- •Практичне заняття №1
- •Значуща цифра
- •Округлення результатів при множенні та діленні наближених чисел
- •Округлення результатів при додаванні та відніманні наближених чисел
- •Округлення результатів при піднесенні до степеня чи добуванні кореня
- •Практичне заняття №2 Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота № 2)
- •Короткі теоретичні відомості:
- •Хід роботи:
- •(Лабораторна робота № 3)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики. (Лабораторна робота № 4)
- •Хід роботи
- •IV. Відносна похибка.
- •Практичне заняття № 5 Питання по підготовці до лабораторної роботи: «Визначення коефіцієнта поверхневого натягу»
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики. (Лабораторна робота №5)
- •Хід роботи
- •II. Метод підйому рідини.
- •Бланк звіту лабораторної роботи «Визначення коефіцієнта поверхневого натягу»
- •3) Середнє значення
- •3) Середнє значення
- •5) Заповнити таблицю.
- •Практичне заняття № 6 Питання по підготовці до виконання лабораторної роботи: «Визначення відносної вологості повітря»
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №6)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Практичне заняття №7 Питання по підготовці до лабораторної роботи: "Визначення модуля пружності гуми"
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №7)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Бланк звіту до лабораторної роботи № 7 з теми: «Визначення модуля пружності гуми»
- •Практичне заняття № 8 Питання по підготовці до лабораторної роботи: "Визначення питомого опору провідника"
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №8)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Бланк звіту до лабораторної роботи з теми: «Визначення питомого опору провідника»
- •Практичне заняття № 9 Питання по підготовці до лабораторної роботи: "Визначення ерс і внутрішнього опору джерела струму"
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №9)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Закон Ома для повного кола
- •Залежність опору провідника від температури
- •З'єднання провідників і джерел електричної енергії
- •Методичні вказівки до розв'язування задач на обчислення опорів, струмів або напруг на будь-якій ділянці кола.
- •Розв’язуємо разом
- •Р озв’язати задачі
- •Практичне заняття № 11 Питання по підготовці до лабораторної роботи: "Дослідження послідовного і паралельного з’єднання провідників"
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №11)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Інструкція до проведення практичного завдання з фізики (лабораторна робота №12)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №13)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Додаткове завдання:
- •Розв’яжіть задачі
- •Практичне заняття №14 Питання по підготовці до виконання лабораторної роботи: "Дослідження властивостей напівпровідників"
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота № 14)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 15 Питання по підготовці до виконання лабораторної роботи: "Визначення електрохімічного еквівалента міді"
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №15)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Бланк звіту до лабораторної роботи з теми "Визначення електрохімічного еквівалента міді"
- •Практичне заняття № 16 Питання по підготовці до практичного заняття: " Контроль знань з теми: «закони постійного струму» "
- •Закон Ома для повного кола
- •Залежність опору провідника від температури
- •З'єднання провідників і джерел електричної енергії
- •Методичні вказівки до розв'язування задач на обчислення опорів, струмів або напруг на будь-якій ділянці кола.
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №17)
- •Хід роботи
- •Практичне заняття № 18 Питання по підготовці до практичного заняття: " Розв’язування задач на коливання і хвилі "
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №18)
- •Теоретичні відомості
- •Методичні вказівки і поради до розв'язування задач з розділу "Механічні коливання"
- •Розв’язування задач
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота № 19)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Практичне заняття№20 Питання по підготовці до виконання лабораторної роботи: "Визначення фокусної відстані і оптичної сили збиральної лінзи"
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота № 20)
- •Хід роботи
- •Практичне заняття № 21 Питання по підготовці до практичного заняття: " Розв’язування задач з теми «Геометрична оптика» "
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота №21)
- •Теоретичні відомості
- •Методичні вказівки і поради до розв'язування задач з розділу: «Геометрична оптика»
- •Розв’язування задач
- •Практичне заняття № 22 Питання по підготовці до лабораторної роботи : "Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки."
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (Лабораторна робота № 22)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Короткі теоретичні відомості
- •Інструкція до проведення практичного заняття з фізики (лабораторна робота № 23)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
Короткі теоретичні відомості
У
роботі на визначення довжини світлової
хвилі
використовують
дифракційну решітку періодом 1/100 або
1/50 (періоди вказано на
решітці). Решітка - це основна частина
вимірювальної установки зображеної на
мал..1. Решітка і встановлена в тримачі
2, та прикріплений до кінця лінійки 3. На
лінійці розміщується чорний екран 4 з
вузькою вертикальною щілиною 5 посередині.
Екран можна переміщувати вздовж лінійки,
щоб змінювати його відстань до дифракційної
решітки. На екрані і лінійці є пікали з
міліметровими поділками. Вся установка
закріплена на штативі 6.
Довжина хвилі визначається за формулою:
де d- період решітки, k - порядок спектра, φ - кут, під яким спостерігається максимум світла відповідного кольору
Оскільки кути, під якими спостерігаються максимум 1-го і 2-го порядків, не перевищують 5°, то замість синусів кутів можна брата їхні тангенси. З малюнка 2
Відстань a від решітки до екрана визначають за допомогою лінійки, а відстань b від щілини до вибраної лінії спектра - за шкалою екрана. Отже, довжина хвилі становитиме:
Примітка. Якщо кути, під якими спостерігаються спектра більші 5°, тоді
,
і довжина хвилі буде визначатися за формулою:
У цій роботі похибку визначення довжини хвилі не оцінюють, оскільки немає повної чіткості у виборі середини частини спектра даного кольору.
Хід роботи
Складіть вимірювальну установку, встановивши екран на відстані 50 см від решітки. Добийтеся, дивлячись через дифракційну решітку і щілину в екрані на джерело світла, щоб дифракційні спектри розмістилися паралельно шкалі екрана. Для цього відкоригуйте розміщення решітки у тримачі.
Проведіть необхідні дослідження розміщення на екрані червоного світла в дифракційному спектрі 1-го порядку. Результати вимірювань та. обчислень внесіть до таблиці:
№ досліду |
Назва кольору світла |
Стала решітки d, м |
Порядок спектра k |
Відстань від екрана до решітки а, м |
Відстань від щілини до лінії спектра |
Довжина хвилі λ, м |
||
зліва b1, м |
справа b2, м |
середнє
значення |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зробіть те саме для решти кольорів світла дифракційного спектра 1-го порядку.
Порівняйте одержані результати з поданими в довіднику чи підручнику довжинами хвиль відповідних кольорів.
За результатами досліджень зробіть висновок.
Контрольні запитання
Яка будова дифракційної решітки? Що називається її періодом?
Як утворюється дифракційний спектр? * Чим він відрізняється від дисперсійного?
Практичне заняття№23
Питання по підготовці до виконання лабораторної роботи :
"Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями"
Чому радіоактивні препарати зберігають в товстостінних свинцевих контейнерах?
Які з частинок ( нейрони, протони α-частинки ), що мають однакові енергії, найбільш раціонально використовувати для розрушення ядр ?
Чому для реєстрації α-частинок не непридатний лічильник з товстими стінками?
Чому для дослідження процесів, викликаних частинками з великими енергіями, зручніше застосувати рідинні бульбашкові камери або фотоемульсії, ніж камеру Вільсона, наповнену газом ?
Написати реакцію перетворення нейрона в протон.
Повторити:
С.У. Гончаренко «Фізика - 11» ст.. 268-277
А.Ф. Шевченко «Основи медичної і біологічної фізики» ст.. 636 - 641
