуацій;
— система норм забезпечує індивіда орієнтирами в навколишньому середовищі;
— соціальні норми не лише уніфікують поведінку в групі, а й регулюють внутрігрупові відмінності;
— норма може приписувати стандарти поведінки в загальній ситуації, а може визначати реалізацію конкретної ролі у конкретній дії, в якій опиняється людина як носій ролі;
— норми різняться за ступенем прийняття їх групою: одні — схвалюють майже всі, інші — підтримує меншість;
— норми різняться за мірою і широтою девіантності, які вони допускають, а також діапазоном санкцій, які при цьому застосовуються;
— групові норми призначені забезпечувати існування групи як цілісної системи;
— норми можуть бути чинником ригідності (лат. — твердий, заціпенілий) групи та особистості, обмежувати їх діяльність у нових чи невизначених ситуаціях, гальмуючи процеси індивідуального та групового розвитку.
Соціальна психологія, вивчаючи нормативну поведінку, зосереджується на різноманітних аспектах впливу норм групової більшості і меншості, а також на відхиленнях індивідів від групових норм.
Вплив норм групової більшості.
Вплив групової більшості часто реалізується через конформізм як феномен групового тиску. На рівні буденної свідомості це поняття має позитивне, негативне і нейтральне значення.
