Ускладнення:

-                     енцефаліт;

-                     мієліт;

-                     енцефаломієліт;

-                     полінейропатія;

-                     неврит зорового нерву;

-                     серозний менінгіт;

-                     гостра тромбоцитопенія;

-                     крововилив у надниркові залози;

-                     гостра надниркова недостатність;

-                     несправжній круп;

-                     гостра дихальна недостатність;

-                     пневмонія;

-                     бактеріальні ускладнення (флегмона, абсцес, імпетиго, бульозна стрептодермія, бешиха, лімфаденіт, гнійний кон’юнктивіт, кератит, стоматит);

-                     сепсис;

-                     артрит;

-                     остеомієліт;

-                     нефрит.

Лікування:

 

Базисна терапія (до зникнення клінічних симптомів)

4.     Загально гігієнічні ванни з 0,05 % перманганатом калію, відваром трав.

5.     Обробка кожного елемента 1 % р-ном зеленки, чи фукорцину, ляпісом, промивання слизових 2 % р-ном соди чи фурациліну (0,02 %), очі закрапують 20% розчином альбуциду, закладають мазь “Зовіракс”.

6.      

Етіотропна терапія (5-7 днів)

-         віролекс, зовіракс, ацикловір 10-15 мг/кг в/в краплинно 2 р/д 5 днів (при тяжкому ступені та генералізованій формі)

-         антибактеріальні засоби при бактерійних ускладненнях (пеніциліни, макроліди, цефалоспорини)

 

Інтенсифікація

Препаратами інтерферону при генералізованих і тяжких формах

 

Синдромальна терапія (до ліквідації загрозливого стану)

-         жарознижуючі (парацетамол, ефералган, тайленол)

-         дезінтоксикація (альбумін, кріоплазма, 5% глюкоза, фізрозчин)

-         десенсибілізуючі (діазолін, тавегіл, супрастін)

-         дегідратація ( при нейротоксикозі) – лазікс, маніт, манітол.

 

Згідно стандартів лікування та діагностики регламентованих наказом моз України №354 від 09.07.2005 «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей»: лікування

 

При легких та середньотяжких формах вітряної віспи в імунокомпетентних пацієнтів терапія спрямована на профілактику вторинних бактеріальних ускладнень. Для цього щоденно змінюють одяг, постільну білизну, змащують везикули 1% розчином діамантового зеленого або 1-2% розчином калію перманганату, після їжі полощуть рот розчинами антисептиків.

Засобом етіотропної терапії вітряної віспи є ацикловір. Показаннями до застосування ацикловіру є:

-         пацієнти з онкогематологічними захворюваннями;

-         реципієнти органів, кісткового мозку;

-         хворі, які отримують кортикостероїдні препарати;

-         діти з вродженими імунодефіцитами;

-         діти з ВІЛ-інфекцією;

-         вроджена вітряна віспа;

-         вітряна віспа, яка ускладнена ураженнями нервової системи, гепатитом, тромбоцитопенією, пневмонією;

-         тяжкі форми вітряної віспи.

Крім ацикловіру при вітряній віспі ефективними є такі препарати, як валацикловір, фамцикловір, ганцикловір.

Противірусну терапію призначають з першого дня захворювання. Ацикловір вводять внутрішньовенно по 10 мг/кг маси тіла 3 рази на добу. Курс триває 7 діб чи 48 годин після появи останніх елементів висипу. Імунокомпетентним дітям старше 2 років та підліткам при тяжких формах хвороби ацикловір можна призначати всередину в дозі 80 мг/кг на добу.

3. При тяжких, генералізованих формах вітряної віспи, особливо у новонароджених та дітей першого року життя, можливе використання специфічного варицело-зостерного імуноглобуліну у дозі 0,2 мл/кг маси тіла.