Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОПИЯ МУ Інд.РР з А.Х. 2курс, 2016 в печать.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Питання розрахункової роботи № 2 на тему:«Методи окислення-відновлення, осадження і комплексоутворення»

  1. Охарактеризуйте метод окисно-відновного титрування. Класифікація метода в залежності від природи розчину, яким титрують. Вміст яких елементів можна визначати, застосовуючи цей метод? Способи фіксації точки еквівалентності в методах окислення-відновлення. Окисно-відновні індикатори.

  2. Що таке окисно-відновний потенціал, як він визначається і що характеризує? Стандартний і реальний (формальний) окисно-відновний потенціал. Рівняння Нернста-Тюріна.

  3. Від яких факторів залежить окисно-відновний потенціал? Які необхідно створювати умови, для того щоб зменшити окисно-відновний потенціал системи: + 2e + 2H+ + H2O. Підтвердити розрахунками.

  4. Як залежить окисно-відновний потенціал від концентрації іонів водню? Розрахуйте значення окисно-відновного потенціалу пари при [ і [H+] = 0,1 M, а також при [H+] = 10-5M.

  5. Як залежить окисно-відновний потенціал від співвідношення концентрацій окисленої і відновленої форми? Як зміниться значення потенціалу системи Fe3+ + e Fe2+ при додаванні фториду натрію? Для чого при хроматометричному визначенні заліза (ІІ) з індикатором дифеніламіном у розчин додають фосфорну кислоту?

  6. Як залежить окисно-відновний потенціал від концентрації іонів водню? Розрахуйте значення окисно-відновного потенціалу пари при [ і [H+] = 1M, а також при [H+] = 10-4M.

  7. Напрям реакцій окислення-відновлення. Загальне правило. На підставі значень нормальних окисно-відновних потенціалів визначити напрям реакцій для наступних процесів:

2Fe2+ + J2 Fe3+ + 2J-,

2Fe2+ + Br2 Fe3+ + 2 .

Вплив рН і концентрацій на напрям реакцій. Приклади.

  1. Спряжені реакції окислення-відновлення. Яка спряжена реакція протікає при окисленні заліза (ІІ) перманганатом калію в солянокислому середовищі. Які міри слід вжити для того, щоб спряжена реакція не проходила.

  2. Від яких факторів залежить швидкість окисно-відновних реакцій? Чи залежить вона від різниці потенціалів пар, що беруть участь у реакції?

  3. Яким буде зв’язок між константами рівноваги окисно-відновних реакцій і стандартними потенціалами реагуючих речовин? Розрахуйте константи рівноваги вказаних реакцій при [H+] = 1M.

+ 6 + 6H+ + 3Br2 + 3H2O,

+ 5 + 8H+ 5 + Mn2+ + 4H2O.

На підставі проведених розрахунків вирішіть питання, в якому напрямку пройдуть реакції і чи є вони практично необоротними?

  1. Розчин містить іони і . Який із них і чому буде першим окислюватись перманганатом, якщо їх концентрації приблизно однакові? Написати рівняння реакцій.

  2. Враховуючи значення стандартних потенціалів пар і , вкажіть, в якому напрямку повинна іти реакція між ними. Написати рівняння реакцій.

  3. На підставі значень стандартних потенціалів обґрунтуйте можливість кількісного визначення Sn (II) йодометричним методом при одночасній присутності в розчині, що аналізують, S2- іонів?

  4. Що буде окислюватись хлорною водою в першу чергу в розчині, що містить (NH4)2C2O4 і FeCl2, чому?

  5. Для того щоб перевести Fe3+ в Fe2+ в розчин додають конц. HCl, суміш підігрівають і опускають у неї алюмінієвий дріт. Якою є роль кислоти? Написати послідовність протікаючих реакцій.

  6. В розчині знаходиться сульфат і оксалат натрію; на підставі значень стандартних потенціалів укажіть, в якій послідовності вони будуть окислюватись при послідовному додаванні до них хлорної води?

  7. На підставі значень стандартних потенціалів визначити, чи буде із розчину NaCl під дією бромної води виділятись вільний хлор?

  8. Виходячи із значень стандартних потенціалів, визначити, чи можна дією Fe2+ відновити Cl2 до ? J2 до J- ? Sn4+ до Sn2+?

  9. На підставі значень стандартних потенціалів визначити можливість окислення іонів до вільного хлору сірчаною кислотою?

  10. В розчині знаходяться іони і J-. В якій послідовності вони будуть окислюватись при поступовому додаванні до них при підкисленні перманганату калію. Відповідь обґрунтуйте на підставі значень стандартних потенціалів.

  11. Скільки грамів KMnO4 знадобиться для приготування 750 мл 0,05 н. розчину? Опишіть приготування і умови зберігання розчинів KMnO4.

  12. Скільки грамів KMnO4 знадобиться для приготування 1250 мл розчину, титр якого по перманганату дорівнює 0,001617 г/мл?

  13. Скільки грамів KMnO4 потрібно взяти для приготування 5 л розчину, у якого = 0,005585 г/мл? Як стандартизувати розчин KMnO4?

  14. Скільки грамів H2C2O4∙2H2O «х.ч.» слід взяти для приготування 500 мл 0,2 н. розчину? Особливості взаємодії H2C2O4 з KMnO4.

  15. Скільки грамів йоду «х.ч.» слід взяти для приготування 500 мл 0,1 н. розчину? Для визначення яких речовин він застосовується.

  16. Скільки грамів біхромату калію «х.ч.» знадобиться для приготування 200 мл 0,1 н. розчину? В чому полягає суть визначення Fe біхроматом.

  17. Скільки грамів K2Cr2O7 необхідно взяти для приготування 2 л розчину, у якого = 0,002792 г/мл? Якою буде нормальність отриманого розчину?

  18. Скільки грамів Na2S2O3∙5H2O варто взяти для приготування: 1) 500 мл 0,1 н. розчину; 2) 200 мл розчину з титром по йоду 0,01500 г/мл? Для чого необхідний тіосульфат в йодометрії?

  19. Яку наважку бромату калію потрібно взяти для приготування 2 л 0,1 н. розчину? Для визначення яких речовин використовується KBrO3?

  20. Скільки грамів біхромату калію «х.ч.» необхідно взяти для приготування 750 мл розчину, титр якого по залізу дорівнює 0,002793 г/мл? Дати порівняльну характеристику перманганатометричного і хроматометричного методу.

  21. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину FeCl3 0,1 н. розчином SnCl2. Вибрати індикатор для фіксування точки еквівалентності. Чи є ця реакція практично необоротною?

  22. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину FeSO4 0,1 н. розчином K2Cr2O7. Прийняти, що [H+] = 1M. Вказати стрибок на кривій титрування і спосіб фіксування точки еквівалентності.

  23. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину FeSO4 0,1 н. розчином KMnO4. Прийняти, що [H+] = 1 M. Вказати стрибок на кривій титрування і підібрати індикатор для фіксування точки кінця титрування.

  24. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину заліза (ІІ) 0,1 н. розчином церію (IV). Вказати стрибок на кривій титрування і підібрати індикатор.

  25. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину H3AsO3 0,1 н. розчином KMnO4 при [H+] = 1 M. Вказати спосіб фіксування точки еквівалентності.

  26. Розрахувати стрибки титрування 0,1 н. розчину FeSO4 0,1 н. розчином K2Cr2O7: а) якщо [H+] = 1 M; б) в розчин додали H3PO4. Обґрунтувати вибір індикатора для кожного із розглянутих випадків.

  27. Розрахувати область стрибка титрування, окисно-відновний потенціал в точці еквівалентності і підібрати індикатор при титруванні 0,1 н. розчину FeSO4 0,1 н. розчином KClO3, якщо [H+] = 1 M.

  28. Розрахувати область стрибка титрування і окисно-відновний потенціал в точці еквівалентності при титруванні 0,01 н. розчину NaNO2 0,01 н. розчином KMnO4 при [H+] = 1 M. Вказати спосіб фіксування точки еквівалентності.

  29. Розрахувати область стрибка титрування, окисно-відновний потенціал у точці еквівалентності і підібрати індикатор при титруванні 0,01 н. розчину NaNO2 0,01 н. розчином KClO3. Прийняти, що [H+] = 1 моль/л.

  30. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину H3AsO3 0,1 н. розчином J2 при [H+] = 1 M. Вказати спосіб фіксування точки еквівалентності.

  31. Вимоги, що висувають до установчих речовин в оксидиметрії. Які вихідні речовини використовуються для стандартизації розчинів: KMnO4, Na2S2O3, Ce(SO4)2? Написати рівняння реакцій і умови їх проведення. Розрахунки нормальності розчинів за результатами титрування.

  32. За допомогою перманганатометрії можна визначити не тільки відновники, але і окисники, а також «інертні» іони (наприклад Са2+). Наведіть приклади для трьох перерахованих випадків, умови проведення аналізу. Реакції. Розрахункові формули.

  33. Охарактеризуйте речовини, що використовуються у якості індикаторів в методі окислення-відновлення (редокс-індикатори). Правило їх вибору. Розрахунок інтервалу переходу забарвлення. Приклади. Яка величина зумовлює потенціал, при котрому редокс-індикатор змінює забарвлення в розчині?

  34. Йодометричне визначення окисників, відновників? Умови проведення аналізу. Рівняння реакцій. Індикатори. Зміна кольору розчину в присутності крохмалю для обох випадків. Розрахунки.

  35. Вирахувати константу рівноваги реакції

2 + J2 +2 J-.

  1. Перманганатометричне визначення двовалентного заліза в солянокислому середовищі. Причини можливих ускладнень і їх усунення. Склад і принцип дії «захисної суміші».

  2. Опишіть приготування, визначення нормальності і зберігання титрованого розчину перманганату калію. В якому середовищі проводять перманганатометричні визначення? (Рівняння реакцій).

  3. Опишіть способи приготування, властивості і умови зберігання титрованого розчину йоду. Які фактори і як впливають на стійкість розчину йоду? Напишіть рівняння реакцій. Від яких факторів залежить швидкість окислення розчинів KJ киснем повітря?

  4. За допомогою яких редокс-методів можна визначити вміст нітритів і нітратів в різних продуктах. Рівняння реакцій. Умови проведення аналізу. Розрахунки.

  5. Розрахувати константу рівноваги окисно-відновної реакції:

Sn2+ + J2 Sn4+ +2 J-.

  1. Наважку масою 0,9432 г сульфіду натрію розчинили в мірній колбі місткістю 200 мл. На титрування 20 мл цього розчину витрачається 15,42 мл 0,1204 н. робочого розчину йоду. Розрахуйте масову долю Na2S у зразку.

  2. На титрування йоду, що виділився при обробці наважки PbO2 йодидом калію, використано 20 мл розчину тіосульфату натрію з = 0,25010 г/мл. Скільки грамів PbO2 міститься у наважці?

  3. Розрахуйте масову частку заліза в руді, якщо після розчинення наважки руди масою 0,4007 г в соляній кислоті і відновленні заліза до двохвалентного на титрування отриманого розчину було витрачено 20,3 мл 0,1 н. розчину біхромату калію?

  4. Для визначення вмісту сурми в бабіті наважку сплаву масою 1,870 г розчинили в 200 мл соляної кислоти. На титрування 15 мл цього розчину витрачено 5,55 мл 0,05000 н. KBrO3. Розрахувати масову частку сурми в сплаві.

  5. Наважку вапняку масою 0,1627 г розчинили, потім обробили надлишком оксалату амонію. Осад відфільтрували, промили, розчинили в сірчаній кислоті. Отриманий розчин відтитрували 31,4 мл розчину KMnO4 з = 0,00293 г/мл. Розрахуйте масову долю СаО у вапняку.

  6. До 0,1112 г ретельно подрібненої проби діоксиду марганцю додано 0,1617 г безводної щавлевої кислоти. Вміст колби повністю розчинено нагріванням на водяній бані. На титрування надлишку щавлевої кислоти витрачено 8,80 мл 0,05000 н. розчину перманганату калію. Розрахувати масову долю марганцю в дослідному зразку.

  7. Наважку хромової руди масою 1,2325 г сплавили з К2СО3 у присутності перекису натрію. Сплав розчинили і перенесли у мірну колбу місткістю 250 мл. До 25 мл розчину додали 50 мл 0,05000 н. розчину солі Мора. Надлишок солі Мора відтитрували 9,20 мл 0,05000 н. розчином KMnO4. Розрахувати масову частку хрому в руді.

  8. Наважку сульфіду натрію масою 3,9050 г розчинили в мірній колбі місткістю 500 мл. До 20,0 мл розчину додали 40,0 мл 0,1920 н. розчину йоду. На титрування надлишку йоду витрачено 41,25 мл 0,09520 н. розчину тіосульфату натрію. Розрахувати масову долю Na2S у зразку?

  9. Наважку хромового ангідриду масою 0,0921 г розчинили, обробили KJ і HCl, відтитрували 23,75 мл розчину тіосульфату натрію ( = 0,01354 г/мл). Розрахувати масову долю CrO3 у зразку.

  10. Наважка мармуру масою 0,7324 г розчинена і потім оброблена 1,4960 г (NH4)2C2O4∙H2O. Розчин нейтралізований в колбі місткістю 200 мл. Колба заповнена водою до мітки. На титрування 25 мл відфільтрованого від осаду розчину витрачається 19,9 мл 0,04282 н. розчину KMnO4. Розрахувати масову долю CаO у зразку.

  11. Загальна характеристика методу осадження і комплексоутворення. Вимоги до реакцій. Класифікація. Приклади визначення різних компонентів.

  12. Загальна характеристика комплексонометричного метода аналізу. Його основні переваги. Недоліки. Навести приклади використання методу.

  13. Суть визначення точки еквівалентності у методі осадження безіндикаторними методами: «за точкою еквівалентності» і «рівного помутніння».

  14. Адсорбційні індикатори. Їх характеристика. Принцип дії. Приклади. Порівняльна характеристика еозину та флуоресцеїну.

  15. Аргентометрія. Характеристика методу. Переваги, недоліки. Визначення точки еквівалентності за допомогою K2CrO4. Принцип дії індикатора. Розрахунок концентрації хромату калію.

  16. Визначення хлоридів і визначення срібла за методом Мора. Які речовини використовують у якості титранту? Порядок титрування для кожного визначення. Принцип дії індикатора - NH4SCN.

  17. Меркуро- і меркурометрія. Характеристика методу. Індикатори. Принцип дії. Визначення йодид- і бромід-іонів.

  18. Використання окисно-відновних індикаторів у методі осадження. Визначення цинку фероціанідом. Методика. Фіксація точки еквівалентності за допомогою дифеніламіну.

  19. Характеристика металіндикаторів (металохромних індикаторів). Їх принцип дії. Підбір умов для проведення аналізу. Приклади.

  20. Використання рН-індикаторів у комплексонометрії. Теоретичне обґрунтування. Тип титрувань. Навести приклади.

  21. Як встановлюється нормальність трилону Б (рівняння хімічних реакцій, рН середовища, індикатори).

  22. Як проводять комплексонометричне визначення жорсткості води (рН середовища, індикатор, титровані розчини, розрахунок результатів аналізу). Як впливає рН розчину на рівновагу реакції Са2+ іонів з трилоном Б.

  23. Які органічні реактиви отримали назву комплексонів. Речовини якого типу утворюють комплексони з катіонами, які їх властивості. Розкажіть про визначення алюмінію комплексонометричним методом (рівняння хімічних реакцій, рН середовища, індикатор).

  24. Окреме визначення кальцію і алюмінію при їх спільній присутності комплексонометричним методом (рівняння реакцій, рН середовища, індикатори, розрахункові формули).

  25. Яке значення має концентрація іонів водню при окремому комплексонометричному визначенні алюмінію і заліза. Опишіть спосіб окремого визначення заліза і алюмінію.

  26. Опишіть комплексонометричний метод визначення міді (рівняння хімічних реакцій, рН розчину, індикатори).

  27. Зворотне титрування і титрування за методом витіснення в комплексонометрії. В яких випадках вони застосовуються. Переваги витіснювального титрування. Навести приклади.

  28. Принцип розрахунку кривих у методі осадження. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину KJ 0,1 н. розчином Hg2(NO3)2. Від яких факторів залежить величина стрибка кривої титрування в методі осадження.

  29. Принцип розрахунку кривих титрування в комплексонометрії. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину FeCl3 0,1 н. розчином трилону ( = 1,3∙1025, pH = 5).

  30. Розрахувати і побудувати криві титрування: 0,1 н. розчину KBr 0,1 н. розчином AgNO3 і 0,1 н. розчином Hg2(NO3)2. В якому випадку і чому стрибок титрування більше?

ПЕРЕЛІК МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК

  1. Методические указания к лабораторным работам по аналитической химии (количественный анализ) для студентов ІІ курса технологических специальностей / Сост.: В.И. Супрунович, Н.Г. Федорова, Л.В. Нашиванько, Ю.И. Шевченко. – Днепропетровск: ДХТИ, 1991. – 70 с.

  2. Методичні вказівки до лабораторного практикуму по курсу “Аналітична хімія”. Титриметричний аналіз. Метод кислотно-основного титрування, для студентів ІІ курсу технологічних спеціальностей / Укл.: В.А. Павліченко, А.М. Верба. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 1996. – 41 с.

  3. Методичні вказівки до лабораторного практикуму з курсу “Аналітична хімія” Титриметричний аналіз. Методи окислювально-відновного титрування для студентів ІІ курсу за напрямком “Хімічна технологія та інженерія” / Укл.: В.І. Супрунович, І.Л. Плаксієнко, В.І. Ткач. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2002. – 35 с.

  4. Методичні вказівки до лабораторного практикуму з аналітичної хімії. Гравіметричний (ваговий) аналіз для студентів ІІ курсу технологічних спеціальностей / Укл.: Ф.М. Тулюпа, І.С. Панченко, М.В. Ніколенко. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 1993. – 20 с.

  5. Методичні вказівки для самостійної роботи з курсу “Аналітична хімія” (Кількісний аналіз) для студентів ІІ курсів усіх спеціальностей напрямку “Хімічна технологія та інженерія” денних та заочних форм навчання / Укл.: В.І. Супрунович, І.Л. Плаксієнко, Н.Г. Федорова, Ю.І. Шевченко. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2002. – 58 с.

  6. Методичні вказівки та контрольні завдання з аналітичної хімії для студентів ІІ курсу спеціальностей МС (7.091302), АВП (7.092501) денної форми навчання / Укл.: А.М. Верба, М.В. Ніколенко, І.Л. Плаксієнко. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2004. – 31 с.

  7. Методичні вказівки до лабораторних робіт з аналітичної хімії. Якісний аналіз катіонів. Катіони І та ІІ аналітичних груп для студентів ІІ курсу технологічних спеціальностей / Укл.: Ф.М. Тулюпа, І.С. Панченко. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2005. – 55 с.

  8. Методичні вказівки до лабораторних робіт з аналітичної хімії. Якісний аналіз катіонів. Катіони ІІІ, ІV та V аналітичних груп для студентів ІІ курсу технологічних спеціальностей / Укл.: Ф.М. Тулюпа, І.С. Панченко. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2005. – 55 с.

  9. Методичні вказівки до лабораторних робіт з аналітичної хімії. Якісний аналіз аніонів для студентів ІІ курсу технологічних спеціальностей / Укл.: Ф.М. Тулюпа, І.С. Панченко. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2005. – 34 с.

  10. Методичні вказівки до лабораторного практикуму з курсу "Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу" Титриметричний аналіз. Метод кислотно-основного титрування для студентів ІІ курсу всіх технологічних спеціальностей / Укл.: А.М. Верба, О.В. Лабяк. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2006. – 34 с.

  11. Методичні вказівки та контрольні тестові завдання з дисципліни "Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу" для студентів ІІ курсу заочної форми навчання всіх технологічних спеціальностей / Укл.: О.В. Болотін, О.В. Лабяк, В.І. Ткач. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2010. – 49 с.

  12. Методичні вказівки до лабораторного практикуму з дисципліни «Аналітична хімія» «Титриметричний аналіз. Методи осадження та комплексоутворення» для студентів II курсу за напрямком підготовки 6.051301 «Хімічна технологія» денної форми навчання / Укл. Т.М. Авдієнко. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2013. – 38 с.

  13. Загальні вимоги до текстових навчальних документів. Оформлення пояснювальної записки навчальної роботи: стандарт ДВНЗ УДХТУ для студентів всіх напрямів підготовки, освітньо-кваліфікаційних рівнів та форм навчання / В.І. Голеус, Л.М. Кулакевич, І.І. Начовний, Л.Б. Неткал, Т.М. Радіна, О.П. Рижова, В.Д. Савченко, Е.М. Сардак. − Д.: УДХТУ, 2009. – 35 с.