Особливості оздоровчо-рекреаційної рухової активності осіб, які страждають синдромом хронічної втоми

Синдром хронічної втоми є самостійним захворюванням, його не варто прирівнювати до депресії, і тим більше - лікувати пацієнтів із СХВ за тими ж методиками, які успішно застосовуються до пацієнтів з діагнозом депресія. Відомо, що синдром частіше вражає жінок (особливо у віці 25-49 років), ніж чоловіків, і істотно поширений у розвинутих країнах.

Діагностичні критерії

Велики

• Постійна втома і зниження працездатності у здорових протягом останніх шести місяців людей;

• Виключення інших причин або хвороб, які можуть викликати хронічну втому.

Малі

• Раптове, як при грипі, підвищення температури до 38оС,

• Біль та подразнення в горлі; невелике збільшення розміру і болючість лімфатичних вузлів;

• Незрозуміла м'язова слабкість; хворобливість окремих груп м'язів;

• Мігруючі болі в суглобах;

• Періодичні головні болі; швидка фізична стомлюваність з подальшою тривалою (більше 24 годин) втомою,

• Розлад сну (безсоння або сонливість); нервово-психічні розлади (світлобоязнь, ослаблення пам'яті, підвищена дратівливість, зниження концентрації уваги, депресія); швидкий розвиток (протягом годин або днів) всього симптомокомплексу.

Стадії втоми

• Стомленість в кінці дня,

• Постійна втома

• Повне виснаження

Профілактика

Фізичні навантаження покращують стан тих, хто відчуває себе стомленим в кінці дня, однак вони аж ніяк не поліпшать стан тих, хто відчуває останні два ступені втоми. Фізичне навантаження середньої інтенсивності ефективніше для профілактики втоми, ніж хімічні стимулятори. Керівник групи Патрік О'Коннор (Patrick O'Connor, co-director of the UGA exercise psychology laboratory) зазначив: «Понад 90% досліджень показали один і той же результат: люди, чия робота припускає сидячий спосіб життя, відчували меншу втому в порівнянні з учасниками контрольної групи, як тільки починали практикувати регулярні фізичні вправи». Одне з досліджень його групи показало, що вправи підвищували рівень енергії і знижували рівень втоми на 0,37 стандартних одиниці, в той час як модафініл - препарат, який часто прописують втомленим людям - тільки на 0,23.

Засоби

1. Самомасаж

2. Аеробні циклічні вправи (ходьба, плавання), аеробіка

3. Дихальні вправи, що активують парасимпатичну нервову систему

4. Вправи в релаксації:

5. Вправи для хребта

6. Постізометрична релаксація

7. Психогімнастика.

1. Причини функціональних розладів нервової системи:

• Соціально-економічні негаразди;

• Помилки виховання;

• Невротична конституція;

• Психічні травми;

• Стан після перенесених важких інфекцій

Механізм розвитку функціональних розладів нервової систем: кора – лімбіко-ретикулярний комплекс – гіпоталамус – виснаження симпатико-адреналової системи – біохімічні порушення.

Перебіг функціональних нервових розладів:

1. Послаблення сили нервових процесів;

2. Патологічна інертність, або рухливість нервових процесів;

3. Фазові стани коркової діяльності;

4. Виникнення патологічних систем;

5. Порушення взаємозв′язку 1 і 2 сигнальних систем.