Діагностичні критерії набутої краснухи:

·        Інкубаційний період ─ 18-23 дні

·        Продромальний період ─ 1-2 дні

─ слабковиражений інтоксикаційний синдром

─ слабковиражений катаральний синдром (риніт, фарингіт, катаральна ангіна)

─ збільшення задньошийних, потиличних лімфовузлів

·        Період висипань ─ 3-4 дні

─ екзантема (дрібноплямиста, блідо-рожева, на обличчі, тулубі, розгинальних поверхнях кінцівок, на незміненому фоні, виникає одномоментно)

─ інтоксикаційний синдром (не виражений)

─ збільшення задньошийних, потиличних лімфовузлів (рідше ─ поліаденія)

·        Гемограма: лейкопенія, лімфоцитоз, поява плазматичних клітин, нормальна ШОЕ

 

Діагностичні критерії вродженої краснухи:

Тріада: 1. Катаракта

2. Вади серця

3. Глухота

 

Класифікація:

За типом: ── типові форми

── атипові форми (стерті, безсимптомні)

За тяжкістю: ── легка

── середньотяжка

── тяжка

За перебігом: ── гладкий

── негладкий (ускладнений)

Специфічні ускладнення: менінгіт, енцефаліт, синовії

 

Підтвердження діагнозу:

1.     вірусологічне ─ виділення вірусу із носоглоткових змивів, калу, сечі, крові

2.     серологічне ─ РН, РГГА, РСК, РІФ

3.     експрес-методи ─ люмінісцентно-серологічний, фазово-контрастна мікроскопія, реакція мікроаглютинації, метод Полєва-Єрмольєвої

 

Диференційний діагноз проводять із кором, скарлатиною, алергічними екзантемами, інфекційним мононуклеозом (див. Кір)

 

Лікування:

Базисна терапія:

─ ліжковий режим у гострому періоді, далі півліжковий (3-7 днів)

─ жарознижуючі (при температурі > 38,5^о С) парацетамол, тайленол, доліпрам, ефералган 5-10 мг/кг

 

При енцефалітах, менінгітах:

─ кортикостероїди 2-5 мг/кг на добу (за преднізолоном)

─ в/в інфузія 50 мл/кг на добу (кріоплазма 5-15 мл/кг, реополіглюкін 10-20 мл/кг, 5% глюкоза 25-30 мл/кг)

─ лазікс 1-3 мг/кг

─ седуксен 0,3 мг/кг (за показами)

─ трентал, курантил, кавінтон (0,2-0,5 мл/кг)

─ ноотропіл (50 мг/кг на добу)

Етіотропна терапія:

─ препарати рекомбінантного інтерферону (при постнатальній краснусі з ураженням ЦНС, вродженій краснусі)

Прогноз:

·        одужання

·        інвалідизація (при уродженій краснусі)

 

Профілактика:

·        Ізоляція хворих на 4 дні від початку захворювання, новонароджених із вродженою краснухою ─ до 1 року.

·        Контактних не допускають у дитячі колективи протягом 21 дня (з часу ізоляції хворого), спостереження за контактними.

·        Активна профілактика (вакцинація) проводиться у 12-18 місяців (разом із вакцинацією проти кору, паротитної інфекції), ревакцинація ─ у 12-14 років (дівчаткам).

·        Пасивну профілактику проводять серонегативним вагітним, (дітям не проводять).

 

Вітряна віспа

Шифр МКХ- 10 - В 01

 

Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом Varicella-Zoster, з повітряно-крапельним шляхом передачі, характеризується наявністю своєрідного плямисто-папульозно-везикульозного висипу.

Вітряна віспа – гостре вірусне захворювання, викликане вірусом із родини герпесвірусів, характеризується помірною гарячкою, появою на шкірі, слизових оболонках дрібних пухирців із прозорим вмістом. Вітряна віспа є контагіозною інфекцією, сприйнятливість до неї становить близько 100%. У дітей раннього віку, а також у ослаблених, які тривалий час приймали гормональні препарати, вітряна віспа має тяжкий перебіг, нерідко набуває генералізованої форми, супроводжується різними ускладненнями. В теперішній час для активної імунізації розробляється жива ослаблена вакцина, але масові щеплення проти вітряної віспи не проводяться, тому спостерігаються спалахи вітряної віспи. Лікар будь-якого профілю повинен вміти встановити діагноз, вжити заходів до вчасної ізоляції хворого, дати термінове повідомлення до СЕС.

 

Етіологія          ДНК-вмісний вірус Varicella-Zoster

 

Епідеміологія  – Джерело – хворий вітряною віспою, рідше оперізуючим герпесом

                          – Шлях поширення – повітряно-краплинний

–       Сприйнятливість – висока 70-80 %, частіше хворіють діти, імунітет стійкий, можливі повторні захворювання – 3 %.

 

Патогенез         1. Вхідні ворота – слизова оболонка дихальних шляхів, первинне розмноження вірусу.

                          2. Током лімфи потрапляє в кров, вірусемія.

                          3. Заноситься в епітеліоцити шкіри, слизових оболонок з розвитком типової картини захворювання.

                          4. Нейротропність: ураження міжхребцевих гангліїв, кори головного мозку, підкоркової ділянки, кори мозочка.

                          5. Дуже рідко – генералізація інфекції з ураженням печінки, легень, шкіри.