Класифікація ссп

1. Ішемічна хвороба серця

2. Атеросклероз судин

3. Інфаркт міокарду (у кожного 2-го – с ІБС – інфаркт міокарду)

4. Гіпертонічна хвороба (ризик інфаркту збільшується в 8 разів)

5. Гіпотензія артеріальная

6. Метаболічний синдром (ризик інфаркту збільшується в 16 разів)

Ишеми́ческая боле́знь се́рдца (ИБС; лат. morbus ischaemicus cordis от др.-греч. ἴσχω — «задерживаю, сдерживаю» и αἷμα — «кровь») — патологическое состояние, характеризующееся абсолютным или относительным нарушением кровоснабжения миокарда вследствие поражения коронарных артерій. Ишемическая болезнь сердца представляет собой обусловленное расстройством коронарного кровообращения поражение миокарда, возникающее в результате нарушения равновесия между коронарным кровотоком и метаболическими потребностями сердечной мышцы. Иными словами, миокард нуждается в бо́льшем количестве кислорода, чем его поступает с кровью.

На сегодняшний день существует классификация ИБС.

• Внезапная коронарная смерть (первичная остановка сердца)

• Внезапная коронарная смерть с успешной реанимацией

• Внезапная коронарная смерть (летальный исход)

• Стенокардия

• Стенокардия напряжения

• Впервые возникшая стенокардия напряжения

• Стабильная стенокардия напряжения с указанием функционального класса

• Нестабильная стенокардия (в настоящее время классифицируется по Браунвальду)

• Вазоспастическая стенокардія

• Инфаркт миокарда

• Постинфарктный кардиосклероз

• Нарушения сердечного ритма

• Сердечная недостаточность

З серцево-судинних захворювань найбільш поширена артеріальна гіпертензія (АГ), нею страждають 15-20% дорослого населення в світі, прикордонною артеріальною гіпертензією  до 25%.

Артеріальна гіпертензія — характеризується підвищенням артеріального тиску вище 140/90 мм рт. ст. не пов'язане з ураженням інших органів і систем.

Гипертоническая болезнь — заболевание сердечно-сосудистой системы, развивающееся вследствие первичной дисфункции (невроза) высших сосудорегулирующих центров и последующих нейрогормональных и почечных механизмов, характеризующееся артериальной гипертензией, функциональными, а при выраженных стадиях — органическими изменениями почек, сердца, центральной нервной системы. Наблюдаются нарушения функций центральной нервной системы, задержка экскреции натрия и воды, гиперпродукция прессорных веществ (ренин, ангиотензин и др.) и гиперчувствительность к ним, гипопродукция депрессорных веществ (простагландины А) и снижение чувствительности к ним, нарушения обмена ферментов, регулирующих метаболизм прессорных и депрессорных веществ, снижение чувствительности барорецепторов и др..

Прикордонне АТ 140/90 мм. рт. ст. (артеріальна гіпертензія). У людей прикордонним артеріальним тиском необхідні профілактичні заняття.

Небезпечний для здоров'я тиск - вище 160/95 мм. рт. ст. З АТ вище 160/95 мм. рт. ст. – заняття ЛФК.

Более точно определить нижню границу нормального систолического АД определяют по формуле: у мужчин – 65+возраст; у женщин – 55+возраст.

Норма артеріального тиску: не нижче 100 на 60 і не вище 139 на 89 мм.рт.ст. Необхідно вимірювати АТ на протязі 2 тижнів. Результат нижче 100 на 60 в віці до 25 років– та нижче 105 на 65 в віці більше 25 років вказує на гіпотонію. Якщо вище 130 на 85 – на гіпертонічну хворобу.

Порушення функцій ССС (І стадія серцевої недостатності) проявляється швидкою втомою при виконанні звичайних навантажень, задишкою, збільшенням ЧСС та ЧД після 3-5 присідань, та діастолічного артеріального тиску. ЧСС та ЧД нормалізуються через 10 хвилин.

Артеріальною гіпертензією страждають 20 - 30% дорослого населення. З віком поширеність збільшується і досягає 50 - 65% у осіб старше 65 років. Серед всіх форм артеріальної гіпертензії на долю м'якої і помірної доводиться близько 70 - 80%, в решті випадків спостерігають виражену артеріальну гіпертензію.