Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Органiзацiйна поведiнка Опорний конспект лекцiй 2015.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
948 Кб
Скачать
☆

2.5. Сутність поняття «сприйняття». Етапи процесу сприйняття. Фактори, які впливають на сприйняття. Управління процесом сприйняття

Сприйняття – це процес прийому, відбору й систематизації інформації, отриманої за допомогою органів чуття, з метою усвідомлення подій і явищ навколишнього світу. Сприйняття – це процес отримання з навколишнього середовища інформації, її обробка та систематизація. Систематизована людиною інформація є основою для подальшої поведінки. Сприйняття реального світу завжди носить суб'єктивний характер. Люди дивляться на ті самі явища, але сприймають їх зовсім по-різному.

Сприйняття – це процес отримання з навколишнього середовища інформації, її обробка та систематизація

Рис. 5. Етапи сприйняття

Рис.6. Чинники, що впливають на сприйняття

Таблиця 3

Характеристики об'єкта, що сприймається

Контрастність

Ступінь виділення об'єкта на тлі інших.

Новизна

Ступінь новизни й відмінності від інших об'єктів, що сприймалися раніше.

Упізнавання

Ступінь знання або впізнавання об'єкта особою, яка його сприймає.

Інтенсивність

Ступінь більшої інтенсивності об'єкта (наприклад, більшої яскравості або гучності) порівняно з іншими його об'єктами.

Рухливість

Ступінь рухливості (нерухомості) об'єкта.

Повторюваність

Число повторень об'єкта.

Розмір

Розмір об'єкта порівняно з іншими об'єктами.

Таблиця 4

Характеристики особистості, яка сприймає

Необхідність і мотивація

Люди помічають чуттєві дані, що потенційно задовольняють їхні потреби.

Цінності й вірування

Люди відфільтровують чуттєві дані, що не відповідають їхнім цінностям і віруванням.

Індивідуальність

Індивідуальні риси особистості (наприклад, макіавеллізм або траєкторія контролю) змушують людей відфільтровувати або активно відбирати чуттєві дані на базі їхньої орієнтації.

Ерудиція

Люди помічають чуттєві дані, ґрунтуючись на своєму попередньому досвіді сприйняття тих самих або схожих даних.

Верховенство й новизна

Люди помічають сенсорні дані, що виникають на початку й у кінці певної події.

Таблиця 5

Властивості сприйняття

Цілісність

Сприйняття є завжди цілісний образ предмету. Образи предметів, що ми сприймаємо, не завжди дані в цілком готовому вигляді зі всіма елементами, а ми за допомогою мислення добудовуємо його до певної цілісної форми.

Близькість

Це прагнення сприймати чуттєві дані як споріднені в силу їхньої близькості у просторі. Наприклад, люди, офіси яких розташовані поруч, сприймаються як ціле.

Подібність

Це прагнення сприймати чуттєві дані як певну загальну групу, оскільки вони в чомусь схожі. Уважається, що людині набагато простіше оцінювати тих, хто поруч з нею, якщо вона вважає, що вони схожі на неї. Так, наприклад, якщо ви прагнете до відповідальної та цікавої роботи, то вам буде здаватися, що й інші хочуть того ж самого. Безсумнівно, людина, яка засновує своє сприйняття на тому, що оточення подібне до неї, іноді має рацію, однак у переважній більшості випадків вона помиляється.

Вибірковість

Виявляється в переважаючому виділенні лише певних об'єктів

Рис. 7. Теорія атрибуції

Рис. 8. Фактори, що впливають на внутрішні причини

ФУНДАМЕНТАЛЬНА ПОМИЛКА АТРИБУЦІЇ - це схильність людей ігнорувати ситуаційні причини дій і їхніх результатів на користь диспозиційних (особистісних).

Таблиця 6

Умови виникнення основної помилки атрибуції

ПОМИЛКИ АТРИБУЦІЇ

ЗМІСТ

«Помилкова згода»

Це переоцінка типовості своєї поведінки (своїх почуттів, вірувань, переконань), яка виражається в тому, що спостерігач вважає свою точку зору єдино вірною («нормальною») і яка повинна бути властива всім людям, а будь-яке відхилення від неї пов'язане з особистістю спостережуваного.

«Нерівні можливості»

Це неприйняття до уваги рольової позиції спостережуваної особи. Кожна людина грає безліч ролей, і деякі її ролі дозволяють легше самовиразитися і проявити позитивні якості. Саме цей механізм береться до уваги при атрибуції в ситуаціях «керівник-підлеглий».

«Ігнорування інформаційної цінності того, що не сталося»

Інформація про «те, що не трапилося» – про те, що людина «не зробила», може бути основою для оцінки поведінки, але саме вона часто ігнорується, оскільки спостерігач поверхово сприймає тільки подію.

«Більша довіра до фактів, ніж до суджень»

Перший погляд завжди звернений до «більш опуклого» факту – до особистості («фігури»), а ситуацію («тло») ще варто визначити. Тут спрацьовує механізм фокусування сприйняття «фігура-тло».

«Легкість побудови помилкових кореляцій»

Цей феномен покладений в основу імпліцитних теорій особистості й полягає в тому, що наївний спостерігач довільно поєднує дві певні особистісні риси, які обов'язково супроводжують одна одну. Особливо часто здійснюється довільне пов'язування зовнішніх рис і психологічних властивостей, що прискорює і спрощує процес атрибуції (наприклад, усі повні люди – добрі, усі чоловіки-керівники невисокого зросту – властолюбні, тощо).

Сприйняття людиною оточення можна уявити як процес, що включає три етапи: 1) спостереження за допомогою органів чуття (зір, слух, дотик, нюх, смак); 2) відбір потрібної інформації; 3) систематизація інформації.

Важливо зрозуміти, що жодна людина не сприймає світ як об'єктивну реальність. Люди інтерпретують те, що бачать, називаючи це реальністю, і поводяться відповідно до свого сприйняття. Кожна людина індивідуально сприймає події, що відбуваються навколо неї. Люди не можуть засвоїти (увібрати) усе, що вони спостерігають, тому під час сприйняття використовують таку здатність, як вибірковість (селективність). Це означає, що вони вибирають певні елементи, фрагменти з величезної кількості подразників, що атакують їхні органи чуття. Ці фрагменти вибираються не випадково. Їх вибір залежить від інтересів, освіти, досвіду й ставлення спостерігача.