Іі. Вимоги до організації та організація контролю за навчально-виховним роцесом.

Успішне досягнення мети і вирішення завдань внутрішньоліцейного контролю можливо тільки при умові реалізації принципів – певних вимог до організації контролю: цілеспрямованість, всебічність, об’єктивність, систематичність, дієвість, прозорість, компетентність, гуманізація, індивідуалізація диференціація. Основними принципами організації внутрішньоліцейного контролю є:цілеспрямованість, всебічність, об’єктивність, систематичність, дієвість, прозорість, компетентність, гуманізація, індивідуалізація, диференціація

Цілеспрямованість контролю заключається в точному виборі адміністрацією ліцею мети контролю, в тому, щоб направити всю роботу по контролю за навчально-виховним процесом на вирішення головних завдань, які стоять перед колективом і дієво вплинути на його роботу. Контроль здійснюється не ізольовано від всієї діяльності керівників, а в тісному зв’язку з нею.

Всебічність контролю передбачає контроль всіх сторін навчально-виховної роботи, всіх сфер педагогічного процесу, всіх категорій педагогічних працівників, а також комплексу забезпечення навчально-виховного процесу. При виконанні цієї вимоги чітко проглядається зв'язок з реаліями життя, рівень суспільної значущості підготовки кваліфікованих робітників.

Об'єктивність контролю навчально-виховного процесу – це визначення реального стану справ, точної картини педагогічних явищ, їх принципова оцінка. Об'єктивність контролю складається з правильного виявлення картини і точної оцінки стану даного питання. Вона забезпечується ґрунтовною перевіркою стану навчально-виховного процесу, аналізом фактів і виясненням причини негативних явищ. Висновки керівників за результатами контролю повинні бути обґрунтованими. Крім відображення негативних явищ, вони передбачують дієву допомогу педагогам, направлену на усунення і попередження недоліків і помилок в роботі. Для розробки і прийняття зважених рішень необхідне глибоке знання фактів, стан об’єкту контролю, достовірна інформація про нього. Вимога об'єктивності контролю також передбачає проведення перевірки діяльності викладача, класного керівника, усього педагогічного коллективу, згідно з вимогами державних стандартів і освітніх програм на основі вироблених і погоджених критеріїв.

Систематичність контролю означає постійне, планомірне, логічно послідовне вивчення стану навчально-виховного процесу і перевірку роботи викладачів, майстрів виробничого навчання і учнів на протязі всього навчального року, що дозволяє прослідкувати ріст методичної майстерності педагогічного колективу, підвищення якості знань учнів і, поряд з цим, своєчасно замітити недоліки в роботі окремих педагогів, особливо недосвідчених, виявити причини труднощів і допомогти подолати їх.

Систематичність контролю передбачає також добре продуману систему перевірки виконання прийнятих за результатами перевірки рішень. Вимога систематичності контролю передбачає створення у навчальному закладі системи контролю, яка дозволяє керувати всім ходом педагогічного процесу; регулярне проведення контролю. Тому внутрішньоліцейний контроль завчасно планується. У плані контролю конкретно визначається об'єкт контролю (хто і що буде перевірятись), суб'єкт (хто буде контролювати), технологія контролю (яким чином), терміни контролю і місце, де будуть підбиватися підсумки. План внутрішньоліцейного контролю доводиться до відома всіх учасників навчально-виховного процесу.

Дієвість контролю – це його результативність, своєчасність прийнятих рішень в ході контролю і, за його підсумками, оперативна реалізація цих рішень. З контролем не можна зв’язувати тільки виявлення недоліків, помилок в роботі педагогів. Головна задача контролю – відзначати все краще, передове, передавати позитивний досвід. Аналізуючи недоліки, керівники повинні знаходити причини їх і визначати шляхи усунення. В внутрішньоліцейному контролі досить часто має місце формалізм, коли заходи контролю проводяться для видимості, без аналізу і вияснення причин недоліків, що може привести до більшої шкоди, чим якщо би цей захід контролю не проводився зовсім. Малоефективне також загальне висвітлення недоліків, без прийняття дієвих заходів по їх усуненню. Результати перевірок повинні бути конкретними: названі особи, розкриті причини, розроблені заходи для ліквідації, вказані терміни перевірки виконання прийнятих рішень. Результативність контролю досягається не кількістю перевірок та заходів і виявлених недоліків, а глибоким аналізом їх, об’єктивними висновками, конструктивними пропозиціями, продуманою наступною роботою, направленою на виправлення недоліків та закріплення успіхів.

Прозорість контролю. Як правило, контроль здійснюється відкрито. Завчасно оголошуються терміни та об’єкти контролю, а також цілі відвідування уроків. В обговоренні результатів контролю беруть участь як перевіряючі, так і ті викладачі чи майстри виробничого навчання, робота яких контролюється. З ходом і результатами перевірки знайомиться весь педагогічний колектив, інформація та контроль доповнюють один одного. За результатами контролю проводять наради, педагогічні наради, видаються накази.

Компетентність контролюючих - дуже важливий аспект, який впливає на результати внутрішньоліцейного контролю. Контролююча особа повинна бути особистістю, щоб завдання перевірки не перетворилося в елементарне підловлювання та нагнітання страху. Повинен бути виявлений об’єктивний стан справ, надана методична допомога, підтримка, контроль повинен бути стимулом хорошої роботи. Контролюючі посадові особи повинні володіти методикою контролю, вмінням побачити достоїнства в роботі та можливі недоліки, вміння прогнозувати розвиток результатів контролю.

Гуманізація контролю спрямована на встановлення між суб'єктом і об'єктом контролю стосунків взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва. Це досягається: - відмовою у ході контролю від нав'язування педагогу варіантів діяльності, від дріб'язкової опіки і регламентації, надання йому права вільного вибору технології навчання і виховання; - створенням у ході контролю стимулів до активної творчої діяльності шляхом спільного пошуку оптимальних варіантів організації педагогічного процесу; - створенням умов для постійного самовдосконалення педагога, надання йому можливостей для експериментальної, дослідницької роботи; - об'єктивною оцінкою діяльності педагога, виявленням динаміки росту його особистості, спільним визначенням програми подальшого самовдосконалення.

Індивідуалізація контролю означає обов'язкове урахування своєрідності кожної особистості (темпераменту, рівня пізнавальних інтересів, емоційно-моральної чутливості, типу мислення і пам'яті, вольових якостей тощо) при виборі форм і методів контролю, визначенні характеру методичних рекомендацій. Ігнорування керівником навчального закладу індивідуальних особливостей педагога або незнання їх може призвести до відсутності взаєморозуміння, порушення єдності педагогічних позицій і навіть до протидії.

Диференціація контролю передбачає взаємозалежність контролю і результатів роботи всього педагогічного колективу або окремих його груп. В умовах демократизації управління навчальними закладами реалізація цієї вимоги повинна сприяти переходові педагогів, які домагаються стабільно високих результатів, до вищої форми внутрішньоліцейного контролю -самоконтролю, тобто до роботи у режимі повної довіри із використанням лише підсумкового контролю.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОЛІЦЕЙНОГО КОНТРОЛЮ В ПТНЗ.

В ПТЗН є такі напрямки контролю:

- навчально-виховної роботи;

- навчально-виробничої роботи;

- навчально-методичної роботи;

- позаурочної навчально-виховної роботи;

- комплексу забезпечення професійно-освітньої діяльності.

Кожний напрямок контролю складається з ряду елементів, контроль за якими не такий багатогранний та складний:

Навчально-виховна робота:

КОНТРОЛЬ

За станом викладання навчальних предметів;

За відвідуванням занять учнями;

За рівнем навчальних досягнень учнів;

За веденням навчальної документації;

За виконанням навчальних планів і програм;

За системою роботи викладачів;

За підготовкою і проведенням державної підсумкової та державної кваліфікаційної атестацій;

За продуктивністю роботи навчальних кабінетів;

За виконанням наказів, рішень педрад, нарад;

Навчально-виробнича робота:

КОНТРОЛЬ

За виробничим навчанням в майстернях ліцею;

За підготовкою і проведенням виробничого навчання на підприємстві;

За організацією виробничої практики;

За правильністю і якістю складення переліків навчально-виробничих робіт.

За проведенням перевірочних робіт;

За проведенням поетапних атестацій;

За виконанням плану виробничої діяльності;

За рівнем навчальних досягнень учнів з професійно-практичної підготовки;

За організацією і проведенням пробних кваліфікаційних робіт;

За системою роботи майстрів виробничого навчання;

За навчальною документацією з професійно-практичної підготовки;

За працевлаштуванням і закріпленістю учнів на підприємствах.

Комплекс забезпечення професійно-освітньої діяльності:

КОНТРОЛЬ

За навчально-матеріальною базою;

За медичним забезпеченням учнів;

За роботою бібліотеки ;

За станом роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

За роботою гуртожитку;

За веденням ділової документації ліцею

За проведенням профорієнтаційної роботи;

За психологічним комфортом учнів та педагогів;

За виконанням керівних документів;

За роботою бухгалтерії ліцею;

За виплатою стипендії учням.

Методична робота:

КОНТРОЛЬ

За роботою методичних комісій;

За підвищенням кваліфікації, стажуванням педагогічних працівників;

За реалізацією єдиної методичної теми;

За станом роботи з комплексно-методичного забезпечення професій;

За станом роботи з комплексно-методичного забезпечення предметів;

За роботою методичного кабінету ліцею;

За впровадженням передового педагогічного досвіду;

За роботою з молодими і новоприбулими педагогами;

За організацією і якістю проведення методичних заходів: методичних, предметних тижнів, конкурсів, конференцій тощо;

За організацією науково-методичної інформатизації навчально-виховного процесу;

За розробкою педагогічними працівниками навчальних та методичних посібників, рекомендацій, статей тощо;

За самоосвітою педагогічних працівників;

За впровадженням передових освітніх і виробничих технологій і інновацій.

Позаурочна навчально-виховна робота:

КОНТРОЛЬ

За якістю роботи класних керівників;

За спортивно-масовою роботою;

За організацією роботи з трудового, громадського та патріотичного виховання;

За рівнем роботи з морального, правового та естетичного виховання;

За організацією роботи з національного виховання учнів;

За організацією роботи з соціального захисту учнів та роботою з дітьми пільгових категорій;

За організацію роботи з учнівського самоврядування;

За організацією роботи з статевого виховання та здорового способу життя;

За рівнем роботи з батьками учнів;

За організацією роботи з забезпечення охорони дитинства;

За роботою з попередження правопорушень серед учнів;

За якістю проведення загально училищних позаурочних заходів;

За станом позаурочної роботи в гуртожитку.

Сама процедура контролюючої діяльності згідно плану роботи складається з декількох компонентів, які дозволяють впорядкувати контролюючу діяльність, що позначається передусім на її ефективності:

1. Підготовка до контролюючої діяльності

1.1.Постановка мети контролю, завдання, вибір об’єктів та суб’єктів контролю.

1.2.Розробка схеми контролюючої діяльності.

1.3.Розробка норм та правил, за якими буде проходити перевірка.

1.4.Вироблення критеріїв оцінювання.

1.5.Вироблення критеріїв оцінювання наслідків контролю.

1.6.Визначення форми узагальнення результатів контролю.

2.Організація контролюючої діяльності

2.1.Встановлення термінів контролю.

2.2.Вибір форм, методів перевірки.

2.3.Розробка перевірочних завдань (тестів, контрольних завдань, анкет тощо).

2.4.Ознайомлення об’єктів контролю з:

- метою, завданнями, термінами контролю;

- стандартами та критеріями їх оцінки;

- формами, методами перевірки;

- критеріями оцінки діяльності об’єкта;

- формою узагальнення контролю

2.5.Здійснення контролю.

2.6.Складання підсумкових таблиць, діаграм, схем.

3.Аналіз результатів контролю

3.1.Співставлення результатів зі стандартами, нормами.

3.2.Оцінка результатів за визначеними критеріями.

3.3.Встановлення відхилень від стандартів.

3.4.Встановлення причин відхилень.

3.5.Повідомлення результатів перевірки, узгодження позицій.

4. Корекція результатів контролю.

4.1.Перевірка норм та стандартів на реальність.

4.2.Аналіз ефективності та дотримання вимог контролю.

4.3.Аналіз об’єктивності перевіряючи.

4.4.Якісна оцінка діяльності об’єкта контролю.

4.5.Розробка рекомендацій за наслідками контролю. Складання проектів наказів, рішень, розпоряджень тощо.

4.6.Узгодження рекомендацій із об’єктом контролю.

4.7.Перевірка рекомендацій за наслідками контролю.

Підхід до підготовки і проведення контролю в світлі тенденції гуманізації контролю повинен бути демократичним та гласним. Про контроль, його зміст та форми і методи необхідно інформувати педагогів заздалегідь з метою зняття психологічного напруження під час контролю, встановлення позитивного спілкування. При готовності до контролю вмикається механізм самоконтролю, що значно скорочує корекційний етап контролюючої діяльності.

Планування - основа організації навчального процесу. Продуманий план контролю за якістю навчального процесу сприяє вивченню стану навчального процесу, і правильній організації внутрішньоліцейного контролю.