Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дит.інфекція.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
110 Кб
Скачать
☆

Ускладнення:

·        Кардит;

·        Дизкинезія жовчовивідних шляхів;

·        Запалення жовчовивідних шляхів;

·        Гостра ниркова недостатність;

·        Гостра печінкова недостатність;

·        ДВЗ – синдром.

 

Лікування

 

Етіотропне: левоміцетин 10-20 мг/кг на прийом (орально) 3 рази на добу, мономіцин 4-5 мг/кг, фуразолідон 8-10 мг/кг протягом гарячкового періоду та 7-10 діб після нормалізації температури.

 

При тяжкому перебігу:

-         в/м левоміцетин 30-50 мг/кг на добу, гентаміцин 2-8 мг/кг, ампіцилін 100-200 мг/кг;

-         дезінтоксикаційні (альбумін, кріоплазма 5-15 мл/кг, 5% глюкоза, фіз. розчин натрію хлориду), покращення мікроциркуляції (реополіглюкін 10-20 мл/кг), інгібітори протеаз (контрикал 10-20 000 ОД), лазікс 1-3 мг/кг;

-         десенсибілізуючі (діазолін 1-3 мг/кг; супрастін, тавегіл, фенкарол)

-         кортикостероїди коротким курсом 1-3 мг/кг за преднізолоном;

-         імуномодулятори (препарати ехінацеї);

-         полівітаміни (ревіт, три-ві-плюс)

-         при артритах, вузлуватій еритемі – нестероїдні протизапальні (індометацин 2-3 мг/кг на добу), при неефективності – кортикостероїдні гормони 0,8-1,2 мг/кг.

Згідно стандартів лікування та діагностики регламентованих наказом моз України №354 від 09.07.2005 «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей»: лікування

 

 

        Легку форму захворювання можна лікувати вдома симптоматично, без застосування антибактеріальних препаратів.

 

Обов`язковій госпіталізації підлягають:

- діти із середньо-тяжкою формою;

- діти з тяжкою формою;

 

1.       Режим – при легкій формі – напівліжковий; при середньотяжкій – напівліжковий; при тяжкій – суворий ліжковий режим;

2.            Дієта: при вираженому ураженні гепатобіліарної системи – стіл № 5 по Певзнеру; при перевазі кишкових розладів – стіл № 4 по Певзнеру, при всіх інших формах – стіл № 15 по Певзнеру;

3.            Етіотропна терапія:

 

Антибіотикотерапія: антибіотик вибору – левоміцетин; антибіотики резерву – цефалоспорини III - ІV покоління. При тяжких формах хвороби можливо поєднання одного з названих антибіотиків з аміноглікозидами. Середня тривалість курсу 14 днів, антибіотики призначають парентерально.

 

4.       Дезінтоксикаційна терапія – при легкій формі – значна кількість лужного пиття, при середньотяжкій та тяжкій формах - введенням глюкозо-сольових розчинів.

5.       При вираженому ураженні суглобів – нестероїдні протизапальні препарати.

 

Профілактика

 

1.     Правильне зберігання продуктів, бактеріологічний контроль, дератизація.

2.     Ізоляція, санація хворого, заключна дезінфекція.

3.     Спостереження за контактними протягом 14 днів.

 

Вітряна віспа

Шифр МКХ- 10 - В 01

 

Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом Varicella-Zoster, з повітряно-крапельним шляхом передачі, характеризується наявністю своєрідного плямисто-папульозно-везикульозного висипу.

Вітряна віспа – гостре вірусне захворювання, викликане вірусом із родини герпесвірусів, характеризується помірною гарячкою, появою на шкірі, слизових оболонках дрібних пухирців із прозорим вмістом. Вітряна віспа є контагіозною інфекцією, сприйнятливість до неї становить близько 100%. У дітей раннього віку, а також у ослаблених, які тривалий час приймали гормональні препарати, вітряна віспа має тяжкий перебіг, нерідко набуває генералізованої форми, супроводжується різними ускладненнями. В теперішній час для активної імунізації розробляється жива ослаблена вакцина, але масові щеплення проти вітряної віспи не проводяться, тому спостерігаються спалахи вітряної віспи. Лікар будь-якого профілю повинен вміти встановити діагноз, вжити заходів до вчасної ізоляції хворого, дати термінове повідомлення до СЕС.

Етіологія          ДНК-вмісний вірус Varicella-Zoster

 

Епідеміологія  – Джерело – хворий вітряною віспою, рідше оперізуючим герпесом.

-       Шлях поширення – повітряно-краплинний.

-       Сприйнятливість – висока 70-80 %, частіше хворіють діти, імунітет стійкий, можливі повторні захворювання – 3 %.

 

Патогенез         1. Вхідні ворота – слизова оболонка дихальних шляхів, первинне розмноження вірусу.

                          2. Током лімфи потрапляє в кров, вірусемія.

                          3. Заноситься в епітеліоцити шкіри, слизових оболонок з розвитком типової картини захворювання.

                          4. Нейротропність: ураження міжхребцевих гангліїв, кори головного мозку, підкоркової ділянки, кори мозочка.

                          5. Дуже рідко – генералізація інфекції з ураженням печінки, легень, шкіри.